Рішення № 72249245, 13.02.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1150/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А. , секретар судового засідання Бандурка В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", вул. Іллінська, 8,м. Київ,04070

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018

про відшкодування 30905,92грн. матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу

представники сторін у судове засідання не з"явилися

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька" 30905,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № гк74001а5ф внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1

Позивач направив суду для огляду у судовому засіданні оригінали документів ( вх. 1941/18 від 05.02.2018).

Представники сторін у судове засідання не з"явились, будь-яких клопотань подали..

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник відповідача відзив на позов не направив, в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка "вручено 29.01.2018 ", відповідно до якої відповідач отримав ухвалу суду від 25.01.2018.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, встановив наступне.

Між АТ "СК "АХА Страхування" та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту гк74001а5ф.16 р., (далі -договір), згідно якого АТ "СК "АХА Страхування" взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_2, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

17.12.2016 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів

"VOLKSWAGEN TOURAN АА 959ОМ" д/н НОМЕР_3, та «DAF 95ХF430», д/н НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ "СК "Галицька" згідно полісу ОСЦПВ №АК/0444198.

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у АТ "СК "АХА Страхування", транспортний засіб VOLKSWAGEN TOURAN АА 959ОМ" д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

На підставі страхового акта № 1.003.16.0020715/АХА2184086, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 31905,92грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М", ОСОБА_3 набережна», що підтверджується платіжним дорученням № 296022 від 04.01.2017.

Відповідно до інформаційної відомості про учасників ДТП та Постанови Святошинського районного суду міста Києва у справі № 3/759/537/17 від 16.02.2017, зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_2.

Відповідно до лімітів полісу № АК/0444198 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 100 000 грн. 00 коп. Відповідно до умов полісу ОСЦПВ № АК/0444198 розмір франшизи становить 1 000 грн. Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена Відповідачем становить З0 905,92 грн. (31 905,92 грн. - 1 000 грн. = З0 905,92 грн.).

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до Відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 30905,92 грн.

Позивач направив відповідачу регресну вимогу вих. № ЕЛ-2589 від 26.04.2017 з проханням виплатити страхове відшкодування на користь позивача, проте, дана вимога позивача залишена без виконання.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Святошинського районного суду м.Києва від 16.02.2017 у справі №3/759/537/17 вбачається, що транспортним засібом - автомобіль НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_2, водієм спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1.

Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем НОМЕР_5, встановлена у судовому порядку.

З доданого до позовної заяви витягу з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) бюро України вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіляНОМЕР_5, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька"» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0444198.

За інформацією, наведеною у вказаному витязі, договором (полісом) № АК/0444198 передбачено, що франшиза становить 1000 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до рахунку № С 4297728-1 від 23.12.2016, виставленого виконавцем ремонтних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 набережна", вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП становить 31905,92 грн, а до позивача перейшло право вимоги.

Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у рахунку № С 4297728-1 від 23.12.2016

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З наявних у справі матеріалів, вбачається, що з урахуванням визначених полісом №АК/0444198 розмірів лімітів відповідальності та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 30905,92 грн.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька" заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування у розмірі30905,92 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст 124 Конституції України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 22 Закону України «Про ОСЦПВ», ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька" про стягнення 30905,92 грн. задовольнити

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька", м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд 22 ( ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 30905,92грн. та судовий збір у розмірі 1600,00грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Івано-Франківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.02.18

Суддя Шкіндер П.А.