Ухвала суду № 72239585, 16.02.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5611/17

Провадження № 1-кп/645/268/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Мартинової О.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Панова В.М.,

представника потерпілої – ОСОБА_1,

потерпілої – ОСОБА_2,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченої – ОСОБА_4,

за участю секретаря судового засідання – Куркіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, заміжньої, раніше не судимої, працюючої лікарем-стоматологом в ПП «Дентал», зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2017 року приблизно о 14 год. 20 хв., ОСОБА_4 керувала технічно справним автомобілем «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухалась по вул. М. Рибалко в напрямку вул. Ощепкова м. Харкова. Наближаючись до перехрестя вул. ОСОБА_5 та бульвару Б. Хмельницького рухаючись по другорядній дорозі вул. ОСОБА_5, де по няпрямку її руху був встановлений дорожній знак «Дати дорогу» не зупинилась, та не поступилась дорогою автомобілю «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, чим грубо порушила вимога п.16.1 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 16.1. – «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».

розділ 33 п.2.1 – «дорожній знак «Дати дорогу» - водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 – транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі»,

та допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі по бульвару Б. Хмельницького у м. Харкові, внаслідок чого пасажиру «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 120-ОКБ/17 від 23.11.2017 року, потерпілій ОСОБА_2, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які тягнуть за собою тривалий розлад здоров’я, у вигляді закритого косого перелому середньої третини правої ключиці зі зміщенням дистального відламка по ширині донизу на діаметр кістки.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 1059/17 від 22.11.2017 року у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Вольво» реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість запобігання дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобілю «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 визначалася шляхом виконання нею вимог п.16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, для чого у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У діях водія автомобіля «Вольво», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, вбачаються невідповідності вимогам п.16.11 та п.2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв’язку із дорожньо-транспортною подією.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням, яким просила звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закрити кримінальне провадження, оскільки остання примирилась з нею та повністю відшкодувала спричинену матеріальну, моральну шкоду та на теперішній час вона не має до ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру.

ОСОБА_4 з посиланням на повне визнання вини у вчиненому, підтримала клопотання потерпілої про звільнення від кримінальної відповідальності за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, і також звернулась до суду із клопотанням, яким просила звільнити її від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, пояснивши, що дійсно вона примирилася із потерпілою та повністю відшкодувала матеріальну шкоду.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотань про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України в зв'язку з примиренням підсудного з потерпілим та закриттю кримінального провадження з цих підстав.

Заслухавши прокурора, представника потерпілої, потерпілу, захисника обвинуваченої, обвинувачену, суд вважає, що клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст. 46 КК України підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Так, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Санкція ч. 1 ст. 286 КК України (№ 2341-ІІІ від 05.04.2001, з наступними змінами і доповненнями) передбачає основне максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до вимог ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Отже, оскільки інкриміноване обвинуваченій правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України є невеликої тяжкості, вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, примирилася з потерпілою, відшкодувала матеріальну шкоду, є підстави до звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ст. 46 КК України, і до закриття провадження в порядку п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

При цьому, вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із примиренням обвинуваченої з потерпілою та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, не судима, кримінальне правопорушення вчинив вперше, вчинене обвинуваченою кримінальне правопорушення належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, потерпіла претензій матеріального й морального характеру до неї не має; з потерпілою обвинувачена повністю примирилась, про що в матеріалах справи є їхні клопотання, сама обвинувачена не заперечує проти закриття кримінального провадження з цих підстав, а також, потерпіла не заперечувала проти закриття кримінального провадження й звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Окрім того, відповідно до змісту п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про доповнення до інформаційного листа «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угоди» № 223-558/0Є4-13 від 5 квітня 2013 року у випадках, коли у кримінальному провадженні одночасно вбачаються підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, передбачені ст. 46 КК України, та для призначення обвинуваченій особі покарання на підставі угоди між потерпілим і підозрюваним/обвинуваченим (надійшла укладена між сторонами угода про примирення), суд, враховуючи, що стаття кримінального закону, яка передбачає таке звільнення від кримінальної відповідальності, має імперативний (обов'язковий) характер, а також беручи до уваги встановлені обставини, повинен: - за наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим (вчинення першим злочину невеликої тяжкості чи з необережності - злочину середньої тяжкості вперше, відшкодування обвинуваченим потерпілому завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди, а також дійсного примирення з останнім, про що свідчить, крім іншого, згода потерпілого на звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на цій підставі) та згоди обвинуваченого на таке звільнення і закриття провадження з таких підстав - відмовити згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК у затвердженні угоди про примирення та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе на підставі ст. 46 КК України звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 у зв'язку із примиренням обвинуваченої з потерпілою та закрити кримінальне провадження з цієї підстави.

Долю речових доказів, суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судових експертиз згідно ч.3 ст.124 КПК України підлягають стягнення з обвинуваченої.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 286, 288, 395 КПК України, ст. 46 КК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, в зв'язку з примиренням із потерпілою.

Кримінальне провадження № 12017220000001319 від 18 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в особі Харківського науково – дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 1059/17 від 22.11.2017 року в кримінальному провадженні № 12017220000001319 (отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) 593,22 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в особі Харківського науково – дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 1111/1120/17 від 23.11.2017 року в кримінальному провадженні № 12017220000001319 (отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) 889,83 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2017 року на автомобіль «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_4, який перебуває у власності ОСОБА_7, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Речовий доказ – автомобіль «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_4, залишиний на зберігання працівникам штрафного майданчика за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, після набрання вироком законної сили, повернути законному володільцю.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2017 року на автомобіль «Вольво», реєстраційний номер 728-72ХА, який перебуває у власності ОСОБА_8, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Речовий доказ – автомобіль «Вольво», реєстраційний номер 728-72ХА, залишиний на зберігання працівникам штрафного майданчика за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, після набрання вироком законної сили, повернути законному володільцю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Суддя О.М. Мартинова