Постанова № 72251908, 08.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 року Справа № 904/2556/16

м.Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю сторін

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-199 від 11.12.2017 р., адвокат;

представники відповідача та Шевченківського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції м. Київ судове засідання не з`явивлися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017р., ухваленого колегією суддів у складі головуючого судді Петренко Н.Е., суддів Загинайко Т.В., Ніколенко М.О.

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі № 904/2556/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 5 538 451, 81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду зі скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просив:

- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 53290774 постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" боргу у розмірі 3 139,37 грн.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 53290774 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості у розмірі 3 139,37 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017р. у справі № 904/2556/17 в задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким:

- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 53290774 постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 313, 94 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 457, 92 грн.;

- визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 53290774 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 313, 94 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 457, 92 грн.

Апелянт зазначає, що його зобов’язання перед відповідачем було припинено шляхом проведення зарахування заліку зустрічних однорідних вимог, тому рішення суду було виконано повністю, у зв’язку з чим апелянт направив на адресу органу ДВС заяву про закінчення виконавчого провадження. Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Однак виконавче провадження не закінчено, чим, на думку апелянта, порушені вказані норми Закону. Чинне законодавство не містить заборон щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення, для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України. Посилається на правову позицію Верховного Суду України від 24.06.2015р. у справі № 914/2492/14, Постанову Верховного Суду України від 11.11.2008р. у справі № 37/144-41/261, Постанову Верховного Суду України від 09.12.2008р. у справі № 37/638. Апелянт звертає увагу, що з жодними заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог до державного виконавця він не звертався, отже висновок суду про те, що державний виконавець не має повноважень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами є необґрунтованим та безпідставним, та таким, що не відповідає нормам матеріального права. Суд першої інстанції залишив без належної оцінки доводи апелянта, підтверджені належними і допустимими доказами, що останній виконав судове рішення, однак державним виконавцем вживаються заходи з примусового стягнення з апелянта коштів за вказаним рішенням суду, зокрема, 19.08.2017р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів апелянта, до якої також включені зобов’язання за рішенням суду у даній справі та 28.08.2017р. було направлено платіжну вимогу для списання вказаних коштів з рахунку апелянта. В свою чергу постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2107р. у справі № 826/10966/17 визнано протиправною та скасовано вказану постанову державного виконавця від 19.08.2017р. про арешт коштів боржника. Зазначена Постанова адміністративного суду до суду першої інстанції не надавалась, оскільки вона набрала чинності лише 14.12.2107р.

Апелянт вважає, що суд не надав оцінки доводам щодо незаконності дій державного виконавця при винесенні постанов від 08.08.2017р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 313, 94 грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 457, 92 грн., оскільки примусового виконання судового рішення органами виконавчої служби не було.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2018р. апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 08.02.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

В судове засідання відповідач та ДВС не забезпечили явку повноважних представників, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.76-77, т.3). Відзиви на апеляційну скаргу не надали, клопотань про причини неявки не заявляли.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи належне повідомлення зазначених учасників судового процесу про час і місце розгляду справи та достатність матеріалів у справі, колегія суддів вирішила розглянути справу без участі представників відповідача та ДВС за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 08.02.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

26.01.2017р. державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГУ управління юстиції у м. Києві винесену постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53290774 (а.с.231, т.2)

16.03.2017р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.241, т.2), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7, т3).

16.03.2017р. платіжним дорученням № 5002039 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" перерахувало Шевченківському РВ ДВС м. Київ суму 771, 86 грн. (оплата виконавчого збору в сумі 313, 94 грн. та витрати виконавчого провадження в сумі 457, 92 ВП № 53290774 (а.с.233, т.2)

24.03.2017р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з листом № 14/5-325 В щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 53290774 (а.с.239-240, т2)

07.08.2017р. Постановою державного виконавця приєднано виконавче провадження № 53290774 до зведеного виконавчого провадження № 38095514 (а.с.8-9, т.3).

08.08.2017р. Постановою про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53290774 стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрати за проведення виконавчих дій в сумі 457, 92 грн. (а.с.10-11, т.3)

08.08.2017р. Постановою про стягнення виконавчого збору з боржника ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто 313, 94 грн. (а.с.12-13, т.3)

18.09.2017р. в канцелярії господарського суду Дніпропетровської області зареєстрована скарга на дії органу державної виконавчої служби (а.с.226-229, т.2)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції..

Як вбачається з тексту скарги на дії органу державної виконавчої служби (а.с.226-229, т.2) предметом оскарження в місцевому господарському суді була Постанова про стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» боргу у розмірі 3139,37грн, в той час як в апеляційній скарзі апелянт просить визнати недійсними Постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 53290774 від 08.08.2017р., якою з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто витрати за проведення виконавчих дій в сумі 457, 92 грн. (а.с.10-11, т.3) та від 08.08.2017р., якою стягнуто виконавчий збір у розмірі 313, 94 грн. (а.с.12-13, т.3).

Оскільки вимоги, щодо визнання недійсними вищезазначених постанов не було предметом оскарження в місцевому господарському суді то вимоги апелянта про визнання їх недійсними, а також, відповідних дій посадових осіб по їх винесенню задоволенню не підлягають.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність висновків місцевого господарського суду в частині не зарахування однорідних зустрічних вимог, то вони підлягають відхиленню з огляду на наступне:

Державний виконавець відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", який регулює його діяльність, не має повноважень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами.

Такий факт може встановити лише суд відповідно до частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Тобто заявник у разі фактичного виконання рішення суду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог повинен звернутися до суду, який видав наказ, із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як це передбачено статтею 117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що скарга на дії державної виконавчої служби задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду у справі 904/2556/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284, 288 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017р. у справі № 904/2556/16 – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2017р. у справі № 904/2556/16 – залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.02.2018р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов