Ухвала суду № 72234005, 12.02.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/358/18

провадження №: 2-о/398/47/18

УХВАЛА

Іменем України

"12" лютого 2018 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши матеріали заяви

ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кім. 813, м. Олександрія, Кіровоградської обалсті

ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кім. 813, м. Олександрія, Кіровоградської обалсті,

заінтересована особа Олександрійська міська рада, ЄДРПОУ 33423535, яка розташована за адресою: пр. Соборний, 59, м. Олександрія, Кіровоградської області,

про встановлення факту постійного проживання,

встановив:

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання, де вказали заінтересовану особу Олександрійську міську раду, та просять встановити факт її постійного проживання у кімнаті №813 гуртожитку «Юність» по вул. Братській, 67 у м. Олександрія Кіровоградської області.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20 січня 2004 року колишньому чоловіку ОСОБА_1 ОСОБА_3 був виданий ордер для вселення та реєстрації членів сім’ї у житлове приміщення, а саме кімнату №504 гуртожитку юність “Юність”, який знаходиться за адресою: вул. Братська, 67. Але фактично з лютого 2004 року по теперішній час, заявники проживають у вказаному вище гуртожитку, але у кімнаті № 813. Ордер, виданий ОСОБА_3 для вселення та реєстрації членів сім’ї у гуртожиток “Юність” у ОСОБА_1 відсутній. 3 грудня 2015 року рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 та її колишнього чоловіка ОСОБА_3 визнано таким, що втратили право користування кімнатою № 504 по вул. Братській, 67 гуртожинку “Юність” у м. Олександрії, Кіровоградській області. На даний час ОСОБА_1 втратила право користування кімнатою № 504, оскільки вказане вище рішення набрало законної сили. Але заявники все одно продовжують проживати у кімнаті № 813 по вул. Братській, 67 гуртожитку “Юність”. ОСОБА_1 сплачує за кімнату комунальні послуги. 23 березня 2012 року рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області щлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. З кінця 2016 року ОСОБА_3 вищевказаною кімнатою не користується та втратив до неї інтерес. ОСОБА_1 вважає, що розірвання шлюбу з ОСОБА_3 не позбавляє її прав і обов’язків, які були б у ОСОБА_3 Заявник вважає, що звернення до Олександрійської міської ради із заявою про видачу їй ордеру для вселення у житлове приміщення буде безрезультатним, оскільки в подібній справі (рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.10.2014 року справа №398/4894/14-ц) Олександрійська міська рада надала заявникам відмову у видачі ордера та рекомендувала звернутись до суду. Заявник зазначає, що для неї та її сина ОСОБА_2 встановлення факту постійного проживання в кімнаті № 813, що знаходиться у гуртожитку “Юнність” по вул. Братській, 67, має юридичне значення, оскільки дозволяє приватизувати зазначену житлову площу відповідно до Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, а також по виповненню ОСОБА_2 16 років отримати реєстрацію і паспорт.

Із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_4 просить суд встановити факт її проживання у кімнаті №813 зазначеного гуртожитку з метою здійснення її приватизації відповідно до ЗУ “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” та з метою реєстрації місця проживання ОСОБА_2. Разом з тим, в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що вона та її син вселилася і проживають у кімнаті №813 зазначеного гуртожитку без ордеру, не зареєстровані у цій кімнаті та не мають наміру звернутися до Олександрійської міської ради із заявою про видачу такого ордеру, оскільки з огляду на відому їм практику практику правозастосування очікують, що міська рада відмовить їм у видачі ордеру.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Тобто однією з умов реалізації права на приватизацію кімнати у гуртожитку, окрім тривалості проживання, є юридичний факт вселення особи у цю кімнату у передбаченому законом порядку і на підставі відповідних правовстановлюючих документів, яким, наприклад може бути ордер на вселення.

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов’язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту, навіть за відсутності заперечень таких осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що із заяви ОСОБА_2 та доданих до неї матеріалів вбачається спір про право ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користування житловим приміщенням (кімнатою) у гуртожитку, яке у свою чергу є підставою для приватизації кімнати № 813, що знаходиться у гуртожитку “Юнність” по вул. Братській, 67. У даній справі встановлення факту постійного проживання у кімнаті гуртожитку пов’язане з існуванням спору про право проживання у цій кімнаті, яке вирішується в порядку позовного провадження та з необхідністю вирішення питання наявності у ОСОБА_2 та ОСОБА_2 законних підстав для проживання у зазначеному житловому приміщенні та реєстрації у встановленому законом порядку місця свого проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 і ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що із цієї заяви та поданих до неї документів вбачається спір про право.

Керуючись ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Олександрійська міська рада про встановлення факту постійного проживання.

Роз’яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що вони мають право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, про які вони вказали у заяві, шляхом подання позовної заяви у порядку позовного провадження на загальних підставах. Позовна заява має відповідати вимогам статей 175 - 177 ЦПК України.

Роз'яснити ОСОБА_1, що відповідно до ст. 7 Закону україни “Про судоий збір” у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Орловський В.В.