Ухвала суду № 72239400, 13.02.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/82/16-к

Номер провадження № 1-кс/699/2/18

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

13.02.2018 року м. Корсунь-Шевченківський

Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Линдюк В.С. за участю секретаря судового засідання Сміян А.В., прокурора Початенко Н.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Ріпи Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області клопотання заступника начальника слідчого відділення Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області Козирської О.М., погоджене прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області Початенко Н.В., у кримінальному провадженні №12013250190000485 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лісова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з апеляційного суду Черкаської області у порядку ст. 34 КПК України надійшли матеріали клопотання заступника начальника слідчого відділення Корсунь-Шевченківського відділення поліції Козирської О.М., погодженні прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Початенко Н.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Вказане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який класифікується як тяжкий злочин, та санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, схильний до заволодіння чужим майном шляхом обману, а тому може залишити без відома слідства своє постійне місце проживання і переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, або ж вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор повністю підтримала внесене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 надав до суду письмову заяву про розгляд вказаного клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу без участі його адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також вказав, що доводи прокурора щодо того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності чи вчинити інше кримінальне правопорушення, є надуманими та безпідставними, оскільки він постійно з'являвся на кожен виклик слідчого чи суду, здійснений з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Додатково пояснив, що має постійне місце роботи - керівник ПП «ВІНАГРОПРОМ МС», а також сім'ю з неповнолітніми дітьми, які перебувають на його утриманні, про що долучено копії відповідних документів. Також усно заявив клопотання про обрання щодо нього найменш суворого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Захисник ОСОБА_8, який діє на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області від 27.12.2017 року № 023-0002196, заперечив проти обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він є винятковим запобіжним заходом, а прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які вказані у клопотанні, що розглядається. Підтримав клопотання ОСОБА_1 про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, яке вважає достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, у судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12013250190000485, внесене 20.11.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до змісту повідомлення про підозру від 26.10.2017 року, у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, органами досудового розслідування підозрюється у тому, що 19 вересня 2013 року перебуваючи в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, назвавшись ОСОБА_9 та представившись директором СТОВ «Перемога», розташованого по вул. Леніна, 4 в с. Уладівка Літинського району Вінницької області, уклав договір поставки № 13/816 від 19.09.2013 року з ОСОБА_10 директором СТОВ «Агрофірма «АгроРось»», що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 39, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область. Згідно вказаного договору останні зобов'язувалися поставити у СТОВ «Перемога» насіння озимої пшениці вагою 240 тон на суму 864 000,00 гривень з передоплатою двічі по 20 % від її вартості. Після чого, ОСОБА_1 здійснивши попередню оплату в сумі 147 800 грн. та отримавши насіння пшениці у вересні місяці 2013 року, за умовами договору, зв'язок із СТОВ «Агрофірма «АгроРось»» припинив, решту розрахунку з оплати за отримане насіння пшениці не провів, чим завдав СТОВ «Агрофірма «АгроРось»» матеріальну шкоду у великих розмірах на суму 716 200,00 грн. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Не вдаючись до безпосереднього дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, вважаю, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується даними протоколів допиту свідків та пред'явлення особи для впізнання, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до вимог про судимість встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, однак на даний час відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимостей.

ОСОБА_1 є співзасновником та керівником ПП «ВІНАГРОПРОМ МС» (код ЄДРПОУ 37489453), проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та домової книги, відповідно.

На утриманні у ОСОБА_1 перебувають 2 неповнолітні дитини, а саме: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серія НОМЕР_1 серія НОМЕР_2, відповідно.

Вирішуючи питання про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує наступне.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, а саме у рішенні «Хайредінов проти України» вказано, що ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Згідно п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Положеннями ст. 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до змісту ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Аналогічного змісту роз'яснень містяться і у постанові пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» про те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце роботи та на його утриманні перебувають 2 неповнолітні доньки, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків, а тому ризик переховування від органів досудового розслідування та суду знижений, хоча і не відсутній, оскільки місце його постійного проживання значно віддалене від місця здійснення досудового розслідування.

Крім того, суд враховуючи репутацію ОСОБА_1 погоджується з тим, що існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що є підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу,

Водночас стороною обвинувачення належних доказів про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не зможе запобігти ризикам, які вказані у клопотанні, не надано.

З огляду на вказане, вважаю, що відсутні достатні підстави для тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, а тому у задоволенні клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід відмовити.

Водночас, з урахуванням існування ймовірних ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, вважаю, що застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 є необхідним.

З огляду на вказане та з урахуванням клопотання ОСОБА_1, підтриманого його захисником, про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, вважаю, за можливе застосування даного виду запобіжного заходу, як найбільш м'якого, з числа передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, оскільки він буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного, ступеню тяжкості висунутої підозри, і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 195, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділення Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області Козирської О.М. у кримінальному провадженні №12013250190000485 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Задовольнити клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Ріпи Л.О. - застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, слідчого судді, прокурора і суду у визначений ними час.

2) не відлучатися за межі м. Калинівка Вінницької області з фактичного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

У разі невиконання підозрюваним вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснювати слідчому Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12013250190000485.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 16.02.2018 року.

Суддя Линдюк В.С.