Рішення № 72241634, 16.02.2018, Оболонський районний суд міста Києва

16.02.2018 Справа № 756/9916/17

Справа пр. №2/756/1326/18

ун. №756/9916/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2018 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретарів судового засідання - Приходько І.А.,

Субіна М.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представники позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_6,

представники третьої особи - Кузьменко М.І., Дудко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визнання способу участі батька у вихованні дитини, -

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визнання способу участі батька у вихованні дитини.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 квітня 2013 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №359.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_9

Позивач зазначив, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_5, було розірвано.

Як стверджував позивач, ОСОБА_5 чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, обмежує його у зустрічах та спілкуванні з ним.

З цих підстав ОСОБА_2 просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_5 не перешкоджати йому брати участь у спілкуванні з малолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1; встановити порядок спілкування з сином у першу та четверту неділю кожного місяця з 11 год 00 хв до 16 год 00 хв та з 10 год 00 хв третьої суботи кожного місяця до 18 год 00 хв третьої неділі кожного місяця за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 без участі ОСОБА_5

У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, пояснили, що побачення батька з сином відбуваються виключно у присутності матері ОСОБА_5, яка своєю поведінкою провокує конфлікти з ОСОБА_2, свідком яких є малолітній ОСОБА_9, що негативно позначається на стосунках дитини з батьком. З цих підстав позивач наполягав, що його побачення з сином повинні відбуватись без присутності відповідача у справі.

Відповідач та її представник у судовому засіданні проти позову заперечували, пояснили, що ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків. Крім того, відповідач зазначила, що жодних перешкод у спілкуванні позивача з сином вона не чинила. Також ОСОБА_5 та її представник заперечували щодо вимог про надання дозволу на систематичні побачення з сином за місцем проживання позивача без присутності матері, оскільки умови та оточення за місцем проживання ОСОБА_2 не є безпечними та звичними для дитини, відсутність матері завдасть дитині значного психологічного дискомфорту. Окрім цього, відповідач та її представник заперечували проти визначеного позивачем порядку спілкування з сином та запропонували інший порядок, при цьому побачення батька з сином повинні відбуватись за обов'язкової присутності матері ОСОБА_5

У судовому засіданні представники третьої особи Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації просили суд вирішити спір з урахуванням рекомендацій, наданих у висновку від 10 жовтня 2017 року №104-8567 Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис за №359 (а. с. 4).

У шлюбі з ОСОБА_2 у ОСОБА_5 народився син ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 5).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, було розірвано (а. с. 7).

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_9 залишився проживати з матір'ю ОСОБА_5

Позивач мешкає окремо від сина у квартирі АДРЕСА_1, винаймаючи кімнату (а. с. 53-57).

Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначено СК України.

Ч. 2 ст. 1 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Ст. 51 Конституції України кожному з подружжя гарантовані рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого ч. 5 цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Ст. 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Відповідно до Порядку провадження органами опіки і піклування діяльності, пов'язаної з захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 мешкає окремо від сина ОСОБА_9, неможливістю батьків дитини спільно вирішити питання щодо її виховання, позивач звернувся до органу опіки і піклування - Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про визначення способу його участі у вихованні малолітнього ОСОБА_9

Розпорядженням Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 02 червня 2017 року №317 визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_9 шляхом установлення побачень батька з сином щонеділі з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв та у першу та третю суботи кожного місяця з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв.

Однак указане рішення органу опіки у повному обсязі не виконувалось відповідачем, що підтверджується висновками дільничих інспекторів поліції від 19 червня 2016 року та 03 липня 2017 року (а. с. 29-30, 31-32). Крім цього, у висновку Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 10 жовтня 2017 року №104-8567 зазначено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_5 повідомила, що нею не виконується розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 02 червня 2017 року №317 (а. с. 44-45).

За приписами ч. 1 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Зважаючи на те, що мати малолітнього ОСОБА_9, з якою він мешкає, чинить ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з сином, ухиляючись від виконання рішення органу опіки та піклування, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, суд дійшов висновку про необхідність усунути перешкоди батьку малолітнього ОСОБА_9 у спілкуванні з сином шляхом зобов'язання відповідача не чинити перешкоди позивачеві у спілкуванні з дитиною.

Ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У своєму висновку від 10 жовтня 2017 року №104-8567, поданому до суду для розв'язання спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація вважала за доцільне визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_9 шляхом установлення побачень батька з сином щонеділі з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв та у першу та третю суботи кожного місяця з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв (а. с. 44-45).

Суд погоджується з таким графіком побачень ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_9, оскільки він забезпечить систематичне спілкування та участь батька у вихованні дитини з мінімальними змінами у вже звичному для дитини проживанні разом з матір'ю. Такий спосіб участі батька у вихованні дитини не зашкодить їй, а навпаки повністю відповідатиме можливості ОСОБА_9 в повній мірі сприймати піклування кожного з батьків про його здоров'я, фізичний та духовний розвиток.

Водночас, зважаючи на те, що у позивача відсутнє у користуванні в м. Києві окреме житло, у якому були б створені належні умови для тривалого проживання дитини, суд не вважає за можливе установлювати побачення ОСОБА_2 з сином з ночівлею дитини за місцем тимчасового мешкання позивача.

Вирішуючи питання про доцільність присутності матері малолітнього ОСОБА_9 під час його побачень з позивачем, суд виходить з необхідності поступового налагодження взаємовідносин дитини з батьком, забезпечення стабільного психоемоційного стану дитини та уникнення негативного впливу на розвиток дитини.

Негативний вплив на психоемоційний стан малолітнього ОСОБА_9 та його розвиток спричиняють конфлікти, які виникають між його батьками на ґрунті неприязних стосунків, мимовільним свідком яких є дитина.

Уникнути впливу на малолітнього ОСОБА_9 указаних психотравмуючих факторів можна шляхом установлення побачень батька з сином без присутності матері.

Вік ОСОБА_9 - 3 роки і 5 місяців свідчить про досягнення ним певного ступеня розвитку, який, на думку суду, дозволяє йому перебувати окремо від матері, але під наглядом дорослої людини певний проміжок часу, зокрема до чотирьох годин на добу, що не може завдати дитині істотної шкоди.

Відтак, суд вважає, що побачення ОСОБА_2 з сином повинні відбуватись за відсутності матері дитини ОСОБА_5 Однак слід наголосити, що налагодження психологічного контакту батька з дитиною повинно бути поступовим, а тому перші десять побачень дитини з батьком доцільно провести за присутності матері.

Саме такий спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні сина дозволить максимально повно урахувати інтереси дитини.

При цьому суд не погоджується з рекомендаціями Оболонського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - Центр) щодо участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_9, викладеними у довідці від 04 жовтня 2017 року №25-10-434, позаяк при їх наданні посадові особи Центру помилково виходили з того, що розпорядженням Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 02 червня 2017 року №317 визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_9 шляхом установлення побачень батька з сином у присутності матері ОСОБА_5 Більш того, надаючи рекомендації, працівники Центру ураховували вік дитини на той час, проте на час розгляду справи дитина досягла віку 3 років і 5 місяців, що потребує складення нових рекомендацій з урахуванням вікових змін дитини.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи законодавчо закріплене право батька спілкуватись з сином та брати участь у його вихованні, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, викладені у висновку від 10 жовтня 2017 року №104-8567, виходячи з найкращих інтересів дитини, з метою дотримання розумного балансу участі обох батьків у її вихованні, суд вважає за необхідне визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_9 шляхом установлення періодичних побачень батька з сином у м. Києві щонеділі з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв та у першу та третю суботи кожного місяця з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв без присутності матері дитини ОСОБА_5, окрім перших десяти побачень, які повинні відбутись за присутності відповідача.

Керуючись ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1280,00 грн пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 1, 7, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст. ст. Конвенції про права дитини та, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визнання способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) не чинити ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) перешкоди у спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні його малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом установлення періодичних побачень батька з сином у м. Києві щонеділі з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв та у першу та третю суботи кожного місяця з 11 год 00 хв до 15 год 00 хв без присутності матері дитини ОСОБА_5, окрім перших десяти побачень, які повинні відбутись за присутності матері дитини ОСОБА_5.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) судовий збір у сумі 1280 (тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук