Рішення № 72249294, 02.02.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/5808/17

Провадження №2/204/178/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

02 лютого 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, Орган опіки та піклування в особі Соборної районної у місті Дніпрі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, де треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Управління-служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради, в якому просив зобов’язати відповідача не чинити перешкод позивачу в участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; визначити спосіб участі позивача у спілкуванні з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у її вихованні, шляхом надання побачень та часу для спілкування наступним чином:

- систематичні побачення кожну неділю місяця з 10 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. з правом відвідування позивачем разом із дитиною громадських закладів, місць та закладів громадського відпочинку без присутності відповідача, із дотриманням режиму дня дитини;

- періодичні побачення з донькою у дитячому дошкільному закладі, іншому закладі, який відвідує дитина, впродовж часу проведення урочистих заходів, конкурсів, концертів та інших заходів, в яких приймає участь дитина;

- побачення у святкові дні, у тому числі у дні народження дитини та позивача, ОСОБА_6 святого Миколая, 8 березня, під час українських державних святкових днів та днів релігійних свят (неробочих днів), визначених Кодексом законів про працю України, з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. з правом відвідування позивачем разом з дитиною громадських закладів, місць та закладів громадського відпочинку без присутності відповідача, із дотриманням режиму дня дитини;

- встановити спільний відпочинок батька разом з дитиною двічі на рік: 14 днів влітку та 14 днів взимку щорічно, з можливістю дитини виїжджати разом з позивачем за зареєстрованим місцем проживання позивача, а також виїжджати за кордон, за домовленістю з відповідачем, без її присутності;

- встановити безперешкодне спілкування по телефону між позивачем та дитиною в світлий час доби.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 12 вересня 2009 року вони з відповідачем перебували у шлюбі, який рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2016 року розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що з квітня 2016 року відповідач почала обмежувати його спілкування з донькою. Вирішити питання участі позивача в житті та у вихованні дитини позасудовим шляхом, на договірних засадах, відповідач відмовилась. В жовтні 2016 року відповідач зібрала речі, забрала дитину з дитячого садка та поїхала разом з дитиною у невідомому напрямку, тобто самовільно змінила місце проживання малолітньої дитини. Позивач вказує, що лише наприкінці травня 2017 року йому вдалось дізнатись, що відповідач мешкає разом з дитиною та своїм новим чоловіком і його родичами за адресою: Київська область, Ірпінський район, смт Гостомель, вул. Ювілейна, 24. Однак, на телефонні дзвінки позивача та повідомлення з приводу його бажання брати участь у спілкуванні та вихованні дитини відповідач не реагує, уникає будь-якого спілкування з позивачем. Позивач зазначає, що коли він приїздив за вищевказаною адресою, відповідач також не дозволила йому побачитись та поспілкуватись з дитиною. Позивач вважає дії відповідача щодо позбавлення його прав на участь у вихованні та спілкуванні з рідною донькою протиправними, а поведінку відповідача такою, що шкодить інтересам дитини та не сприяє її позитивному вихованню. 09 липня 2017 року позивач звернувся до органу опіки та піклування – служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради (за місцем фактичного перебування відповідача та доньки) із заявою про визначення способу участі у вихованні дитини та вказана заява фактично була задоволена рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради. Проте відповідач не бажає виконувати зазначене рішення. Позивач зауважує, що весь вільний час він намагався проводити із сім’єю, займатися вихованням дитини, її розвитком та оздоровленням, також він бере участь у матеріальному утриманні доньки, щомісячно перераховуючи з цією метою грошові кошти на картковий рахунок відповідача. Позивач вказує, що він виконував і продовжує виконувати свої батьківські обов’язки належним чином. Крім того він бажає приймати участь у вихованні своєї дитини та піклуватися про її здоров’я, духовний і моральний розвиток, та має для цього все необхідне, а тому має право бачитись із донькою та брати участь у її вихованні.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2017 року до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Орган опіки та піклування виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради.

Також ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2018 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління-службу у справах дітей виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради.

У судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, а також відзив не подавала, у зв’язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача та позивача ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб – Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Органу опіки та піклування Чечелівської районної у місті Дніпрі радиу судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, до початку судового засідання надали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради також зазначила, що позов підтримує, заперечень не має.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, дослідивши докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Сторони з 12 вересня 2009 року перебували у шлюбі, який рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2016 року, що набрало законної сили 06 грудня 2016 року, розірвано (а.с.10).

Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину – доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Сторони проживають окремо, дитина залишилася проживати з матір’ю.

Між сторонами виник спір щодо способів участі позивача, як батька, у вихованні дитини.

Позивачем за фактичним місцем проживання відповідача та дитини до служби у справах дітей та сім’ї Ірпінської міської ради було подано заяву про визначення способу участі у вихованні дитини, у якій він просив визначити способи його участі у вихованні доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-13).

Рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №156/2 від 11 липня 2017 року визначено спосіб участі позивача у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступним чином: визначено дні побачень позивачу з донькою ОСОБА_5, а саме кожну неділю місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; зобов’язано матір не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною по телефону; спільний відпочинок з дитиною двічі на рік: 14 днів влітку та 14 днів взимку з можливістю виїжджати за кордон на відпочинок, за попередньою домовленістю з матір’ю; бачитися та спілкуватися з дитиною у свята: дні народження (самої дитини, батька), Новий рік, Різдво, Великдень тощо (а.с.14). Зазначене рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №156/2 від 11 липня 2017 року отримано відповідачем 19 липня 2017 року (а.с.16).

Позивач неодноразово звертався до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (16 липня 2017 року, 23 липня 2017 року) із заявами, в яких просив прийняти міри до відповідача, яка перешкоджає йому бачитись із донькою ОСОБА_5, чим порушує рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради №156/2 від 11 липня 2017 року (а.с.27-32, 95-96).

Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області, відповідач з 28 квітня 2005 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35).

22 грудня 2017 року комісією у складі головних спеціалістів управління-служби у справах дітей виконкому Чечелівської районної у місті ради було здійснено вихід за вищезазначеною адресою з метою обстеження житлово-побутових умов, але обстежити житлово-побутові умови не вдалося, оскільки двері ніхто не відчинив. Згодом спеціалістам зателефонувала ОСОБА_7, яка повідомила, що за вказаною адресою проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Зі слів ОСОБА_7 її донька, відповідач ОСОБА_4, зареєстрована за даною адресою, але мешкає з дитиною окремо, адресу повідомити відмовилася. Дитина ОСОБА_5 за вказаною адресою не зареєстрована та не проживає (а.с.87).

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що згідно ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

В судовому засіданні не встановлені фактичні обставини, з якими б закон пов’язував обмеження у спілкуванні позивача з донькою, а тому відповідно, позивач на підставі ст. 153, ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України має право на особисте спілкування з дитиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.ч.1,2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Визначаючи спосіб участі позивача у вихованні дитини, суд враховує визначені ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України обставини, а саме: ставлення позивача до виконання обов’язку з утримання дитини; особисту прихильність дитини до матері; вік дитини, яка на час розгляду справи в суді досягла 5 років; той факт, що позивач має постійне місце роботи.

Згідно довідки Департаменту інформаційних технологій МВС України серії ІАА №0172732, позивач станом на 26 травня 2017 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.21).

Відповідно до сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 10ААЕ №605377 від 29 травня 2017 року, наркологічні протипоказання у позивача до провадження опіки та піклування не виявлено (а.с.22).

З характеристики щодо позивача, наданої Комунальним закладом освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №50» Дніпровської міської ради, який ОСОБА_5 відвідувала з 17 серпня 2015 року по 13 жовтня 2016 року, вбачається, що позивач завжди цікавився як дитина провела день, а після вихідних дитина розповідала, як проводила час з батьком, розповідала про поїздки на море, на дачу, у зоопарк, демонструвала іграшки та наряди, які їй купував батько. Педагогами дитсадка відзначалося, що позивач є чудовим батьком, який мав теплі та довірчі відносини з донькою. Усі витрати на утримання дитини у дитячому садку (харчування, ремонт) здійснював батько (а.с.17).

Відповідно до характеристики позивача, наданої 06 червня 2017 року приватним тренером за спортивним напрямом роллер-спорту у місті Дніпро ОСОБА_9, батько приводив ОСОБА_5 на тренування з роллер-спорту кожного вівторка, четверга та суботи на протязі трьох місяців. При спілкуванні з дитиною скарг на батька не помічено, батько сприяв всебічному розвитку дитини, ОСОБА_5 не пропускала тренування за графіком. На тренуваннях ОСОБА_5 ділилася своїми яскравими враженнями від спілкування та проведення часу з батьком (а.с.18).

З повідомлення, наданого ОСОБА_10, яка є лікарем ОСОБА_5, вбачається, що дитина регулярно відвідувала клініку та завжди у присутності батька ОСОБА_1 Також ОСОБА_1 безпосередньо (особисто або по телефону) консультувався з приводу лікування, здоров’я ОСОБА_5, тобто приймав активну участь у вихованні, догляді та лікуванні дитини. За час знайомства із сім’єю ОСОБА_1, позивач проявив себе як люблячий, уважний та турботливий батько (а.с.19).

Також позивач під наглядом лікаря-психіатра КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка №1»ДОР» не знаходиться, за амбулаторною допомогою не звертався, що підтверджується довідкою 234 від 26 травня 2017 року, виданою Комунальним закладом «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради» (а.с.23).

Дитина зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.115).

Актами обстеження умов проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що позивачем створені належні умови для проживання ОСОБА_5 або її гостювання в зазначеній квартирі (а.с.20, 61).

Щирість намірів позивача щодо спілкування з дитиною та участі у її вихованні для гармонійного та повноцінного розвитку дитини не викликає у суду сумнівів.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З доповідної та акту Управління-служби у справах дітей виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради вбачається, що відповідач з дитиною проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.107-108, 111).

Як вбачається із затвердженого Органом опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області висновку про усунення позивачу перешкод у спілкуванні з донькою, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 28 листопада 2017 року, яким визначення батькові спосіб участі у її вихованні, а саме: кожну неділю місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; спільний відпочинок з дитиною двічі на рік: 14 днів влітку та 14 днів взимку з можливістю виїжджати за кордон, за попередньою домовленістю з матір’ю; бачитися та спілкуватися з дитиною у свята: дні народження (самої дитини, батька), Новий рік, Різдво, Великдень тощо (а.с.64-65).

Однак, суд не може повністю погодитись із запропонованим у вказаному висновку способом участі позивача у вихованні дитини, оскільки він недостатньо обґрунтований, не конкретизований та не повністю враховує психоемоційний стан дитини, а тому вважає за доцільне прийняти висновок до уваги частково.

Відповідно до ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Беручи до уваги розумний баланс участі батька у вихованні доньки, виходячи з якнайкращих інтересів дитини та її віку, прихильності дитини до батька, права та бажання батька підтримувати постійний контакт з донькою, враховуючи рівність прав та обов’язків батьків щодо своїх дітей, суд вважає за необхідне встановити наступний порядок побачень: кожну неділю місяця, у день народження батька кожного року 20 жовтня, а також у святкові дні і неробочі дні, а саме 07 січня - Різдво Христове, День праці, ОСОБА_6 України, ОСОБА_6 незалежності України, ОСОБА_6 захисника України з 15 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. з правом відвідування позивачем разом із дитиною громадських закладів, місць та закладів громадського відпочинку без присутності відповідача, із дотриманням режиму дня дитини; визначити для позивача порядок спільного відпочинку з його малолітньою донькою без присутності матері у період канікул 7 днів взимку та 14 днів влітку за попередньою домовленістю з відповідачем з можливістю відвідування дитиною місця проживання позивача.

Позовні вимоги позивача щодо періодичних побачень з донькою у дитячому дошкільному закладі, іншому закладі, який відвідує дитина, впродовж часу проведення урочистих заходів, конкурсів, концертів та інших заходів, в яких приймає участь дитина, є необґрунтованими, оскільки позивач є батьком дитини, батьківських прав не позбавлений, а тому має право самостійно відвідувати будь-які заклади, які відвідує дитина впродовж часу проведення урочистих заходів, конкурсів, концертів та інших заходів, в яких дитина приймає участь.

Позовні вимоги щодо встановлення безперешкодного спілкування по телефону між позивачем та дитиною в світлий час доби є безпідставними та такими, що суперечать інтересам дитини, оскільки таке спілкування в будь-який світлий час доби, враховуючи вік дитини може порушити режим її дня та в подальшому відволікати від учбового процесу.

Позовні вимоги про встановлення спільного відпочинку батька разом з дитиною двічі на рік з можливістю дитини виїжджати разом з позивачем за кордон за домовленістю з матір’ю дитини без її присутності, також є безпідставними на час розгляду справи та передчасними.

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення способу його участі у вихованні дитини підлягають частковому задоволенню. В подальшому при збільшенні віку дитини зазначене рішення суду не буде перешкодою для подання позову до суду про зміну порядку виховання дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5), треті особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Ірпінської міської ради (місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченко, 2-А, код ЄДРПОУ 05408846), Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Чечелівської районної у місті Дніпрі ради (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Пушкіна, 65, код ЄДРПОУ 04052488), Орган опіки та піклування в особі Соборної районної у місті Дніпрі ради (місцезнаходження: м. Дніпро, пл. Шевченка, буд.7, код ЄДРПОУ 04052459), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини – задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши дні побачень кожну неділю місяця, у день народження батька кожного року 20 жовтня, а також у святкові дні і неробочі дні, а саме 07 січня - Різдво Христове, День праці, ОСОБА_6 України, ОСОБА_6 незалежності України, ОСОБА_6 захисника України з 15 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв. з правом відвідування ОСОБА_1 разом із дитиною громадських закладів, місць та закладів громадського відпочинку без присутності матері ОСОБА_4, із дотриманням режиму дня дитини.

Визначити для ОСОБА_1 порядок спільного відпочинку з його донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, без присутності матері ОСОБА_4 у період канікул 7 днів взимку та 14 днів влітку за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 з можливістю відвідування дитиною місця проживання ОСОБА_1.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: