Ухвала суду № 72249023, 14.02.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1392/17

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

14 лютого 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Нанічкіної Н.М.

з секретарем – Івановою О.А.,

за участю:

прокурора – Сидоренко М.М.,

потерпілої – ОСОБА_1,

обвинувачених – ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Марганець в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшов вищезазначений обвинувальний акт відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ухвалою від 17 листопада 2017 року кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні, під час якого прокурор висловила думку, що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами ст.291 КПК України і його слід призначити до судового розгляду.

Враховуючи думку потерпілої, обвинувачених та їх захисників, які не заперечували проти призначення судового розгляду, а також те, що в ході підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд, який проводити у відкритому судовому засіданні в залі суду з викликом сторін кримінального провадження.

Також, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про допит у якості свідка захисту – ОСОБА_6, який на даний час перебуває в СІЗО. Зазначив, що ОСОБА_6 може надати свідчення про обставини досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, учасником яких йому довелося бути.

Захисник ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного і пояснив, що про даного свідка їм стало відомо після того, як обвинувальний акт було направлено до Марганецького міського суду, через те, що ОСОБА_3 та даний свідок перебувають в одному слідчому ізоляторі. тому він не допитувався в ході досудового розслідування.

Прокурор заперечила проти допиту ОСОБА_6 з тих підстав, що останній не є очевидцем тих подій, в яких обвинувачується ОСОБА_3 Його не було заявлено під час досудового розслідування, і він не допитувався щодо тих обставин, які підлягають встановленню у даному кримінальному провадженні. Заявлення додатково свідка є, на думку прокурора, лише затягуванням розгляду кримінального провадження з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Відповідно до ст.42 КПК України обвинувачений має право збирати і подавати суду докази; брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Обвинувачений та його захисник стверджують, що свідок ОСОБА_6 дасть суду свідчення, на підставі яких можна встановити відсутність у сторони обвинувачення доказів винуватості ОСОБА_3

Оскільки показання ОСОБА_7 можуть мати суттєве значення для справи, враховуючи право обвинуваченого збирати і подавати суду докази, в том числі заявляти свідків захисту, суд вважає за необхідне допитати в ході судового розгляду кримінального провадження в якості свідка ОСОБА_6

Захисник ОСОБА_5 просив суд зобов’язати прокурора надати доступ до матеріалів кримінального провадження його підзахисному ОСОБА_3, аби він міг ознайомитися з ними в повному обсязі, оскільки йому по закінченню досудового розслідування було надано на ознайомлення з матеріалами лише 40 хвилин, за які неможна було ознайомитися з матеріалами досудового розслідування належним чином.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що хоча в реєстрі досудового розслідування мається запис, що він ознайомлювався з матеріалами 40 хвилин, але йому зовсім не давали матеріали на ознайомлення.

Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до п.14 ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу.

За ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Відповідно до ч.2 ст.317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Судом встановлено, що згідно реєстру матеріалів досудового розслідування (п.36) підозрюваному ОСОБА_3 та адвокату ОСОБА_5 відкрито матеріли та надано доступ до них 15 листопада 2017 року на час з 19:20 год. до 20:00 год., що, на думку суду, є недостатнім для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Отже, клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Також, захисник заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Клопотання обґрунтовано тим, що тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3, не є достатньою підставою для настільки суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Ні слідчим, ні прокурором не було доведено ризики, які зазначені в ч.2 ст.177 КПК України, та які давали б підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. В клопотанні про обрання запобіжного заходу та вказані абстрактні припущення, котрі жодним чином не підтверджені належними доказами, що наявні декілька ризиків. Припущення, що обвинувачений буде переховуватися від суду та не буде виконувати покладені на нього судом обов’язки – жодним чином не підтверджені. Також, ні слідчим, ні прокурором не було вжито жодного заходу, направленого на усунення ризиків, на які вони посилалися у своїх клопотаннях про обрання запобіжного заходу та його продовження.

Сторона захисту усвідомлює, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, а тому для його контролю може бути застосовано домашній арешт цілодобовий. Даний запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Усунути ризики впливу на свідків та потерпілу на думку захисту зможуть додаткові заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: застосування електронного браслету та заборона спілкування ОСОБА_3 із свідками, потерпілою та іншим обвинуваченим по справі.

Крім того, у нього є заява від бабусі його підзахисного ОСОБА_9, що вона не заперечує, аби її онук перебував під домашнім арештом за її місцем мешкання. Родинні відносити підтверджуються наданими документами

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_2 також просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_2 ОСОБА_4 підтримав клопотання свого підзахисного.

Прокурор Сидоренко М.М. заперечувала проти зміни запобіжного заходу як обвинуваченому ОСОБА_3, так і обвинуваченому ОСОБА_10, мотивуючи це тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, і зважаючи на тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винуватими у вчиненні злочину, можуть ухилитися від суду, а також можуть впливати на свідків, потерпілу.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3

Судом встановлено, що 30.06.2017 року ухвалою слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. В наступному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався судом. При продовженні запобіжного заходу суд враховував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме – ризик впливу на потерпілу, свідків та ризик переховування.

На даний час суду не надано доказів того, що ризики, які були враховані судом при продовженні запобіжного заходу, зникли.

Однак, суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 тримається під вартою з 30.06.2017 року, тобто більше семи місяців. Кримінальне провадження до цього часу не розглянуто.

Зважаючи на проблеми з доставкою обвинувачених до суду, враховуючи те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має родичів, які мають можливість і бажання його утримувати, має постійне місце проживання, його бабуся ОСОБА_9 не заперечує проти домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3 саме за адресою її проживання, яка є і адресою проживання та реєстрації її онука, суд вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час із забороною спілкування з потерпілою та свідками.

Щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

Судом встановлено, що 29.06.2017 року ухвалою слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. В наступному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався судом. При продовженні запобіжного заходу суд враховував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме – ризик впливу на потерпілу, свідків та ризик переховування.

На даний час суд не вбачає можливості змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки суду не надано доказів того, що ризики, які були враховані судом при продовженні запобіжного заходу, зникли.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 не має міцних соціальних зв’язків, місця реєстрації та постійного місця проживання, не працює. ОСОБА_2, заявляючи клопотання про домашній арешт, не зміг назвати особу, яка візьме на себе його утримування під час домашнього арешту, та місце домашнього арешту. Суд вважає, що, перебуваючи під домашнім арештом, ОСОБА_2 не матиме засобів для існування, що може спонукати його вчинити корисливий злочин. Тому суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для нього міри запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.42, 176-178, 181, 183, 290, 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначити до розгляду о 13 годині 30 хвилин 07 березня 2018 року.

Судовий розгляд проводити у відкритому судовому засіданні в залі Марганецького міського суду (м.Марганець, вул.Єдності, 72-а) за участю прокурора, потерпілої, обвинувачених та їх захисників.

В ході судового розгляду допитати свідків обвинувачення згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

2. Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо допиту свідка.

Допитати під час судового слідства у якості свідка захисту – ОСОБА_6, який на даний час перебуває в Дніпровській установі виконання покарань Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4.

3. Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 щодо надання його підзахисному можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Зобов’язати прокурора Марганецького відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_11 надати обвинуваченому ОСОБА_12 матеріали кримінального провадження для ознайомлення – до початку розгляду кримінального провадження судом по суті.

4. Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заборонити ОСОБА_3:

- залишати житло за адресою: Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Історична, буд.58 цілодобово;

- спілкуватися із потерпілою ОСОБА_1, свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22

Покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- за першим викликом чи вимогою з’являтися до суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.

Роз’яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з’являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту встановити – до 14 квітня 2018 року включно.

5. В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвалу направити до Дніпровської установи виконання покарань для відома, до Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та прокурору – для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_23