Постанова № 72237094, 16.02.2018, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/1141/17

Провадження №3/551/7/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2018 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Вергун Н.В.,

при секретарі - Курінній Я.М.,

за участю особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області матеріали, які надійшли з Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, військовозобов’язаного, неінваліда І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1

за вчинення адміністартивного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 01 грудня 2017 року, о 23 год. 00 хв. в с. Марченки Диканського району Полтавської області керував автомобілем марки ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_2, будучи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у порушенні вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України не визнав та пояснив, що дійсно 01 грудня 2017 року на власному автомобілі марки ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_2, рухався в с. Марченки в напрямку с. Балясне Диканського району Полтавської області із швидкістю близько 40 км/год. Автомобіль був зупинений на вимогу особи у форменному одязі, яка підійшовши, про причину зупинки транспортного засобу не повідомила і не відрекомендувалася. При цьому, наказала надати відповідні документи й пройти до салону службового автомобіля для проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп’яніння. Оскільки у іншої особи у форменному одязі була збороя, а також зважаючи на темну пору доби, що викликало страх за безпеку життя і здоров’я, сів до салону вказаного автомобіля, де внаслідок застосування психологічного насильства пройшов відповідне тестування на виявлення стану алкогольного сп’яніння у відсутність будь – яких свідків.

Зазначені в протоколі свідки, на його думку, є зацікавленими особами, які перебувають в родинних відносинах з одним із працівників Диканського відділення поліції та співпрацюють з останніми. Під примусом написав пояснення та за вказівкою поставив підпис у протоколі.

Враховуючи те, що копія протоколу вручена не була, це позбавило його можливості своєчасно оскаржити правомірність таких дій. Чому у видихованому повітрі було виявлено вміст алкоголю пояснити не зміг. Категорично заперечив вживання в той день спиртних напоїв. Тому, просив прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Незважаючи на невизнання вини у вчиненому, вина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України підтверджується наступними, перевіреними в судовому засіданні доказами в їх сукупності та взаємозвязку.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 064034 від 01 грудня 2017 року, особисто підписаним ОСОБА_1 без будь – яких зауважень з приводу його форми та змісту / а. с. 1/.

Власноручними письмовими поясненнями ОСОБА_1, викладеними в протоколі, відповідно до яких він беззаперечно визнав факт керування автомобілем після вживання спиртних напоїв / а. с. 1 /.

При цьому, ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив факт належності йому підпису, який мається в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Тому, суд приходить до висновку, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як документ та одне з джерел доказів, офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій та згоду останнього, як водія, з порушенням вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України.

Показаннями інспектора Диканського ВП Миргородського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_2, який суду пояснив, що 01 грудня 2017 року, о 23 год. 00 хв. під час відпрацювання території Диканського району Полтавської області, у зв’язку з видими технічними несправностями в с. Марченки Диканського району був зупинений автомобіль марки ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія, що є порушенням п. 2.1 а Правил дорожнього руху України, відносно нього на місці було винесено постанову про накладення адміністартивного стягнення за вчинення правпорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Оскільки під час розмови з ОСОБА_1 у видихуваному повітрі відчувався різкий запах алкоголю, йому було запропоновано пройти медичний огляд на виявлення стану алкогольного спяніння у найблищому медичному закладі, на що той відмовився. Натомість, ОСОБА_1 погодився пройти тестування за допомогою засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 6810, результати якого виявилися позитивними, тому відносно нього й був складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виключав будь – який тиск на ОСОБА_1, оскільки тестування проходило у присутності двох свідків, пояснення в протоколі він писав виключно добровільно. Копію протоколу та постанови про накладення адміністартивного стягнення йому були вручені відразу після їх складання.

При цьому, інспектор пояснив, що ОСОБА_1 поводив себе спокійно, комунікаційно та контактно, багато розповідав про особисті сторонни його життя, жодних претензій відносно зупинки транспортного засобу та складання процесуальних документів не висловлював.

Як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення / а. с. 1, 5 /, ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчив факт як ознайомлення із змістом протоколу, так і одержання їх копій, тому суд не бере до уваги тверджень останнього щодо не вручення йому цих документів, що в подальшому, нібито, призвело до порушення права на захист та перешкоджало своєчасному оскарженню неправомірних дій посадових осіб.

Пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, згідно із якими штраф в розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, він сплатив у встановлені законом строки, повністю спростовує його твердження щодо невручення йому копій протоколу і постанови, необізнаності про посаду, спеціальне звання, ПІБ особи, яка здійснила зупинку транспортного засобу та скала відносно нього зазначені документи.

При цьому, в ході розгляду справи судом було встановлено, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 інспектором СРПП Диканського відділення поліції ОСОБА_2 був наданий фрагмент паперу з зазначенням реквізитів для сплати штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп., з посиланням на серію, номер протоколу про адміністративне правопорушення та ймовірну дату та час його судового розгляду / а. с. 18/, що, на думку суду, ніяким чином не підтверджує тверджень ОСОБА_1 про невручення йому обумовлених копій документів.

Поряд з цим, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 064034 від 01 грудня 2017 року складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, відтак є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно 01 грудня 2017 року, близько 23 год. 00 хв. у с. Марченки Диканського району Полтавської області в його присутності та присутності іншого свідка ОСОБА_1 добровільно проходив тестування за допомогою вимірювальної техніки.

Разом з цим, категорично заперечив наявність будь – якої зацікавленості в розгляді даної справи .

Незважаючи на своєчасність повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, свідок ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, надіславши суду заяву про неможливість явки до суду через існування об’єктивних обставин та підтвердження раніше даних свідчень / а. с. 24 /.

Із письмових пояснень свідках ОСОБА_5 слідує, що 01 грудня 2017 року, близько 23 години він був очевидцем того, як інспектор патрульної поліції провів тестування водія ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора DragerAlcotest / а. с. 2 /.

При цьому, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про перебування вказаного свідка в родинних відносинах з співробітниками Диканського відділення поліції, оскільки вони не знайшли свого документального підтвердження.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає письмові показання свідка ОСОБА_5 від 01 грудня 2017 року належним та допустимим доказом у справі.

Відповідно до результатів газоаналізатору Alcotest 6810 у ОСОБА_1 01 грудня 2017 року о 23 год. 10 хв. у видихуваному повітрі виявлено вміст алкоголю 0. 35 проміле / а. с. 4 /.

Результати такого тестування суд вважає достатнім доказом у справі, оскільки газоаналізатора DragerAlcotest 6810 пройшов перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, про що свідчить відповідне свідоцтво ДП « Укрметртестстандарт » № 12 – 01/7484 від 09 жовтня 2017 року, яке чинне до 09 жовтня 2018 року / а. с. 26 – 27 /, у зв’язку з чим не бере до уваги тверджень ОСОБА_1 про відсутність державної перевірки, застосованого до нього, засобу вимірювальної техніки.

Долучений до матеріалів справи ОСОБА_1 витяг з державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, суд не приймає до уваги, оскільки параметрами пошуку визначений газоаналізатор DragerAlcotest, свідоцтво №14455/2014 від 29 січня 2014 року / а. с. 33 – 34/, огляд на виявлення стану алкогольного сп’яніння за його допомогою він не проходив. Більше того, наданий витяг не містять в собі будь – яких реквізитів, що унеможливлює визначити порядок його одержання, а відтак не може бути визнаний судом допустимим доказом.

Зважаючи на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв’язку, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає повністю доведеним факт порушення ОСОБА_1, як водієм, вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідно до яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, відтак кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, що мало місце 01 грудня 2017 року, о 23 год. 00 хв. в с. Марченки Диканського району Полтавської області.

Таким чином, суд розцінює позицію ОСОБА_1 під час розгляду справи як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь вини останнього, дані про його особу, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення даного виду правопорушення, за відсутності обставин, які пом’якшують і обтяжують відповідальність, приходить до висновку про доцільність накладення на винного адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню подібних правопорушень в майбутньому.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом /суддею / постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 283 - 285, 287 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 /десять тисяч двісті / грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Штраф має бути сплачений на розрахунковий рахунок - 31117149700001, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37959255 у ГУДКСУ у Полтавській області, код утримувача коштів – 21081300, не пізніше, як через п’ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про його накладення, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше, як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі не сплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу та судового збору буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, з якого буде стягнуто подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 352 /триста п’ятдесят дві/ грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок - 31215256700001, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача коштів – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області, шляхом подання апеляції через Шишацький районний суд, протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Головуючий суддя: