Рішення № 72239707, 13.02.2018, Печенізький районний суд Харківської області

справа № 633/400/17

провадження № 2/633/33/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 Печенізький районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Тимченко А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Меденець Т.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та зміну розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

01 листопада 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та зміну розміру аліментів, в якій просить суд:

- стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені ОСОБА_5 в розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрьохрічного віку – у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

- змінити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_6, стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року, та визначити аліменти в розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дати подання позову та до досягнення ОСОБА_6 повноліття.

Позивачка та її представник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх. Позивачка пояснила, що 4 грудня 2014 року рішенням Печенізького районного суду Харківської області у справі№ 633/389/14-ц було розірвано шлюб між нею та відповідачем. Від шлюбу з ОСОБА_3 має спільних дітей: ОСОБА_4, 02 жовтня1999 року народження, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу діти проживають разом з нею та повністю знаходяться на її утриманні. Зазначала, що рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року її позовні вимоги про стягнення аліментів (справа № 633/154/14-ц) було задоволено та присуджено стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття старшої дитини, а потім у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття другої дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку. Разом з тим, вказувала, що 02 жовтня 2017 року син ОСОБА_4 досяг повноліття, на даний час отримує вищу освіту та навчається на першому курсі Харківського національного університету сільського господарства імені ОСОБА_5. Стверджувала, що дитина навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. У зв’язку з чим, вважає, що відповідач відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України повинен утримувати сина до досягнення ним 23 років. Крім того, оскільки відповідач офіційно не працевлаштований, але має постійний дохід, що дає змогу відповідачу утримувати дітей, вважає за можливе змінити розмір аліментів на тверду суму.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував. Підтвердив, що дійсно офіційно не працевлаштований, проте, має постійний дохід, у зв’язку з чим має матеріальну можливість утримувати дітей. Заперечив наявність інших утриманців та обставин, що мають істотне значення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серія І-ВЛ № 109930, виданого 27 жовтня1999 року завідуючим відділом запису актів громадянського стану Печенізького відділу реєстрації актів громадянського стану Харківської області – ОСОБА_4 народився 02 жовтня 1999 року, актовий запис за номером 42, його батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 6).

Крім того, від шлюбу сторони також мають спільну дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-ВЛ № 019816, виданим 08 серпня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печенізького районного управління юстиції Харківської області, актовий запис за № 29 (а.с. 7).

Відповідно до рішення Печенізького районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року (справа № 633/390/14-ц) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 ІН НОМЕР_2, на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2014 року і до повноліття старшої дитини, а потім у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття другої дитини, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку (а.с. 5).

Відповідно до довідок № 575 від 27.09.2017 року та № 702 від 29.01.2018 року, виданих Харківським національним університетом сільського господарства імені ОСОБА_5 – ОСОБА_4, продовжує навчання, є студентом першого курсу денного відділення зазначеного закладу освіти (а.с. 9, 31-32).

Відповідач в судовому засіданні визнав факт того, що після досягнення сина повноліття, матеріальне його утримання повністю забезпечує позивачка.

Дослідивши письмові матеріали та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадку, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України ).

Одним із основних прав дитини є право на утримання. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, Держави учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як в середині Держави учасниці, так і за кордоном.

У відповідності до статті 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Конституційний обов’язок батьків щодо утримання дітей знайшов своє закріплення і в статті 180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень якої батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положення статті 199 Сімейного кодексу України передбачає обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, якщо вони продовжують навчання і зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги. Батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є повнолітньою особою, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги батька з огляду на наявність обставин, які перешкоджають отриманню ним самостійного заробітку, зокрема, на денну форму навчання.

Оскільки відповідачем не надано заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження, відповідно до частини 1 статті 199 Сімейного кодексу України суд вважає доведеною наявність у відповідача обов’язку утримувати його повнолітнього сина до досягнення ним 23-річного віку або до припинення ним навчання.

Разом з тим, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ст.181 Сімейного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього ж Кодексу. При визначенні розміру аліментів одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище відповідача, стан здоров’я та матеріальне становище позивача, відсутність у відповідача аліментів інших утриманців, та інші обставини, які мають істотне значення по справі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно статті 201 Сімейного кодексу України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього ж Кодексу.

Крім того, частина 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Підставами змінення розміру аліментів є досягнення найстаршою дитиною повноліття, у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей, у вигляді єдиної частки від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання ( частина 2,3 статті 183 Сімейного кодексу).

Судом встановлено, оскільки це не було спростовано, що відповідач має задовільний стан здоров'я, ніяких зобов'язань за іншими виконавчими листами не несе, має постійний дохід.

Визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі дає суду підстави вважати про досягнення між сторонами у справі, як батьками дітей, домовленості про розмір аліментів на їх утримання в сумі одної тисячі гривні на кожного із них щомісяця.

Визначений сторонами у справі розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей.

Згідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Обставини, які визнаються учасники справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (стаття 82 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин, що обґрунтовують вимоги позивачки, які визнаються відповідачем та добровільності їх визнання, суд вважає за необхідне, з метою захисту прав дітей, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійок підлягає стягненню в дохід держави з відповідача, так як позивачка, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 11, 12, 13, 81, 83, 141, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та зміну розміру аліментів,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_2) аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені ОСОБА_5 в розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з 01 листопада 2017 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцятитрьохрічного віку – у зв’язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

Змінити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_6, стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 26 листопада 2014 року, та визначити аліменти в розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з 01 листопада 2017 року та до досягнення ОСОБА_6 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України у розмірі 640 (шістсот сорок) грн., 00 коп. , отримувач коштів: ГУК у м. Київ /м.Київ/ 220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного його тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду або з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 16.02.2018року.

Суддя: А.М. Тимченко