Ухвала суду № 72239060, 06.02.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/19562/14-ц Головуючий І інстанції - Короткий І.П.

Провадження № 22ц/790/82/18 Суддя-доповідач: Кісь П.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Бровченка І.О.,

- Хорошевського О.М.

розглянувши заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2016 року та на додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2016 року (суддя Короткий І.П.) у цивільній справі № 643/19562/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2014 року публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» (далі по тексту - ПАТ «ФІДОБАНК») звернулося у суд з позовом доОСОБА_4, ОСОБА_5, який в подальшому уточнило та просило:

- стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № 014/0999/74/03528 від 24.07.2007 року у сумі 858 475 грн. 90 коп.;

- стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 1435642030601070 від 16.12.2014 року у сумі 23 717 грн. 33 коп.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «ФІДОБАНК» посилалось на те, що 24.07.2007 року між ВАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ВАТ «Ерсте Банк» надав відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 76000 доларів США строком до 23.07.2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом та 16.12.2014 року між сторонами було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1435642030601070, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_4 кредит у розмірі 20 000 грн. з метою користування на задоволення поточних потреб , оплата послуг Банку та супутніх послуг.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_4 зобов'язань за вищевказаними договорами, утворилась заборгованість, яка станом на 05.07.2016 року становила 882193 грн. 23 коп.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2016 року позовні вимоги ПАТ «ФІДОБАНК» задоволено.

Суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ФІДОБАНК» заборгованість у розмірі 858475 грн. 90 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 23 717 грн. 33 коп.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить ці судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «ФІДОБАНК» задовольнити частково, з урахуванням дійсної та підтвердженої документально суми заборгованості.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходити забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти у будь-який спосіб вчиняти дії щодо цієї квартири. Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_4 посилався на те, що право вимоги за кредитним договором позивач намагається продати за допомогою аукціону, а тому є реальна загроза, що після реалізації права вимоги, новий кредитор в змозі до моменту вирішення цього спору вчинити будь-які дії щодо належної йому квартири, що може призвести до порушення його прав.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи відповідача. апеляційний суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Натомість із заявою про забезпечення позову у даній справі звернувся відповідач ОСОБА_4 і просить вжити заходи , які мають на меті забезпечення його інтересів, тобто особи, яка з позовом у цій справі не зверталася.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

Ухвалив:

Відмовити у задоволені клопотання ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: І.О. Бровченко

О.М. Хорошевський