Рішення № 72248530, 19.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11229/17

Провадження 2-а/522/482/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

До суду 20.06.2017 року надійшов позов ОСОБА_1 до ГУПФУ в Одеській області, згідно якого просив:

- визнати протиправними дії відповідача з відмови, листом №378/М-11 від 05.04.2017 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.09.2008 року по 28.02.2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23 811, 06 грн.;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.09.2008 року по 28.02.2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23 811, 06 грн..

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ГУПФУ в Одеській області на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2009 року по справі №2а-531/09 йому, ОСОБА_1, в листопаді 2011 року було здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму недоотриманої пенсії за період з 01.08.2008 року по 30.11.2011 року у розмірі 23 811, 06 грн.. 16 березня 2017 року на виконання вказаної постанови суду відповідачем було нараховано суму недоотриманого пенсійного забезпечення позивача у розмірі 23 811, 06 грн.. 17.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів за період з 01.09.2008 року по 28.02.2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23 811, 06 грн.. Проте, листом №378/М-11 від 05.04.2017 року, відповідачем йому було відмовлено в нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.09.2008 року по 28.02.2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії у розмірі 23 811, 06 грн., з посиланням на те, що підстав для цього немає. Вказану відмову позивачем вважає протиправною, тому звернувся до суду з дійсним позовом.

Справа перебувала у провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Погрібного С.О. та ухвалою суду від 22.06.2017 року було відкрито провадження.

Згідно повторного авторозподілу на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси дана справа була передана на розгляд судді Домусчі Л.В.. Ухвалою суду від 18.01.2018 року була прийнята до розгляду.

У матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача від 28.07.2017 року. Також, на адресу суду 05.02.2018 року надійшов письмовий відзив на позов ОСОБА_1, згідно якого зазначили, що на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2009 року, позивачу 17.11.2011 року було проведено перерахунок пенсії та в результаті зробленого перерахунку за період з 01.09.2008 року по 30.11.2011 року утворилась доплата у розмірі 23 811, 06 грн.. Зазначена доплата була виплачена позивачу у березні 2017 року після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Посилаються на те, що зазначена доплата має разовий характер та не може бути використана в контексті ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців. В даному випадку пенсія позивачу виплачується щомісячно вчасно, без затримки, підстав для виплати компенсації немає. Зазначили, що оскільки органам ПФУ не було передбачено бюджетні призначення на виплату донарахованих сум за рішенням суду, головним управлінням на виконання Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року №440, було направлено до управління ДВС ГУЮ в Одеській області довідку від 13.01.2015 року №308/05 про здійснення нарахування на виконання рішення суду. У відповідь, ДВС було надано повідомлення від 25.12.2014 року за №09.3-9016 про прийняття до обліку рішення. виконання якого гарантується державою. У подальшому, доплата по перерахунку пенсії за період з 01.09.2008 року по 30.11.2011 року у розмірі 23 811,06 грн. головним управлінням не виплачувалась, а була виплачена Державною казначейською службою України на виконання Порядку №440, а отже з урахуванням викладеного просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р..

Згідно п. 10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Згідно ст.12 КАСУ( в ред.. що діє з 15.12.2017р.):

1. Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

2. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

3. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

5. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

6. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

Ст.257 ч.1 КАС України передбачено також, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Крім того ч.1.ст.263 КАС України (ред. з 15.12.2017р.) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

Враховуючи перехідні положення КАС України (в редакції від 03.10.2017 року), зважаючи на те, що вказана категорія справи відноситься до справ незначної складності, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2009 року по справі №2а-531/09 у березні 2017 року ОСОБА_1 було виплачено суму недоотриманої пенсії 23 811, 06 грн., що є донарахованою, за період 01.09.2008 року по 30.11.2011 року.

У березні 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою нарахування та сплату йому суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.09.2008 року по 28.02.2017 року.

Листом №378/М-11 від 05.04.2017 року ГУПФУ в Одеській області повідомило позивачу, що відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року №440, головним управлінням ДВС ГУЮ в Одеській області було надано повідомлення від 25.12.2014 року за №09.3-9016 про прийняття до обліку рішення, виконання якого гарантується державою, на виконання якого на адресу цією установою 13.01.2015 року за №308/05 була надіслана довідка про здійснення нарахування на виконання рішення суду. Доплата по перерахунку пенсії, проведеному на підставі постанови Київського районного суду м. Одеси від 02.01.2009 року за період з 01.09.2008 року по 30.11.2011 року у сумі 23 811,06 грн. головним управлінням не виплачувалась, тому для нарахування компенсації втрати частини грошових доходів згідно із Законом України від 19.10.2000 №2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підстави відсутні.

Вважаючи, що нараховані на виконання рішення суду суми пенсії, не отримані з вини органу Пенсійного фонду України і такі дії відповідача порушують його права, позивач звернувся із позовом про стягнення компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 цього ж Закону встановлює, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 року було прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 р..

Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на судові рішення, якими було зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок пенсії. Тобто дана сума заборгованості не нараховувалась, а була визначена судом.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на положення норм Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, у даному випадку, є безпідставними.

Натомість, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документі, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання, регламентовані Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №4901-VI).

Відповідно до частини 1 статті 3 названого Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 4 зазначеної статті закріплено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №4901-VI цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

У пункті 3 названого розділу передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

-у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

-у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами;

-у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

З метою реалізації наведеного пункту Кабінет Міністрів України 03 вересня 2014 року прийняв постанову №440, якою затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі по тексту - Порядок №440).

Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто до головних управлінь Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, здійснюється відповідальною особою на підставі акта приймання-передавання (додаток).

Акт приймання-передавання підписується відповідальною особою органу державної виконавчої служби та особою, визначеною керівником органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та затверджується керівниками зазначених органів.

Тим часом, відповідно до пункту 20 Порядку №440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі по тексту - Порядок №845).

Пунктом 47 Порядку №845 передбачено, що Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно з пунктом 48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Пунктом 49 Порядку №845 також закріплено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Пунктом 50 Порядку №845 також передбачено, що за порушення встановленого законом строку перерахування коштів компенсація нараховується Казначейством, якщо боржником є державний орган.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються:

- назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав;

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника;

- дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу;

- строк прострочення платежу;

- реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання;

- спосіб перерахування коштів стягувачу;

- сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

З метою реалізації Закону України №4901-VI та Порядку №845 Державною казначейською службою України 19 квітня 2013 року видано наказ №63 «Про здійснення безспірного списання коштів державного бюджету з рахунків боржника та за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» (далі по тексту - Наказ №63).

Відповідно до зазначеного наказу, Головні управління Казначейства:

- у разі передачі органами державної виконавчої служби рішень відповідно до Порядку №440, організовують прийняття таких рішень, підписання та затвердження таких актів приймання - передачі;

- забезпечуються облік і зберігання судових рішень до настання їх черги виконання за бюджетною програмою КПКВ 350404 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою»;

- не раніше ніж за два місяці до настання черги для виконання судового рішення, супровідним листом направляють до Казначейства документи, що стосуються їх виконання за бюджетною програмою КПКВ 350404 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою».

Отже, з наведених вище положень вбачається, що відповідальним за виконання судового рішення, що гарантоване державною, яким є постанова Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2009 року, є саме Державна казначейська служба України (Казначейство), яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Між тим, ОСОБА_1 вимоги до Державної казначейської служби України не пред'являлась.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частин 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконано.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, ст.ст. 2, 12, 32, 73, 77, 139, ч. 9 ст. 205, 241-243, 257, 258, 262, 293, 382, п.10 ч.1 Перехідних Положень КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання дій протиправними та зобов'язання - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеса. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення суду складено 19.02.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.