Постанова № 72239975, 13.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» лютого 2018 року

м. Харків

справа № 640/2483/17-ц

провадження № 22ц/790/1095/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя - доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Департамент містобудування архітектури та земельних відносин,

третя особа - Харківська міська рада

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року в складі судді Золотарьової Л.І.,

в с т а н о в и в:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин про усунення перешкод на право користування земельною ділянкою та просила підтвердити право користування земельною ділянкою розміром 0,10 га землі, на якій був розташований будинок її баби за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою судді ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що в рішенні Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2015 року їй відмовлено за передчасністю.

У відзиві представник Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин зазначає, що Департамент містобудування архітектури та земельних відносин не погоджується з апеляційною скаргою та вважає позовні вимоги ОСОБА_1 тотожніми.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, ухвалу судді - скасувати.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що існує рішення, що набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підставі, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто позови повністю співпадають зі складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, третя особа: Харківська міська рада про підтвердження права в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що стаття 119 ЗК України щодо набуття права користування на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися лише з 01 січня 2017 року, оскільки ЗК України діє з 01 січня 2002 року і ця норма поширюється на правовідносини, що виникли після введення його в дію, тому для виникнення права користування на земельну ділянку перебігу набувальної давності недостатньо.

Після виникнення у неї такого права у лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин та просила підтвердити право користування земельною ділянкою розміром 0,10 га землі, на якій був розташований будинок її баби за адресою: АДРЕСА_1

Виходячи з того, що ОСОБА_1 рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позову за передчасністю, а матеріально-правові вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення до суду в цій справі інші, суд першої інстанції не мав права відмовляти ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що є підставою відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України для її скасування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст. ст. 381- 384 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2017 року - скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Судді колегії

Повний текст постанови складено 15 лютого 2018 року.