Ухвала суду № 72237418, 16.02.2018, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/318/18

Пр. № 2/621/575/18

УХВАЛА

Іменем України

16 лютого 2018 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Шахова В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

14.02.2018 року ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до територіальної громади Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, в якому просила встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який помер 06.06.2017 року, з серпня 2011 року по день смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з матеріалами справи встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду представник позивача керувалася положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в якому роз’яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Отже, враховуючи, що територіальна громада Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області матиме право на звернення до суду з метою визнання спадщини відумерлою, представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом саме в позовному провадженні.

При цьому, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп., як за подання заяви в порядку окремого провадження.

Так, відповідно до абз. 2 під. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 704 грн. 80 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Крім того, відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу у період з серпня 2011 року по 06.06.2017 року. Кожен з них був розлучений у попередніх шлюбах. Позивач здійснила поховання ОСОБА_3 та проведення поминального обіду за власний рахунок.

На підтвердження вказаних доводів до позовної заяви додано копію Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та копію Свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_1

Із аналізу судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, проведеної Верховним Судом України, вбачається, що до заяви про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Крім того, відповідно до п. 5.1 ОСОБА_4 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року вих. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК (п. 21 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7). До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Зазначене положення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Так, представником позивача не надано доказів та не заявлено клопотання про їх витребування про підтвердження того факту, що померлий ОСОБА_3 не перебував у іншому зареєстрованому шлюбі, не надано відповідні чеки про проведення поховання та поминального обіду, відсутня довідка місцевої ради про останнє місце реєстрації ОСОБА_3 та перелік осіб, які були з ним зареєстровані та фактично проживали, Акт депутата про фактичне місце проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3, а також інші докази, які підтверджують факт спільного господарства.

Отже, ОСОБА_1 або адвокату ОСОБА_2 слід надати до суду виправлену позовну заяву із зазначенням вищенаведених відомостей з її копією – для відповідача.

На підставі викладеного, позовна заява відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України має бути залишена без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання копії ухвали, та роз'ясненням останній, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і їй повернута.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення – залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 та її представнику – адвокату ОСОБА_2 в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки поданої позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України, вона буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Шахова