Рішення № 72239945, 16.02.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/743/17

Провадження №2/718/280/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2018 року

Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.

секретаря - Пітак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ СК «АХА Страхування» звернулось до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.07.2016 року о 12:30год. в м. Київ, вул. Федорова, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який належить ОСОБА_3. Автомобіль «Mazda», д.н.з.НОМЕР_3, був застрахований за договором № 23905а6кг. Вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 12.08.2016 року. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2. Сума страхового відшкодування, згідно розрахунку, страхового Акту № АХА2113804 від 15.07.2016 року, умов Договору страхування № 23905а6кг від 01.02.2016 року, становить 37338,85 гривень. На адресу відповідача позивачем 10.11.2016 року було направлено претензію, яка була отримана відповідачем 17.11.2016 року, однак залишена без реагування. Позивачем проведено виплату страхового відшкодування потерпілій особі у зазначеному розмірі. З підстав, передбачених ст.ст.990, 993, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст.27 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просив стягнути з відповідача 37338,85 гривень.

Представник позивача ОСОБА_4 подала письмове клопотання про підтримання позову, розгляд справи за її відсутності, погодження на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, будучи відсутнім за визначеним місцем реєстрації.

Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.07.2016 року о 12:30год. в м. Київ, вул. Федорова, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, який належить ОСОБА_3.

Автомобіль «Mazda», д.н.з.НОМЕР_3, був застрахований за договором № 23905а6кг.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 12.08.2016 року.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2.

Сума страхового відшкодування, згідно розрахунку, страхового Акту № АХА2113804 від 15.07.2016 року, умов Договору страхування № 23905а6кг від 01.02.2016 року, становить 37338,85 гривень.

На адресу відповідача позивачем 10.11.2016 року було направлено претензію, яка була отримана відповідачем 17.11.2016 року, однак залишена без реагування.

Позивачем проведено виплату страхового відшкодування потерпілій особі у розмірі 37338,85 гривень згідно платіжного доручення № 255 360 від 18.07.2016 року.

Відповідно до стст.512, 514 ЦК кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Такими законами, зокрема, є норми ст.993 ЦК та ст.27 закону «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов’язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов’язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов’язків свого попередника.

Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов’язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов’язок з відшкодування шкоди не виконала.

Заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст.262 ЦК).

Отже, зважаючи на викладене та на ту обставину, що позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки, - відповідача, саме положення ст.993 ЦК та ст.27 закону «Про страхування» регулюють спірні правовідносини між сторонами у справі, яка переглядається.

Оскільки у спірному зобов’язанні відбулася заміна кредитора — страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тому строк позовної давності є загальним (три роки), а його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Вищенаведене викладено у постанові ВСУ № 2471цс15 від 17.02.2016 року.

У постанові № 6-2598цс15 від 30.03.2016 року Верховний Суд України висловив наступну правову позицію.

Перехід права вимоги за нормами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями статті 1191 ЦК України, статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: 1. Право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим. 2. Регрес застосовується після припиненні зобов'язання з відшкодування шкоди.

За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, зокрема виплати страхового відшкодування (частина шоста статті 261 ЦК України).

Разом з тим статтею 993 ЦК передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (частина перша статті 261 ЦК України). Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.

У даній справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень статті 1191 ЦК України, статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600 гривень. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, тому з відповідача належить стягнути на відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору в сумі 1600 гривень.

Враховуючи наведене, ст. 1191 ЦК України, статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 141, 223, 259, 263, 264, 265 268, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, 09.06.1979р.н., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912, р/р 26507253730306 в АТ «УкрСитббанк» м. Харків, МФО 351005) 37338,85 гривень на повернення витрат по виплаті страхового відшкодування та 1600 гривень витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя :