Ухвала суду № 72251918, 15.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"15" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3130/17

За позовом: Одеської митниці Державної фіскальної служби України (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21А, код ЄДРПОУ - 39441717)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" (68600, м. Ізмаїл, Одеська обл., пр-к Суворова, б. 54, каб. 225А, код ЄДРПОУ - 38407282; поштова адреса: 68608, Одеська обл., м. Ізмаїл, а/с № 42)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Іллічівськзовніштранс".

про стягнення 32 694 679 грн. 39 коп.

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 1593/5/15-70-10 від 14.12.2017 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3 - на підставі довіреності № 18/01/15 від 15.01.2018 р.

Від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Господарським судом Одеської області розглядається справа за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" ,за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства "Іллічівськзовніштранс", про стягнення збитків у розмірі 32 694 679 грн. 39 коп.

06 лютого 2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" надійшла заява про забезпечення доказів, згідно з якою відповідач просить суд:

1. Витребувати з Одеської митниці ДФС:

- оригінали актів прийому-передачі товарів, переданих на відповідальне зберігання Одеською митницею ДФС до ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від ЗО липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року;

- оригінал Протоколу №1 комісії по розпорядженню майном Одеської митниці ДФС від 13 серпня 2015 року ;

- повний перелік майна, яке Одеська митниця ДФС вважає нестачею (з урахуванням зменшення позовних вимог) за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від 30 липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року;

- документи бухгалтерського обліку, які відображують стан руху товару по складу за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від 30 липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року, укладеними Одеською митницею ДФС з ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал»;

2. Витребувати з Публічного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» (Ідентифікаційний код юридичної особи 38407282, місцезнаходження: вул. Промислова, 7, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000):

- відомості щодо допуску на територію ПАТ «Іллічівськзовніштранс» працівників Одеської митниці ДФС: 09 серпня 2016 року, 18 листопада 2016 року та 13 липня 2017 року;

- копії відповідних журналів ПАТ «Іллічівськзовніштранс», в яких відображується допуск 09 серпня 2016 року, 18 листопада 2016 року та 13 липня 2017 року на територію складів осіб, що не являються працівниками ПАТ «Іллічівськзовніштранс», надання постійних та тимчасових перепусток, ввіз та вивіз товару вантажним транспортом.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач зазначає, що до заяви про зменшення позовних вимог позивач додав "Перелік майна для корегування нестачі ТОВ " МСК-ІВТ-Термінал". Проте, в матеріалах справи відсутній перелік майна, який на думку позивача, складає нестачу та акти приймання-передачі товару на відповідальне зберігання надані до суду в нерозбірливій формі. У зв'язку з тим, що з наданих позивачем копій актів прийому-передачі на відповідальне зберігання товару встановити їх зміст впевнено неможливо, відповідач вважає за необхідне клопотати перед судом про витребування у Одеської митниці ДФС оригіналів цих документів, повного переліку майна, що позивач вважає нестачею (з врахуванням зменшення позовних вимог), а також документи бухгалтерського обліку, які відображують стан руху товару по складу за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від ЗО липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року укладеними Одеською митницею ДФС з ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал».

Крім того, відповідач зазначає, що позивач посилається на те, що недопущення інвентаризаційної комісії до перевірки товару мало систематичний характер, про що свідчать акти від 09 серпня 2016 року, 18 листопада 2016 року та 13 липня 2017 року. Однак, позивач не надав суду доказів того, що інвентаризаційна комісія взагалі в ці дати була присутня на території складу. Встановити цю обставину можливо шляхом дослідження відповідних журналів ПАТ «Іллічівськзовніштранс», в яких відображується допуск на територію складів осіб, що не являються працівниками ПАТ «Іллічівськзовніштранс», надання постійних та тимчасових перепусток, ввіз та вивіз товару вантажним транспортом.

Також, відповідач зазначив про те, що, як йому стало відомо, рішенням комісії по розпорядженню майном Одеської митниці ДФС, ще 13 серпня 2015 року затверджено знищення 1623 кг лимонів, вилучених за протоколом про порушення митних правил від 14 травня 2015 року №0436/50007/15, шляхом захоронення на підприємствах, які мають ліцензії на відповідну діяльність (пункт 3.1. Протоколу №1). Однак, ці лимони по цей час обліковуються на зберіганні ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» і лише в липні 2017 року списані на нестачу. Аналогічні рішення приймались Одеською митницею відносно і інших товарів, строк зберігання яких сплив.

Відповідач вважає, що ці докази мають істотне значення для справи, але, ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» не може самостійно надати ці докази до суду, оскільки не має до них доступу.

В обгрунтування заяви відповідач посилається на ч.1 ст.110 ГПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Представник відповідача підтримує заяву про забезпечення доказів та просить суд задовольнити її.

Представник позивача заперечує проти задоволення заяви про забезпечення доказів, та зазначає, що відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Але, до заяви ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» про забезпечення доказів не додано документу , що підтверджує сплату судового збору.

Крім того, представник позивача зазначає, що відповідачем в заяві не наведено обгрунтування необхідності забезпечення доказів та наявності документів, витребувати які просить відповідач, зокрема, такого документу як „повний перелік майна, яке Одеська митниця ДФС вважає нестачею (з урахуванням зменшення позовних вимог) за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від 30 липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року”.

Розглянув матеріали справи, заяву ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» про забезпечення доказів та заслухав пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку:

Згідно вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "МСК-ІВТ-Термінал" надійшла заява про забезпечення доказів, згідно з якою відповідач просить суд:

1. Витребувати з Одеської митниці ДФС:

- оригінали актів прийому-передачі товарів, переданих на відповідальне зберігання Одеською митницею ДФС до ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від ЗО липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року;

- оригінал Протоколу №1 комісії по розпорядженню майном Одеської митниці ДФС від 13 серпня 2015 року ;

- повний перелік майна, яке Одеська митниця ДФС вважає нестачею (з урахуванням зменшення позовних вимог) за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від 30 липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року;

- документи бухгалтерського обліку, які відображують стан руху товару по складу за договорами про надання послуг відповідального зберігання №185 від 30 липня 2015 року і №52 від 02 березня 2016 року, укладеними Одеською митницею ДФС з ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал»;

2. Витребувати з Публічного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» (Ідентифікаційний код юридичної особи 38407282, місцезнаходження: вул. Промислова, 7, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000):

- відомості щодо допуску на територію ПАТ «Іллічівськзовніштранс» працівників Одеської митниці ДФС: 09 серпня 2016 року, 18 листопада 2016 року та 13 липня 2017 року;

- копії відповідних журналів ПАТ «Іллічівськзовніштранс», в яких відображується допуск 09 серпня 2016 року, 18 листопада 2016 року та 13 липня 2017 року на територію складів осіб, що не являються працівниками ПАТ «Іллічівськзовніштранс», надання постійних та тимчасових перепусток, ввіз та вивіз товару вантажним транспортом.

Отже, фактично, виходячи з тексту зазначеної заяви, вона є заявою (клопотанням) про витребування доказів, а не заявою про забезпечення доказів.

Статтею 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відзив на позовну заяву відповідачем було надано до суду 05.01.2018р. При цьому, будь-яких посилань на необхідність витребування доказів або неможливість їх надання відповідачем у відзиві не зазначено. Крім того, 29.01.2018р. відповідачем до суду надано заперечення на відповідь на відзив, у яких також не зазначав про необхідність витребування доказів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, учасник справи у клопотанні про витребування доказів має обґрунтувати або надати докази неможливості самостійно надати докази. ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» у своїй заяві не обґрунтувало неможливості самостійно надати докази, які він вважає за необхідне залучити до матеріалів справи, та не надало доказів вчинення будь-яких дій , направлених на отримання таких доказів.

За таких обставин, заява ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал» про забезпечення доказів, яка по суті є клопотанням про витребування доказів, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-ІВТ-Термінал» про забезпечення доказів - відмовити.

Ухвала набирає чинності в порядку, визначеному ст.235 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 19.02.2018р.

Суддя Н.В. Рога