Ухвала суду № 72248047, 13.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7137/17

1-«кс»/522/3378/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Терзі І.Г.,

при секретарі - Пешко Я.С.,

за участю прокурора - Пояцика С.М.,

захисника - Кандибова Ю.М.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні клопотанняслідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області Мажаєва О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Пояцикою С.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зі слів не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженніСВ Управління Служби безпеки України в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 22015160000000023 від 30.01.2015, за підозрою громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 305, ч. 2 ст. 305,ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 305 КК України.

11.02.2018 о 11 год. 07 хв., ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

11.02.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України, за кваліфікуючими ознаками: контрабанда особливо небезпечної психотропної речовини, тобто її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років, з конфіскацією предметів контрабанди та майна, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, що згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглянувши клопотання слідчого та вивчивши матеріали, які обґрунтовують його доводи, заслухавши думку прокурора Пояцика С.М., який просив клопотання задовольнити, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Кандибова Ю.М., які заперечували проти задоволення клопотання, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на який має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Закон, як власне і практика ЄСПЛ, не передбачає, що може визначити обґрунтованість підозри. ЕСПЛ неодноразово зазначав те, «що можна вважати «обґрунтованим, залежить від усіх обставин». Але, все ж у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції йдеться про « обґрунтовану підозру», а не про щиру або сумлінну підозру».

За визначенням ЕСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Підозра має стосуватися правопорушень, передбачених Законом, в даному випадку передбаченого ч.2 ст.305 КК України.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України, яке є тяжким злочином.

Під час судового засідання прокурором доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру, щодо можливої причетності ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.305 КК України.

Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, підозру в якому йому висунуто.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік, стан його здоров'я та наявність міцних соціальних зв'язків.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчій суддя приходить до наступного.

Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Так, ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв'язків, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, слідчій суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу.

Обставин, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки підозрюваної.

Стосовно розміру застави слід зазначити наступне.

Обираючи запобіжний захід ОСОБА_2 та визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить не тільки з особливої суспільної небезпечності інкримінуємого ОСОБА_2 діяння та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а й значного суспільного резонансу який викликало діяння, що є предметом розгляду. За таких обставин розмір застави, визначений у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатен забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим, вважаю, що достатнім розміром застави є 700 000 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП (21) УДПтС України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 700 000 (сімсот тисяч) гривень, яку підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (ТУ ДСА України в Одеській області), призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2, провадження по справі № 1-кс/522/3378/18.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді і обчислюється з 11 години 07 хвилин, 11.02.2018 року

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 11 годині 07 хвилин 11.04.2018 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

13.02.2018