Рішення № 72239755, 12.02.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11501/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого: судді - Кондрацької Н.М.

за участі:

секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «БТК - ЛАД» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ПП «БТК - ЛАД» про встановлення факту перебування у трудових відносинах. Свої вимоги мотивує тим, що 12.05.2017 року стався нещасний випадок в наслідок якого, шляхом падіння з висоти на нього бетонної плити, загинув її син ОСОБА_2. ОСОБА_2 загинув не відразу. Після падіння на нього з висоти бетонної плити, була викликана швидка допомога, але потерпілий загинув у лікарні. Того дня ОСОБА_2 працював на території ОСББ «МЖК РОТОР» на об’єкті будівництва за адресою: м. Черкаси вул. Руставі 27 та виконував роботу альпініста по утопленню будинку. Утеплення будинку за вище зазначеною адресою виконувала будівельна організація ПП «БТК-ЛАД». Після нещасного випадку Черкаською Національною поліцією була порушена кримінальна справа. В той же час Управління Держпраці в Черкаській області почало проводити своє розслідування нещасного випадку по факту загибелі ОСОБА_2. 04 жовтня 2017 року Управління Держпраці в Черкаській області винесли Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку що стався 12.05.2017 року о 10 годині 30 хв., на території ОСББ «МЖК-Ротор» за адресою: вул.. Руставі 27 м. Черкаси під час виконання будівельних робіт ПП «БТК-ЛАД». Хоч комісія яка розслідувала нещасний випадок і прийшла до висновку про те, що, нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався 12.05.2017 року на території ОСББ «МЖК-Ротор» під час виконання будівельних робіт ПП «БТК-ЛАД» з громадянином ОСОБА_2 не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом і не підпадає під дію «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженим Кабінетом міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, але в той же час комісія встановила деякі факти: «Громадянин ОСОБА_2 свої трудові відносини з ПП «БТК - ЛАД» офіційно та юридично не оформлював, про що свідчить відсутність будь яких угод як трудових так і цивільно-правових». Далі в Акті розслідування зазначено: «Згідно з роз’ясненнями ОСОБА_3 від 31.01.2012 року про порядок дій у разі неотримання висновку про наявність або відсутність трудових відносин: У разі відмови роботодавця привести фактичні відносини з громадянином у відповідність до вимог трудового законодавства, факт трудових правовідносин, як факт, що має юридичне значення, може бути встановлено лише у судовому пор відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України. Вважає, що між її сином ОСОБА_2 та ПП «БТК ЛАД» існували трудові відносини і відповідач по факту допустив її сина до виконання трудових обов’язків. Цей факт підтверджується наступними доказами: У вище зазначеному Акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку що стався 12.05.2017 року о 10 годині 30 хв. На території ОСББ «МЖК-Ротор» під час виконання будівельних робіт ПП «БТК-ЛАД» зазначено: що з свідчень працівників швидкої допомоги лікаря ОСОБА_4 та фельдшера ОСОБА_5 та водія ОСОБА_6 вбачається факт виконання робіт постраждалого по облаштуванню утеплення на східній частині будинку. Про це свідчать, те що загиблий був одягнений у робочу одежу, яка була забруднена цементом, а також тим, що на загиблому знаходилось спеціальне верхолазне обладнання. ЇЇ загиблий син був професійним верхолазом і виконував регулярно подібні будівельні роботи. В той же час відповідач ПП «БТК- ЛАД» є будівельною організацією і подібні працівники працюють у відповідача на постійній трудовій основі. Зі слів свідків в тому числі і дружини загиблого їй стало відомо, що її загиблий син ОСОБА_7 був допущений до роботи роботодавцем ПП «БТК-ЛАД» з 10.05.2017 року. Але трудові відносини роботодавець обіцяв йому оформити через тиждень роботи, тобто після проходження іспитового терміну, але роботодавець не встиг офіційно оформити ОСОБА_2, так як нещасний випадок стався на третій день його роботи 12.05.2017 року. Проте слід враховувати те, що на підставі ч. 4 ст. 24 КЗПП трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу. Просить встановити факт трудових правовідносин між загиблим ОСОБА_2 та роботодавцем ПП «БТК- ЛАД».

22.01.2018 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи його тим, що після нещасного випадку який стався 12.05.2017 р. на території ОСББ «МЖК-РОТОР» Черкаською Національною поліцією була порушена кримінальна справа та проведено розслідування Управлінням Держпраці у Черкаській області нещасного випадку, що призвів до загибелі ОСОБА_2. Комісія, яка розслідувала нещасний випадок, прийшла до висновку про те, що нещасний випадок зі смертельним наслідком, не визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, тому не підпадає під дію «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого Кабінетом міністрів України від 30.11.2011 року № 1232. У позовній заяві позивач спирається на те, що відповідачем було допущено ОСОБА_2 до фактичного виконання робіт на випробувальний термін без офіційного працевлаштування, про що, свідчить робочий одяг, верхолазне обладнання та те, що загиблий був професійним верхолазом та виконував неодноразово аналогічні роботи. ОСОБА_2 не міг бути допущений до виконання робіт на випробувальний термін, адже відповідно до статті 26 КЗпП України громадянин, який має намір та бажання працевлаштуватися звертається до роботодавця із заявою в котрій зазначає бажану посаду, що відповідає його кваліфікації. На підставі поданої заяви роботодавець виносить наказ (розпорядження) з умовою про випробування та укладається трудовий договір. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. ОСОБА_2 до ПП «БТК-ЛАД» ні в усній формі, ні із письмовою заявою, про намір оформити трудові відносини, що супроводжувалися б переліком документів, закріпленого у ч. 2 ст. 24 КЗпП, не звертався. Слід звернути увагу і, на те, що «професійного верхолаза, який неодноразово виконував аналогічні роботи», характеризує освітній рівень, кваліфікація (підвищення кваліфікації), стаж роботи та можливі відгуки з місця роботи (замовників, котрим були надані аналогічні послуги). Аналізуючи даний випадок та місце події, відомо лише те, що ОСОБА_2 ніде офіційно працевлаштований не був, в матеріалах справи жодного документу, який би підтверджував його кваліфікацію, як верхолаза немає. Отже, професійність потерпілого ОСОБА_2, з огляду на покази свідків, як зі сторони позивача так і сторони відповідача, зафіксовані в акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 04 жовтня 2017 року, не може базуватися лише на тому, що на момент нещасного випадку потерпілий мав забруднений спецодяг та сліди будівельних сумішей. Приватним підприємством «БТК-ЛАД», на момент виникнення нещасного випадку, дійсно виконувалися будівельно-ремонтні на території ОСББ «МЖК-РОТОР» за адресою вул. Руставі, 27 м. Черкаси. Підрядна організація ПП «БТК-ЛАД». здійснювала утеплення західної сторони будинку. Верхолази, котрі виконували роботи, були офіційно працевлаштовані та мали посвідчення верхолазів. Відповідно до умов договору підряду №0033 від 22.03.2017, укладеного між ПП «БТК-ЛАД» та ОСББ «МЖК-РОТОР» загальна площа утеплення складає 2024,9 м2. Тобто, дану площу складають не всі квартири будинку, а лише окремі. На східній стороні, місце події нещасного випадку, ПП «БТК-ЛАД» роботи не проводилися. Також слід звернути увагу на той факт, що постраждалий ОСОБА_2 на момент настання нещасного випадку, 12.05.2017 офіційно ніде не працював, ні за трудовими угодами, ні за цивільно-правовими договорами. Отже, роботодавця, який використовував його працю, встановити не можливо. Замовниками по утепленню, наведеної вище сторони будинку, могли виступити як і самі жителі,так і інші підрядні організації.

В судове засідання сторони не викликалися.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:при організованому наборі працівників;укладенні трудового договору в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні договору в письмовій формі;при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою;в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що фактичне допущення працівника до роботи може бути підтверджене шляхом доказування факту виконання працівником певної роботи та факту виконання працедавцем обов'язків виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Разом з тим, згідно з частиною першою, п'ятою, шостою ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти Укра-їни» ( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випли-вати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, зі змісту вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що саме на позивача, який звернувся до суду з вимогою про встановлення факту перебування у трудових відносинах, покладається обов'язок доведення належними та допустимими доказами виникнення цих відносин та їх тривалості у часі.

Встановлено, що ОСОБА_1 є матір»ю ОСОБА_2, який помер 19.05.2017 (свідоцтво про смерть від 23.05.2017).

У матеріалах справи наявні відомості про те, що ОСОБА_2 заяву про укладення трудового договору з ПП «БТК - ЛАД» не писав і у Черкаському міському центрі зайнятості такий договір не реєструвався, не вносилися такі записи і в трудову книжку позивача, відповідач також не сплачував відповідні внески за найманого працівника.

Оцінивши кожен доказ окремо та їх взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає , що матеріалисправи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_2 укладав трудовий договір з ПП «БТК - ЛАД», не доводять фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи та не дають достатніх підстав однозначно стверджувати про укладення сторонами угоди (в усній формі), за якою ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а ПП «БТК - ЛАД» виплачувати ОСОБА_2 заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, тобто про фактичне існування між сторонами саме трудових відносин.

В матеріалах справи також не міститься будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_2 ознайомлювався з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, з посадовою інструкцією, документами, у яких обумовлено розмір щомісячної заробітної плати, визначено робоче місце тощо.

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року за №260 (із змінами та доповненнями), фізична особа повинна зареєструвати трудовий договір у центрі зайнятості, а працівник який влаштовується на роботу до фізичної особи при реєстрації договору повинен надати паспорт, трудову книжку та за наявності довідку податкової про присвоєння ідентифікаційного номера. Трудова книжка після проведеного в ній службою соціального захисту запису про прийняття на роботу зберігається безпосередньо у працівника.

Таким чином, при укладенні трудового договору з фізичною особою, яка використовує найману працю обов'язок належного оформлення трудових відносин було покладено на обидві сторони трудового договору.

За таких обставин, у суду немає передбачених законом підстав вважати, що між сторонами були трудові відносини, а отже і задовольняти позовні вимоги про встановлення факту перебування в трудових відносинах.

Окрім цього, згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12.05.2017 о 10 год. 30 хв. на території ОСББ «МЖК - Ротор» за адресою: вул. Руставі 27 м. Черкаси під час виконання будівельно – ремонтних робіт ПП «БТК - ЛАД» не встановлено факту використання найманої праці ОСОБА_2

Виходячи з приписів частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Зазначене не було доведено у судовому засіданні.

Позивач у позові посилається на те, що її син був професійним верхолазом. Однак, суду не надані відомості про те, що ОСОБА_2 отримав освіту або підтвердив свою кваліфікацію за професією верхолаза.

Оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки позивачем не доведено наявності між ним та відповідачем трудових відносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 89, 263-266, 273, ЦПК України,ст.ст. 21, 24, 47, 36, 116 КЗпП України, Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року за №260, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до ПП «БТК-ЛАД» про встановлення факту перебування в трудових відносинах – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: ОСОБА_8