Рішення № 72249536, 08.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2018Справа № 910/9319/17Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

про стягнення 35982,67 грн.

за участю представників:

від позивача: Кондрашов К.О. (довіреність)

від відповідача: Гнатюк С.В. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 33 753,23 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору №021а6ц добровільного страхування наземного транспорту від 26.01.2016 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_5 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 35982,67 грн. за вирахуванням франшизи (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9319/17, розгляд справи призначено на 18.07.2017.

В судовому засіданні 18.07.2017 представник позивача надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій у зв'язку із наявністю додаткових витрат пов'язаних із ремонтом пошкодженого транспортного засобу у сумі 2229,44 грн. просить суд стягнути з відповідача 35982,67 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.07.2017 надав суду відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позову. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що позивачем всупереч ст. ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" заявлено до стягнення суму страхового відшкодування без вирахування фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

Представники сторін в судовому засіданні 18.07.2017 заявили клопотання про продовження строку вирішення спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 18.07.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/9319/17 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 15.08.2017.

В судовому засіданні 15.08.2017, суд розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог (вих. №ЕЛ_1270д від 18.07.2017) встановив, що заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та прийнята господарським судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2017 призначено у справі №910/9319/17 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №910/9319/17 зупинено до закінчення проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 поновлено провадження у справі № 910/9319/17, клопотання №17522/17-54 судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи задоволено частково; надано згоду на проведення судової експертизи у справі 910/9319/17 у строк понад два місяці та зобов'язано ПрАТ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" провести оплату витрат на проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 провадження у справі №910/9319/17 зупинено до закінчення проведення судової автотоварознавчої експертизи.

14.12.2017 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експертів №17522/17-54 складений 28.11.2017 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи та матеріали справи № 910/9319/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 поновлено провадження у справі № 910/9319/17, розгляд справи № 910/9319/17 призначено на 18.01.2018.

18.01.2018 через відділ діловодства суду відповідача надійшли письмові пояснення згідно із якими, відповідач зазначає, що належний позивачу розмір страхового відшкодування становить 25043,67 грн. ( 17 141 грн. 01 коп. (вартість замінюваних деталей, відповідно до рахунку) х (1-0,55 коефіцієнт фізичного зносу) + 17 830 грн. 22 коп. (вартість робіт і матеріалів згідно рахунку) - 500 грн (франшиза)), у зв'язку із чим позов позивача підлягає частковому задоволенню у сумі 25043,67 грн.

15.12.2017 набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

В пункті 9 частини 1 статті Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) вказано, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, судом вирішено здійснювати розгляд справи № 910/9317/17 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/9317/17 призначено на 08.02.2018.

В підготовче судове засідання 08.02.2018 з'явились представники позивача і відповідача та надали суду письмові заяви про надання згоди розпочати розгляд справи по суті в день закінчення підготовчого засідання.

Частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Заслухавши пояснення представників сторін, за результатами підготовчого засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/9317/17 до судового розгляду по суті на той самий день, після закінчення підготовчого судового засідання, про що судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2018 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 08.02.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2016 в смт. Гостомель по вул. Свято-Покровській відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_5 не врахував погодних умов та дорожнього покриття, не вибрав безпечну швидкість, не вжив заходів до повної зупинки авто, внаслідок чого сталося зіткнення з припаркованим автомобілем Chevrolet державний номерний знак НОМЕР_4.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 20 січня 2017 року у справі №367/8987/16 встановлено, що ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору №021а6ц добровільного страхування наземного транспорту від 26.01.2016 укладеного з Дочірнім підприємством "БіоЛайн Україна" (страхувальник/вигодонабувач) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Chevrolet державний номерний знак НОМЕР_4 були застраховані в позивача (дата початку дії договору - 28.01.2016, дата закінчення дії договору - 27.01.2017).

У відповідності до калькуляції №КА-2397 від 07.12.2016 вартість ремонтних робіт автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 становить 34971,23 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №АХА2181647 від 14.12.2016 з урахуванням калькуляції ремонтної організації №КА-2397 від 07.12.2016, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 34253,23 грн.

На підставі страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 34253,23 грн. (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №291844 від 19.12.2016.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_5 з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0066402, термін дії з 21.09.2016 по 20.09.2017).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 500,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_5 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 33253,23 грн. за вирахуванням франшизи встановленої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0066402.

Під час розгляду справи позивач заявив про збільшення позовних вимог, посилаючись на наявність додаткових витрат пов'язаних із ремонтом пошкодженого транспортного засобу. Так, згідно із калькуляцією №КА-2477 від 23.03.2017 вартість додаткових ремонтних робіт автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 становить 2229,44 грн. Згідно із наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №319445 від 27.03.2017 позивачем здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 2229,44 грн. шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації.

За таких обставин, позивачем заявлено про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 35982,67 грн. за вирахуванням франшизи (у редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору №021а6ц добровільного страхування наземного транспорту від 26.01.2016, внаслідок настання 30.11.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 36482,67 грн. (34253,23 + 2229,44) шляхом перерахування згідно із платіжними дорученнями №291844 від 19.12.2016 та №319445 від 27.03.2017 на рахунок ремонтної організації.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Позивач, виплативши страхове відшкодування отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_5, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів №АК/0066402 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля Chevrolet державний номерний знак НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Як встановлено судом, страхове відшкодування у загальній сумі 36482,67 грн. (34253,23 + 2229,44) визначене позивачем у відповідності до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Chevrolet державний номерний знак НОМЕР_4, згідно із калькуляцією ремонтної організації №КА-2397 від 07.12.2016 та калькуляцією №КА-2477 від 23.03.2017 (додаткові витрати пов'язані із ремонтом пошкодженого транспортного засобу).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові 01 лютого 2018 року по справі №910/22886/16.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджує, що розрахунок виплаченої ним суми страхового відшкодування має здійснюватись за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до наданої відповідачем в обґрунтування своїх заперечень Консультації №20-R/31/8 від 17.07.2017 складеної аварійним комісаром ОСОБА_4 коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 становить 59,9%.

Під час розгляду справи, позивачем було надано Звіт №296/17 про оцінку вартості майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 складеного 03.08.2017, згідно із яким коефіцієнт фізичного зносу становить 0,54, вартість майнової шкоди, заподіяної власнику вказаного транспортного засобу станом на 05.12.2016 - 29701,54 грн.

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

З матеріалів справи вбачається, що строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу станом на момент ДТП становив більше 7 років, а тому при визначені вартості відновлювального ремонту необхідно визначати коефіцієнт зносу.

З огляду на наведене, враховуючи наявність спору щодо дійсного розміру коефіцієнту фізичного зносу та відновлювального ремонту автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 внаслідок його пошкодження при ДТП, яка мала місце 30.11.2016, оскільки згідно із приписами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначення вартості відновлювального ремонту має здійснюватись з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, ухвалою суду від 15.08.2017 у даній справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судового експерта поставлено наступне питання щодо вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу - автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 30.11.2016 у смт. Гостомель по вул. Свято-Покровській, за участю транспортних засобів: Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 та Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_5.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, ч. 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи №17522/17-54 складений 28.11.2017, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, судом встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 становить 0,55. Висновок експерта у цій частині не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, висновок експерта у частині визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 не може бути прийнятий судом, оскільки вартість ремонтних робіт визначалась на підставі калькуляцій експерта від 24.11.2017, а не за фактичними витратами на ремонт автомобіля (згідно із калькуляціями які наявні в матеріалах справи).

Наведене узгоджується також із тим, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

При цьому, вартість додаткових ремонтних робіт автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 у сумі 2229,44 грн. визнається судом необґрунтованою та не приймається при розрахунку належної до виплати відповідачем суми страхового відшкодування, оскільки, з акту огляду транспортного засобу та калькуляції №Ка-2477 від 23.03.2017 не вбачається, що вказані додаткові витрати на ремонт автомобіля були пов'язані саме з дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулась 30.11.2016. Окрім того, додаткові пошкодження автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 виявлені у березні 2017 року, в той час як дорожньо-транспортною пригодою відбулась 30.11.2016.

Таким чином, при визначення суми страхового відшкодування слід здійснювати у відповідності до калькуляції №КА-2397 від 07.12.2016.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн..;

Ц с - ціна нової складової частини, грн.;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із калькуляцією №КА-2397 від 07.12.2016 станції технічного обслуговування, на якому здійснювався ремонт автомобіля, вартість замінюваних деталей становить 17141,01 грн. (з ПДВ) та згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає коригуванню на коефіцієнт фізичного зносу.

Як вбачається із висновку судової експертизи №17522/17-54 коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4 був визначений за формулою Eз=1- (С/Цн), де Ез - коефіцієнт фізичного зносу, С - ринкова вартість досліджуваного КТЗ, Цн - ціна нового ДТЗ в Україні та становить 0,55.

Таким чином з урахуванням вищезазначеної формули, судом встановлено, що вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 7713,45 грн. (17141,01 грн. х (1-0,55).

Враховуючи вартість робіт та матеріалів у загальній сумі 17830,21 з ПДВ та визначену вартість замінюваних деталей з урахуванням фізичного зносу - 7713,45 грн., суд дійшов висновку, що вартість ремонтних робіт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 25543,66 грн. (17830,21 + 7713,45).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0066402 встановлено франшизу у розмірі 500,00 грн.

За встановлених обставин, до відшкодування відповідачем по страховому випадку від 30.11.2016 належить сума 25043,66 грн. (25543,66 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля Сhevrolet, державний номерний знак НОМЕР_4) - 500, 00 (франшиза за полісом)).

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є частково обґрунтованими, суд задовольняє частково позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування".

Судовий збір за розгляд справи та витрати на проведення експертизи у даній справі відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) матеріальні збитки у розмірі 25043,66 грн., судовий збір у сумі 1113,59 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598) витрати на проведення експертизи у сумі 958,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 14.02.2018.

Суддя С.О. Турчин