Рішення № 72248165, 19.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7271/17

Провадження №2-а/522/477/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року, Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про визнання дій протиправними, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі посилаючись на те, що відповідачем, листом від 27 лютого 2017 року за №100/К-11, протиправно відмовлено йому у проведенні перерахунку пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року на виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2009 року по справі №2а-4250/09.

Ухвалою суду від 20.04.2017 року відкрито скорочене провадження по справі.

До суду 22.05.2017 року надійшли письмові заперечення від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі.

Ухвалою суду від 23.05.2017 року розгляд справи було призначено у судове засідання з викликом сторін. Протокольною ухвалою суду від 26.06.2017 року було проведено заміну відповідача по справі - управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси на правонаступника - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі.

Відповідач - Центральне ОУПФУ, надало до суду заперечення, в яких вимоги адміністративного позову не визнав, клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до адміністративного суду та заяву про розгляд справи за відсутності представника Центрального ОУПФУ.

Позивачем подано відзив на клопотання Центрального ОУПФУ про залишення позову без розгляду та заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій позов підтримав та просив задовольнити.

Також, позивачем 05.01.2018 року було уточнено позовні вимоги в частині зазначення відповідачем по справі Центральне ОУПФУ.

У судове засідання сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно п. 10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом 2-ї групи постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, отримує пенсію по інвалідності та знаходиться на пенсійному обліку в Центральному ОУПФУ.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2009 року по справі №2а-4250/09, зміненою постановою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року, було зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси здійснити перерахунок пенсії позивачу, як інваліду другої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, за період з 01 липня 2009 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування».

Листом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси за вих. №717/К-11 від 30 грудня 2016 року, позивачу було надано розпорядження про проведення перерахунку пенсії за період 01.07.2009 року по 22.07.2011 року, на виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2009 року по справі №2а-4250/09, зміненою постановою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року.

Із зазначеного листа управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси за вих. №717/К-11 від 30 грудня 2016 року, позивач встановив, що за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок пенсії йому не проводився, у зв'язку з чим позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси з заявою про проведення йому перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси, листом за вих. №100/К-11 від 27.02.2017 року, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії та нарахуванні суми недоотриманої пенсії за період 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 796-XII) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по II групі інвалідності не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі статтею 50 цього ж Закону особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 67 Закону № 796-XII конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, зазначена стаття Закону може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру основної та додаткової пенсій позивачу згідно з положеннями статей 50, 54 цього ж Закону.

У відповідності із пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягали застосуванню у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2013 роки.

Таким чином, у період з 22.07.2011 року по 31.12.2013 року визначення порядку та розмірів виплат особам, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, делеговано Кабінету Міністрів України.

Законом України від 16.01.2014 року № 719-VІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон № 719-VІІ) не були встановлені обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсій, не внесені зміни до Закону № 796-XII.

Отже, з 01.01.2014 року діяли положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлений зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, правовідносини щодо виплати основної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року регулювалися Законом № 796-XII.

Саме такий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2014 року по справах №736/268/14-а та №737/28/14-а, прийнятих в порядку перегляду Верховним Судом України рішення суду касаційної інстанції, який є обов'язковим для застосування, згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України.

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи заперечень Центрального ОУПФУ стосовно правомірності дій відповідача з відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання ГУПФУ на пропуск позивачем строків на звернення до адміністративного суду, виходячи з наступного.

Згідно частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахування практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у справі Delcourt v. Belgium зазначив, що «… у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі «Іліан проти Туреччини», Європейським Судом зроблено наступний висновок: «Правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю в без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.»

Крім того, аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 15.12.2015 року по справі №161/18933/14-а, зокрема, Верховним Судом України при розгляді справи зазначено: «Як установили суди, 6 жовтня 2014 року ОСОБА_1 зверталася до управління ПФУ з заявою про перерахунок їй пенсії відповідно до вимог законодавства, проте 23 жовтня 2014 року відповідач відмовив їй у задоволенні заяви, тому у листопаді 2014 року ОСОБА_1 оскаржила вказану відмову управління ПФУ в суді.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про застосування до спірних відносин шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 99 КАС, оскільки ОСОБА_1 не пропустила строк звернення до суду, що підтверджується матеріалами справи.».

Враховуючи відсутність ознак недбалого ставлення Позивача до реалізації права на справедливий суд, наведену практику Європейського Суду і Верховного Суду України та ту обставину, що Позивач дізнався про порушення його права на перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, на виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2009 року по справі №2а-4250/09, зміненою постановою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року, з листа управління ПФУ в Приморському районі міста Одеси №100/К-11 від 27 лютого 2017 року, Позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права.

Враховуючи, що з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відсутніми були правові обмеження для нарахування та виплати пенсій у встановлених ст.. 50, 54 Закону № 796-XII розмірах, то, суд доходить висновку, що за цей період часу, на виконання постанови Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2009 року по справі №2а-4250/09, зміненою постановою апеляційного суду Одеської області від 26 жовтня 2011 року, позивачу повинен був бути зроблений відповідний перерахунок пенсії.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст..19, 129-1 Конституції України, статтями 49, 50, 54, 67 Закону України № 796-XII, Законом України від 16.01.2014 року № 719-VІІ "Про Державний бюджет України на 2014 рік", статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», практикою Європейського Суду, правовими висновками Верховного Суду України в постановах від 27.04.2016 року по справах №736/268/14-а та №737/28/14-а, ст.. 6 - 9, 242 - 246 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси з відмови, листом від 27 лютого 2017 року за №100/К-11, ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (код ЄДРПОУ 26302649, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 4-а) здійснити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеса. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 19.02.2018 року.

Суддя : Домусчі Л.В.