Рішення № 72248224, 09.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12469/17

Провадження № 2-а/522/769/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

при секретарі судового засідання Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участі третьої особи - адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду 07.07.2017 року з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, суми додаткових премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну військову службу, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням, та зобов′язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, суми додаткових премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну військову службу, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з дня призначення пенсії по день проведення перерахунку, без обмеження максимального розміру пенсії.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити повністю.

Представник відповідача надав заперечення проти позову, в судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні до них правовідносини, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 26 квітня 2017 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) отримує пенсію за вислугу років.

19 червня 2017 року позивач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-XII, п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), подавши додаткові документи, а саме Довідку (архівні відомості) військової частини 9997 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.06.2017 року № 11/781 про виплачене йому грошове забезпечення, звернувся з вимогою до відповідача про перерахунок раніше призначеної пенсії, з включенням до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідних сум щомісячної додаткової грошової винагороди, суми додаткових премій, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну військову службу за 25 років, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні, з виплатою різниці за минулий час між перерахованою та виплаченою пенсією з дня призначення пенсії по день проведення перерахунку, та без обмеження перерахованої та виплачуваної суми пенсії максимальним розміром.

Однак повідомленням від 05 липня 2017 року за вих. № 735/Г-11 відповідачем було відмовлено у задоволенні його заяви.

З наданого позивачем повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пенсії від 27.06.2017 № 1993/03, при обчисленні пенсії ОСОБА_1 враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1275,00 грн, оклад за військовим званням 130,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 562,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі надбавка за роботу з таємними документами 10%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 100%, надбавка за особливі умови служби 40%, надбавка за класну кваліфікацію 11%, премія 400%.

Згідно Довідки (архівних відомостей № 1, №2, та б/н) військової частини 9997 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.06.2017 року № 11/781 про виплачене грошове забезпечення, позивачу було виплачено також щомісячну додаткову грошову винагороду в загальному розмірі 167222,77 гривень, суми додаткових премій в загальному розмірі 2900,00 гривень, допомогу на оздоровлення в загальному розмірі 16691,00 гривень, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 2550,00 гривень, винагороду за тривалість безперервної військової служби в розмірі 2810,00 гривень, індексацію грошового забезпечення в розмірі 806,31 гривень, грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 3597,64 гривень та одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 122646,88 гривень, які не були враховані при призначенні пенсії.

Відмовляючи в задоволенні заяви, відповідач виходив з того, що види виплат, які позивач просить врахувати для перерахунку його пенсії, не входять до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно ч.1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 1, 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, й упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів (щомісячних та одноразових) грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (додаток № 25 до постанови № 1294).

Положеннями п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», зі змінами, внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 199 від 25.06.2014 року, встановлено для військовослужбовців льотного складу Державної прикордонної служби щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення, й визначено порядок та умови виплати такої винагороди.

Належність щомісячної додаткової грошової винагороди до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення підтверджується фактичною постійною щомісячною виплатою позивачу вказаної винагороди протягом тривалого часу, що підтверджується Довідкою військової частини 9997 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.06.2017 року № 11/781 про виплачене йому грошове забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України грошового забезпечення визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 (далі-Інструкція).

Зокрема розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань визначається, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із законодавством України на день звернення (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 3.6.3 пункту 3.6 Інструкції).

Зазначені допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Згідно з п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового забезпечення. Відповідно п. 14 ст. 10-1 цього Закону у рік звільнення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.

Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки встановлено підпунктами 4.9.5 та 4.9.10 пункту 4.9 Інструкції.

Тобто грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки належить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби як додатковий вид грошового забезпечення встановлена додатком 25 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Порядок виплати такої винагороди визначається пунктом 3.25 Інструкції.

Включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, премії, в тому числі і додаткової згідно Дисциплінарного статуту ЗС України, безпосередньо передбачене частиною 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

З огляду на наведені обставини та вимоги закону щомісячна додаткова грошова винагорода, суми додаткових премій, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервну військову службу за 25 років, індексація грошового забезпечення, грошова компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Таким чином, суд вважає дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії протиправними.

Враховуючи, що позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії 19 червня 2017 року, надавши відповідачу додаткові документи у вигляді довідки (архівних відомостей) про нараховане грошове забезпечення, а пенсію позивачу призначено з 26.04.2017 року, то за таких обставин та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 63 Закону № 2262-XII суд вважає, що позивач має право на проведення перерахунку і виплату перерахованої пенсії за минулий час з дати призначення пенсії, тобто з 26.04.2017 року.

Виходячи з положень п.23 Порядку № 3-1 суд не може погодитись з позицію відповідача щодо відсутності у нього компетенції на визначення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії, так як перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії після подачі пенсіонерами органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

При цьому суд вважає, що вимоги позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні не підлягають задоволенню.

Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, а порядок її виплати визначено пунктами 38.1, 38.9 розділу XXXVIII Інструкції.

Одноразова грошова допомога при звільненні, з огляду на умови, характер та обставини її виплати, не входить до додаткового грошового забезпечення, яке має враховуватися при обчисленні пенсії, оскільки має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Саме така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 року у справі № 812/6733/13-а.

Суд також вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.

Що стосується Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016р., який був прийнятий Верховною Радою України до прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та набрав чинності з 1 січня 2017 року, то визначена в цьому Законі норма підпункту 1 пункту 10, якою в частині 7 ст. 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінені словами і цифрами «по 31 грудня 2017 р.» не може створювати правових наслідків через те, що частина 7 ст. 43 Закону №2262-XII визнана неконституційною та повністю втратила чинність із 20 грудня 2016 року.

Статтею 1-1 Закону №2262-XII визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-XII) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За період з 20.12.2016 року по час звернення позивача до суду з позовом будь-яких змін до Закону №2262-XII, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими би встановлювалися обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-XII є чинною, а частина 7 статті 43 втратила чинності.

Керуючись ст.ст. 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, суми додаткових премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну військову службу, індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану відпустку, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням.

Зобов′язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 26.04.2017 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди, суми додаткових премій, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану відпустку, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 26.04.2017 року по день проведення перерахунку, та без обмеження максимального розміру пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі через Приморський районний суд м. Одеси (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. М. Чернявська

09.02.2018