Ухвала суду № 72246338, 19.02.2018, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/454/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого-судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М., прокурора Морозова Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши клопотання прокурора Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017150180000275, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2017 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, який не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 13.10.2004 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 04.09.2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03.12.2012 року за ст. 317 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 06.10.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

19.02.2018 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1

Прокурор Морозов Д.М. в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та вважає, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою слід продовжити, оскільки ризики, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, не відпали.

Захисник ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просять застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме - домашній арешт.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., у кримінальному провадженні №12017150180000275, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2017 року, відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, який ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 26.12.2017 року продовжено терміном до 23 лютого 2018 року (включно).

При вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що з часу обрання запобіжного заходу ризики передбачені п. 1, п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінилися. Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі та тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачено покарання до шести років позбавлення волі, ніде не працює, заходів до працевлаштування не вживав, джерел прибутку не має, а тому може вчинити інші злочини, а також те, що обвинувачений неодноразово не з`являвся в судові засідання по кримінальним провадженням, в результаті чого ухвалами суду до нього застосовувався привід, а тому існує ризик переховуватися від суду. В зв’язку з викладеним застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Будь - яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено.

Суд вважає, що викладені в клопотанні ризики, передбачені п. 1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтвердилися.

За обставин, зазначених вище, враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 23 лютого 2018 року, то суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- прибувати до Веселинівського районного суду Миколаївської області за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме – з смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

- носити електронний засіб контролю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Веселинівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури молодшого радника юстиції ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, строком шістдесят днів, терміном по 19 квітня 2018 року (включно).

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: №37316051016294, банк одержувача ДКС України м. Київ; МФО 820172, ЄДРПОУ 26299835, Одержувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- прибувати до Веселинівського районного суду Миколаївської області за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме – з смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Веселинівський районний суд Миколаївської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала оскарженю не підлягає.

Суддя Веселинівського районного

суду Миколаївської області ОСОБА_4