Рішення № 72251463, 14.02.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/4371/17

Провадження №2/0203/328/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивачки ОСОБА_1;

-представниці позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,

у с т а н о в и в:

24 листопада 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка є співвласницею квартири АДРЕСА_1. Відповідач та треті особи є співвласниками цієї квартири. Відповідач у квартирі не мешкає від січня 2016 року без поважної причини. Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою, зняття його з реєстраційного обліку (а.с.а.с. 1 – 3).

У судовому засіданні позивачка, її представниця заявлені позовні вимоги підтримала.

Відповідач до суду не з’явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини четвертої статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Треті особи до суду також не з’явилися, звернувшись із заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, її представниці, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є власницею 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. Решта квартири належить відповідачеві та третім особам (а.с. 12).

Сторони, третя особа зареєстровані у вказаній квартирі (а.с. 7).

Від 29.01.2016 року відповідач за вказаною адресою не мешкає, постійно мешкає у Російській Федерації (а.с.а.с. 8, 14).

29 серпня 2017 року відповідач склав нотаріально посвідчену згоду на зняття його з реєстраційного обліку за місцем реєстрації. Згода посвідчена тимчасово виконуючою обов’язки нотаріуса Калінінградського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (зареєстровано у реєстрі за №3-3-2149) (а.с. 14).

Відповідно до статті 383 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно зі статтею 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження цим майном.

У відповідності зі статтею 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За правилами, встановленими частиною другою статті 405 ЦК, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що відповідач не мешкає у спірному житловому приміщенні від 29.01.2016 року, отже згідно з приведеною нормою втратив право користування житлом за місцем реєстрації. При цьому домовленості між сторонами з приводу строку відсутності відповідача не існує.

Таким чином, факт реєстрації відповідача у спірній квартирі сам по собі підтверджує наявність перешкод для позивачки у користуванні житлом, і позов у частині визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом необхідно задовольнити. Такі перешкоди насамперед полягають у витратах з утримання житла, які позивачка вимушена нести за зареєстрованого відповідача, який тривалий час не мешкає у квартирі.

Що стосується вимоги про зняття відповідача з реєстраційного обліку, то вона задоволенню не підлягає, оскільки виконання рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою, тягне за собою автоматичне скасування його реєстрації.

При цьому визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом жодним чином не впливає на його право розпоряджатися та володіти його часткою у ньому.

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 280 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 10/12/89) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт громадянина України серії АМ №371475, виданий 06 серпня 2001 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області; 49000, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, 10/12/89), треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою №89 у будинку №10/12 по проспекту Олександра Поля в місті Дніпрі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 19 лютого 2018 року.

Суддя М.О. Католікян