Ухвала суду № 72243168, 05.02.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/561/18

Провадження № 2/362/1063/18

У Х В А Л А

"05" лютого 2018 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., вивчивши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області - Присяжного Максима Миколайовича, Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішень державного реєстратора, -

в с т а н о в и в:

02.02.2018 р. ПАТ «Енергобанк» звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.

Оглянувши матеріали вказаної позовної заяви вважаю, що у відкритті провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Правові відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п.7 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», державна реєстрація є одним із способів впливу держави на формування та розвиток публічно-правових відносин.

Крім того, згідно п. 8 Постанови Пленуму Пленум Вищого адміністративного суду, від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» встановлено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту статті 2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України законодавець чітко визначив юрисдикцію загальних судів за предметним складом спірних правовідносин, зокрема те, що вимоги стосовно реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства за умови, якщо такі вимоги є похідними від основної вимоги щодо спору стосовно такого майна або майнових прав. Отже, при відсутності спору щодо майна або майнових прав самостійна вимога стосовно реєстраційних дій не може бути розглянута судом у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги ПАТ «Енергобанк» ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними повноваженнями у зв'язку з недотриманням порядку здійснення державної реєстрації, а саме: здійснення реєстрації рішення про припинення обтяження та припинення іпотеки на підставі довідки про сплату боргу, яка не видавалась і видаватись не могла, так як заборгованість по кредитному договору несплачена. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який в межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Оскільки в даному випадку позивач просить суд захистити його порушене право шляхом скасування рішення державного реєсстратора, тобто в даному випадку спірні правовідносини виникли виключно щодо реєстраційних дій та відповідна вимога в позовній заяві є основною, а не похідною від спору щодо такого права або майнових прав, то фактично за змістом позовних вимог подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положеннями ч. 1 ст. 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилом ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням викладеного приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області - Присяжного Максима Миколайовича, Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішень державного реєстратора, необхідно відмовити.

Роз'яснити позивачеві право звернення з позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 186, 353, 15.5 перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області - Присяжного Максима Миколайовича, Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішень державного реєстратора, - відмовити.

Надіслати позивачу копію ухвали разом з позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що за захистом порушеного права він має звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.М. Кравченко