Рішення № 72240683, 07.02.2018, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/104/18

Номер провадження 2/739/110/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої – судді Кочура О.О.,

за участі:

секретаря – Худорба Р.Г.,

представника відповідача ОСОБА_1 РДА – ОСОБА_2

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Новгород-Сіверської Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверської районної державної адміністрації, Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, та визнання права на земельні частки (паї). Заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що 01.07.2002 року помер ОСОБА_4. Будь-якої інформації про заведення спадкової справи після його смерті у спадковому реєстрі не має. На день смерті ОСОБА_4 із ним проживала його дружина ОСОБА_5, тому вона прийняла спадщину у порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР. 14.08.2003 року померла ОСОБА_5, яка залишила заповіт на ім»я позивача. В свою чергу позивач прийняв спадщину належним чином, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки йому було відмовлено у зв’язку з тим, що державні акти на право власності на земельні ділянки, серії ЯБ №621847, серії ЯБ №621846 від 18.07.2006 року, на підставі розпорядження Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 20.03.2006 р. за № 99 на ім» я спадкодавців видані після їх смерті. Даний факт унеможливлює оформлення спадщини позивачем.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з»явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача – Ларинівської сільської ради у судове засідання не з’явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов визнає в повному обсязі.

Представник Новгород-Сіверської РДА Чернігівської області ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі і не заперечував проти їх задоволення. Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачами та, відповідно, для його задоволення, у зв’язку з цим, суд враховує наступне.

01.07.2002 року, помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть від 02.07.2002 р. серії І-ЕЛ № 143543). (а.с.8)

На ім’я ОСОБА_6 на підставі розпорядження Новгород-Сіверської райдержадміністрації № 99 від 20.03.2006 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 621847 від 18.07.2006 року (а.с.25)

Згідно повідомлення Держгеокадастру на ім’я ОСОБА_6 видавався сертифікат про право на земельну частку(пай) серії ЧН № 0137750 відповідно до запису № 249 на земельну частку (пай) розміром 8.20 в умовних кадастрових гектарах без визначення її меж в натурі на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.(а.с.13)

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії ЯР № 436345 від 01.11.1948 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є чоловіком та дружиною (а.с.8)

Згідно довідки Ларинівської сільської ради № 06-01/12 від 18.01.2018 року ОСОБА_4, який помер 01.07.2002 року, на день смерті постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 з дружиною ОСОБА_5 (а.с.21) З інформаційної довідки № 50563850 від 16.01.2018 року зі Спадкового реєстру вбачається, що інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлого 01.07.2002 року - відсутня (а.с.14).

Положеннями ст. 549 ЦК УРСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном або подав нотаріальному органу заяву про прийняття спадщини. Так ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління, володіння спадковим майном, та була єдиною спадкоємицею після смерті свого чоловіка ОСОБА_4

Згідно заповіту від 23 травня 2003 року ОСОБА_5 заповіла все своє майно своєму племіннику ОСОБА_3 (а.с.24). На ім’я ОСОБА_7 на підставі розпорядження Новгород-Сіверської райдержадміністрації № 99 від 20.03.2006 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 621846 від 18.07.2006 року (а.с.26).

Згідно повідомлення Держгеокадастру на ім’я ОСОБА_7 видавався сертифікат про право на земельну частку(пай) серії ЧН № 0137751 відповідно до запису № 321 від 06.09.1996 року на земельну частку (пай) розміром 8.20 в умовних кадастрових гектарах без визначення її меж в натурі на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області.(а.с.13).

14.08.2003 року померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 14.08.2003 р. серії І-ЕЛ № 171533) (а.с.9). Згідно довідки приватного нотаріуса ОСОБА_1 районного нотаріального округу від 07.11.2017 року № 2413 за заявою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до майна ОСОБА_5, яка померла 14.08.2003 року заведена спадкова справа №419/2017, інших спадкоємців немає. ОСОБА_8 про право на спадщину не видавалось . ОСОБА_8 про право на спадщину на земельні ділянки після померлої 14.08.2003 року ОСОБА_5, та після померлого 01.07.2002 року ОСОБА_4 неможливо оскільки пред»явлені Державні акти на право власності на земельні ділянки, серії ЯБ № 621847, серії ЯБ №621846 від 18.07.2006 року на ім»я спадкодавців видані після їх смерті (а.с.10,11).

Відповідно до частини другої статті 9 ЦК УРСР (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

Згідно зі статтею 10 ЦК УРСР, в якій розкрито зміст правоздатності громадян, громадяни, серед іншого, можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно.

Частиною першою статті 125 Земельного кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною першою статті 126 Земельного кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Враховуючи наведені вище законодавчі положення суд приходить до висновку, що видача Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією Чернігівської області на ім’я ОСОБА_6, ОСОБА_7 після їх смерті, державні акти про право приватної власності на землю та їх державна реєстрація були здійснені в порушення вимог норм цивільного законодавства України, оскільки після смерті особа не може набувати право власності на майно, зокрема й на земельні ділянки.

Як вбачається, вказані вище державні акти були видані на ім’я як осіб, що мали право на земельні частки (паї), яке посвідчувалося сертифікатами на право на земельну частку (пай).

Відповідно до пункту 17 розділу Х Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, у зв’язку з видачею на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 після їх смерті державних актів на право приватної власності на землю, сертифікати на право на земельну частку (пай), що посвідчували їх право вимоги на відведення у приватну власність земельних ділянок, яке входило до складу спадщини ОСОБА_4, ОСОБА_5, стали недійсними. Це в свою чергу призвело до порушення прав позивача щодо набуття у власність у порядку спадкування права на земельні частки (паї).

За таких обставин, суд вважає за необхідне захистити права позивача, визнавши недійсними державні акти на право приватної власності на землю, видані на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року №899-ІV, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно частини другої статті 2 вказаного Закону одним із документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Оскільки позивач набув у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка в свою чергу набула в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, право на земельні частки (паї), та однак у зв’язку з недійсністю документів, які посвідчують дане право позивач ОСОБА_3 не може оформити вказану спадщину у позасудовому порядку, суд приходить до висновку про необхідність визнання за позивачем відповідного права. Отже, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст. 9, 10, 529, 548, 549 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 1235, 1236, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. ст.ст.76-81, 83, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання в порядку спадкування за заповітом права на земельні частки (паї) – задовольнити повністю.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ № 621847, виданий на ім’я ОСОБА_6, 18 липня 2006 року на підставі розпорядження голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області № 99 від 20 березня 2006 року на земельну ділянку площею 8,1304 (вісім цілих одна тисяча триста чотири десятитисячних) гектари.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ № 621846, виданий на ім’я ОСОБА_7, 18 липня 2006 року на підставі розпорядження голови Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області № 99 від 20 березня 2006

року на земельну ділянку площею 8,2158 (вісім цілих дві тисячі сто п’ятдесят вісім десятитисячних) гектари. Визнати право на земельну частку (пай) розміром 8,20 га в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Колос», розташованих на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, що належало ОСОБА_4, який помер 01.07.2002 року – за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати право на земельну частку (пай) розміром 8,20 га в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП «Колос», розташованих на території Ларинівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, що належало ОСОБА_5, яка померла 14.08.2003 року – за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.О.Кочура