Постанова № 72236731, 15.02.2018, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/1315/14-к

провадження: 1-кс/614/41/18

категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

слідчого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Кравчука В.В.

слідчого Дермана О.М.

адвоката-захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Борова Харківської області клопотання адвоката ОСОБА_1, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013220230000106 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_1, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013220230000106 звернувся з клопотанням про скасування арешту майна до Борівського районного суду Харківської області, в якому просить скасувати арешт, накладений 04.12.2017 р. ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державні номерні знаки АІ 3311 ЕС, та грошові кошти в сумі 12 300 грн. та 4 630 доларів США.

З клопотання вбачається, що вказаний автомобіль було придбано за гроші матері та сина ОСОБА_2, про що від останніх маються відповідні заяви. ОСОБА_3 у 2014 р. надала сину грошові кошти в сумі 3 000 доларів США на придбання автомобіля. Так само, ОСОБА_4 надав у 2012 р. своєму батькові грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.

З приводу арешту грошових коштів у національній валюті в сумі 12 300 грн. та у іноземній валюті в сумі 4 630 доларів США зазначає, що у листопаді 2017 р. ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_5 на зберігання грошові кошти у національній валюті в сумі 15 000 грн. та у іноземній валюті в сумі 5 000 доларів США, про що є відповідна розписка. Частину грошових коштів, а саме 2 700 грн. і 570 доларів США ОСОБА_2 витратив, а решта знаходилася у нього в барсетці, із якої були вилучені під час обшуку. На даний час виникла необхідність у поверненні грошових коштів власнику майна ОСОБА_5

В судовому засідання адвокат ОСОБА_1 підтримав вимоги клопотання, дав пояснення аналогічні викладеним в клопотанні.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пояснивши, що вказаний автомобіль та грошові кошти визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12013220230000106, тому вони можуть підлягати спеціальній конфіскації. З огляду на обставини повідомленої ОСОБА_2 підозри, відповідно до якої ОСОБА_2 внаслідок вчинення злочину заволодів грошовими коштами в сумі близько 30 000 000 грн., рішення слідчого судді про накладення арешту на вилучені грошові кошти в даному випадку є обґрунтованим.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що на початку листопада 2017 року він дав на зберігання ОСОБА_215 тисяч гривень та 5 тисяч доларів США. Чи його кошти вилучені у ході обшуку 30.11.2017 р. йому невідомо.

Вислухавши пояснення адвоката, слідчого, прокурора, свідка, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У розумінні положень ст.131 ч.2, ст.170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В суді встановлено, що згідно Витягу з кримінального провадження №12013220230000106 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.197-1 КК України та ч.4 ст.190 КК України (а.с.24-25 т.1), відповідно до ухвали слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. від 04.12.2017 р. накладено арешт на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державні номерні знаки АІ 3311 ЕС, та грошові кошти в сумі 12 300 грн. та 4 630 доларів США (а.с.161-177 т.1).

Крім того, постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30.11.2017 р. автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12013220230000106 (а.с.121-122 т.1).

Постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30.11.2017 р. грошові кошти в державній та іноземній валюті (долари США) визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12013220230000106 (а.с.133-139 т.1).

Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що арешт на майно, зазначене заявником у клопотанні про скасування арешту майна, накладене ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. обґрунтовано, оскільки вказане майно має суттєве значення для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме: встановлення обставин кримінального правопорушення та встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення.

Також заявником у клопотанні не доведена відсутність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України, а саме, що у випадку скасування арешту на майно, воно не буде відчужено третім особам, знищено або приховано.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні пояснили, що на теперішній час у кримінальному провадженні №12013220230000106 за ознаками кримінальних правопорушень за ч.1 ст.197-1 КК України та ч.4 ст.190 КК України, триває досудове розслідування, у зв'язку з чим потреба у подальшому застосуванні арешту вищезазначеного майна не відпала.

Крім того, у кримінальному провадженні наразі триває земельна технічна експертиза, яка призначена 03.05.2018 р. та 14.02.2018 р. призначена судово-економічна експертиза щодо документації, яка була вилучена 30.11.2017 р. в ході проведення обшуків, з метою з?ясування чи підтверджується документально розрахована шкода, згідно розрахунку складеного управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, заподіяна внаслідок самовільного заняття земельних ділянок Благодійною організацією «БФ «Взаємодопомога» в особі ОСОБА_2

Окрім цього, 12.01.2018 р. кримінальне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.280 КПК України було зупинено, у зв'язку із хворобою підозрюваного ОСОБА_2 та було відновлено лише 14.02.2018 р., у зв'язку з чим жодні слідчі дії у кримінальному провадженні не проводилися.

Суд приходить до висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на майно, не завершено, у органу досудового слідства є необхідність у перевірці обставин скоєного злочину, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст.131 КПК України, кримінальне провадження триває, потреба у такому арешті не відпала, а тому питання про його скасування слід вирішувати одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд.

Пояснення свідка ОСОБА_5 не спростовують вказані вище обставини і не являються переконливим доказом того, що вилучені в ході обшуку грошові кошти 12 300 грн. і 4430 дол. США являються його власністю.

З довідки територіального сервісного центру № 6344 вбачається, що автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований за громадянином ОСОБА_2 та являється його власністю.

Посилання адвоката на обставини придбання автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, за кошти родичів ОСОБА_2 (матері та сина) суд не приймає до уваги, оскільки даний факт не має суттєвого значення, так як вказаний автомобіль є власністю саме ОСОБА_2, а враховуючи те, що останній підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, санкція одного з яких передбачає додаткове обов?язкове покарання у виді конфіскації майна, існують достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, може підлягати конфіскації у випадку визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На думку слідчого судді, зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту вилученого майна є нагальна потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту в порядку ст.174 КПК України на тимчасово вилучене майно, накладеного ухвалою слідчого судді. Заявником при зверненні до суду та у ході судового розгляду не доведено, що на даний час відсутні потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованість його накладення, у зв'язку з чим слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання про скасування арешту.

Крім того, санкцією ч.4 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а тому накладення арешту на автомобіль та грошові кошти може служити метою можливої конфіскації.

Відповідно до роз’яснень п.13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 р., рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК України) оскарженню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,173,174 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013220230000106 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Гуляєва Г. М.