Рішення № 72244263, 06.02.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 909/1071/17

06.02.2018 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Павлюк У.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

(вул.Пісаржевського, 1-а, м.Дніпропетровськ, 49005)

до відповідача приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиво- ремонтний завод"

(вул.Залізнична, 22. м.Івано-Франківськ, 76018)

про стягнення 677623 грн 30 коп заборгованості

за участю представників:

від позивача: Гільбуд Р.Ю. - представник, (довіреність №70 від 02.12.16)

від відповідача: представник не з'явився

ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду знаходиться справа за позовом ТОВ "Інтерпайп Україна" до ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення 528998 грн 40 грн боргу за поставлену продукцію, 120276 грн 38 грн інфляційних втрат та 28348 грн 52 коп 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.18 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.18.

06.02.18 від відповідача надійшло клопотання № 32/02 від 06.02.18 (вх№ 2015/18) про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що його представник не має можливості з'явитися в судове засідання 06.02.18, в зв'язку з службовим відрядженням до Львівського апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів перебування представника у відрядження саме 06.02.18.

За приписами п.2 ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України підставою для відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті є перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Таким чином, клопотання про відкладення розгляду справи повинно бути обґрунтованим та вмотивованим, а зазначені в ньому обставини повинні бути підтверджені конкретними доказами.

На підтвердження поважності причин неможливості явки представника в судове засідання, відповідачем подано копію посвідчення про відрядження, датованого 05.02.18, виданого терміном на 1 день для участі в судовому засіданні Львівського апеляційного адміністративного суду. Як вбачається з поданого документу, підставою для видачі посвідчення про відрядження слугував наказ №92/02 від 05.02.18.

З даного посвідчення про відрядження не вбачається, що судове засідання в адміністративному суді відбудеться 06.02.18.

Інших доказів, які б підтверджували неможливість участі представника відповідача в судовому засіданні 06.02.18.ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" суду не подано.

Крім того, відповідач не позбавлений був можливості направити в судового засідання іншого представника.

Таким чином, суду не доведено поважність причин неявки представника відповідача в судове засідання.

З огляду на викладене, господарський суд у відповідності до п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України вирішив розглядати справу по суті за відсутності відповідача.

Позовні вимоги ТОВ "Інтерпайп Україна" мотивовані тим, що відповідач отримав від позивача бандажну продукцію, за яку розрахувався частково, в результаті чого утворилася заборгованість, на який позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він не погодився з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних, здійсненим позивачем, та зазначив, що початком нарахування інфляційних втрат має бути лютий 2016, а закінченням нарахування - жовтень 2017 (в межах позовних вимог позивача).

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

28.04.15 між ТОВ "Інтерпайп Україна" (продавець) та ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (покупець) укладено договір № 118, за умовами якого продавець на умовах, викладених в договорі, зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити бандажну продукцію (товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані в специфікації, оформленій у вигляді додатку до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.1 договору товар по цьому договору поставляється партіями на умовах та в строки, обумовлені сторонами в додатках до договору.

Згідно п.4.1 договору покупець проводить розрахунок за поставлений по договору товар шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості товару на рахунок продавця в порядку і строки, передбачені додатками до цього договору.

В додатку № 1 до договору (специфікації № 1) сторони узгодили найменування товару (бандаж 890*143*83 (ДСТУ3717-98), його кількість (192 шт.), ціну (9184 грн за 1 шт.) та повну вартість (2115993 грн 60 коп з ПДВ).

Також сторони погодили, що товар поставляється на умовах "FCA склад заводу-виробника"; а оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості товару на рахунок продавця з відстрочкою платежу 20 робочих днів від дати відвантаження товару.

На виконання умов укладеного між сторонами договору №118 24.09.15, позивач поставив відповідачу товар на суму 584102 грн 40 коп, що підтверджується підписаною сторонами накладною № 4509190 від 24.09.15 та довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей № 411 від 22.09.15 .

18.12.15 позивач поставив відповідачу товар на суму 528998 грн 40 коп., що підтверджується підписаною сторонами накладною № 4264190 від 18.12.15 та довіреністю на отримання товаро-матеріальних цінностей № 546 від 09.12.15.

Відповідач розрахувався з позивачем лише за першу поставку товару, сплативши 04.11.15 - 300000 грн, 05.11.15 - 230000 грн, 06.11.15 - 34102 грн, 13.11.15 - 20000 грн.

Поставлений 18.12.15 товар на суму 528998 грн 40 коп залишився неоплаченим.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Як визначено в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст.692 ЦК України).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий від нього згідно договору поставки товар, позовна вимога про стягнення 528998 грн 40 коп заборгованості обґрунтована та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, слід зазначити, що 3% річних та інфляційні втрати є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що оплата за отриманий товар має бути здійснена з відстрочкою платежу 20 робочих днів від дати відвантаження товару.

Датою відвантаження бандажної продукції на суму 528998 грн 40 коп, яка не оплачена відповідачем, є 18.12.15.

Отже, враховуючи вихідні дні в грудні 2015 та січні 2016, з 21.01.16 виникає прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого від позивача товару на суму 528998 грн 40 коп.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за період з 21.01.16 по 02.11.17 (як зазначено в позовній заяві), господарський суд зазначає наступне.

Нарахування 3% річних здійснюється за такою формулою:

(3 Х суму боргу Х кількість прострочених днів) / 365 (кількість днів у році) / 100.

Кількість прострочених днів за період з 21.01.16 по 02.11.17 складає 652 дні.

Отже, належна до сплати сума 3% річних складає 28348 грн 52 коп (3 Х 528998 грн 40 коп Х 652 /365 / 100), про що правильно зазначено позивачем.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється за такою формулою:

(Сума боргу Х сукупний індекс інфляції за прострочений період / 100) - сума боргу.

Враховуючи Рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 62-97р від 03.04.97, нарахування інфляційних втрат слід здійснювати за період з лютого 2016 по жовтень 2017 р.р.

Сукупний індекс інфляції за визначений період за даними Державної служби статистики України складає 124,2.

Отже, належна до сплати сума інфляційних втрат складає 128017 грн 61 коп. ((528998 грн 40 коп Х 124,2 / 100) - 528998 грн 40 коп).

Позивач пред'явив до стягнення 120276 грн 38 коп інфляційних втрат.

Як визначено в ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, з відповідача, окрім основного боргу, слід стягнути на користь позивача 28348 грн 52 коп 3% річних та 120276 грн 38 коп інфляційних втрат.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул.Залізнична, 22, м.Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 13655435) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (вул.Пісаржевського, 1-а, м.Дніпропетровськ, 49005, код ЄДРПОУ 33668606) - 528998 (п'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) тисяч 40 коп заборгованості, 120276 (сто двадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн 38 коп інфляційних втрат, 28348 (двадцять вісім тисяч триста сорок вісім) грн 52 коп 3% річних та 10164 (десять тисяч сто шістдесят чотири) грн 35 коп судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.02.18.

Суддя Рочняк О.В.