Ухвала суду № 72242934, 13.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/351/18

Провадження № 1-в/711/54/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого – судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участю прокурора Котляренка К.Ю.

представників ЧВК-62 ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючого його тим, що для цього є всі необхідні підстави.

Заслухавши висновок представника адміністрації СІЗО № 30 ОСОБА_1, ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення клопотання, пояснивши, що ОСОБА_3 не довів своєю зразковою поведінкою та ставленням до праці, що він заслуговує на умовно-дострокове звільнення від покарання, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали особової справи ОСОБА_3, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджений: вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.12.2013 року за ч. 2 ст. 289, ст. 75 КК України до п’яти років позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.09.2014 року скасовано звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання та направлено для відбування покарання, призначеного вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.12.2013 року за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді п’яти років позбавлення волі. Даною ухвалою ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та взято під варту в залі суду. Початок строку відбування покарання – з 04.09.2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України ОСОБА_3 засуджений за вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

Як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» № 2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання – того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).

В судовому засіданні встановлено, що на момент розгляду справи засуджений ОСОБА_3 відбув більше 2/3 частин призначеного судом строку покарання, але він не довів своєю зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці протягом строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню.

Так, з матеріалів особової справи ОСОБА_3, яка була досліджена в судовому засіданні, та характеристики, наданої представником ЧВК-62 в судовому засіданні, вбачається, що за час відбування покарання ОСОБА_3 характеризувався посередньо. В Черкаській ВК-62 відбуває покарання з 29.09.2014 року, порушень режиму відбування покарання не допускав, стягнень не мав. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує задовільно. З жовтня 2014 року був працевлаштований на дільниці ВГМ промислової зони установи слюсарем. До праці ставився не завжди належним чином, потребував контролю за виконанням змінного завдання з боку персоналу установи. Має два заохочення правами начальника установи. З 15.12.2017 року переведений на дільницю майстерня робітником. Від робіт з благоустрою приміщень відділення ухиляється, веде пристосовницький спосіб життя. У відношенні до представників адміністрації установи тактовний, але не завжди ввічливий. На момент розгляду клопотання не працевлаштований.

А тому, враховуючи, що ОСОБА_3 хоча і має два заохочення, які були надані правами начальника установи в 2015 році, однак його загальна характеристика за весь період відбування ним покарання не свідчить про те, що останній став на шлях виправлення і перевиховання, і його поведінка та ставлення до праці не є такими, що можуть слугувати прикладом для інших засуджених та не може бути підставою для задоволення клопотання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні.

Керуючись ст. 539 КПК України, на підставі ст. 81 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання – відмовити.

Копію ухвали направити прокурору, засудженому, адміністрації ЧВК-62 - для відому.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий: В.М. Скляренко