Постанова № 72233710, 14.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 405/5015/16-ц

№ провадження 22-ц/781/238/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М.

Доповідач Кіселик С. А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.02.2018 року Апеляційний суд Кіровоградсьої області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кіселика С.А. (суддя доповідач),

суддів : Черненко В.В., Чельник О.І.

секретар судового засідання Двоєнко А.І., Гончар В.В.

учасники справи: ПАТ КБ «ПриватБанк - позивач;

ОСОБА_3. - відповідач

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 78 780,57 доларів США, що за курсом 24,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.03.2008 року складає 1 967 938,56 грн., із них: заборгованість за кредитом - 14 268,46 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 3 404,64 долари США; пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором - 57 346,48 доларів США, а також штрафи відповідно до умов договору - 10,01 доларів США - фіксована частина та 3 750,98 доларів США - процентна складова.

Мотивуючи свій позов Банк зазначив, що відповідно до укладеного договору № KGMDA800000647 від 27.03.2008 року відповідач отримала кредит в розмірі 15 726,71 доларів США на термін до 26.03.2016 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені даним договором. В порушення умов договору відповідач від своєчасного виконання зобов'язань ухиляється, в зв'язку з чим, станом на 07.06.2016 року має заборгованість в сумі 78 780,57 доларів США, що за курсом 24,98грн, відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.03.2008 року складає 1 967 938,56 грн., із них: заборгованість за кредитом - 14 268,46 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 3 404,64 долари США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 57 346,48 доларів США, а також штрафи відповідно до умов договору - 10,01 доларів США - фіксована частина та 3 750,98 доларів США - процентна складова.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № KGMDA800000647 від 27.03.2008 року в сумі 78 780,57 доларів США, що за курсом 24,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.03.2008 року складає 1 967 938,56 грн. та судові витрати в сумі 1 558,00 грн.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 листопада 2017 року доповнено рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2017 року та достягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 27961 грн. 08 коп.

Не погодившись із рішення суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове яким відмовити в позові.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Статею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини які не оспорюються сторонами.

27.03.2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладено кредитно - заставний договір № KGMDA800000647 відповідно до якого Банк зобов'язався надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах встановлених у цьому договорі, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов договору. Кредит надано на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Для забезпечення повного і своєчасного виконання Позичальником зобов'язань за договором, Позичальник надає Банку Предмет Застави в заставу (п.2.1,2.2 Договору). Пунктом 16 договору передбачено, що загальний розмір кредиту складає 15726,71 долари США,остаточна дата погашення кредиту 26.03.2013 року, процентна ставка 10,08% річних, а також передбачена сплата інших платежів на користь банку, зокрема: а) винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 308.23 долари США, що сплачується в момент видачі Кредиту; б) винагорода за надання фінансового інструменту, яка сплачується щомісяця в Період сплати у розмірі 0.60% від суми виданого кредиту; в) винагорода за проведення додаткового моніторингу, яка сплачується відповідно до статті 15.9 з 10 по 14 число кожного місяця в розмірі 430.21 долари США. Предметом застави, згідно даного договору, є автомобіль BMW 5201 1998 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач свої зобов'язання виконав та надав відповідачу визначену договором суму. Відповідач даний факт не заперечує.

В свою чергу, відповідач починаючи з грудня 2008 року свої зобов'язання належним чином не виконує.

Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені в судовому засіданні і, що вони базуються на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду.

При розгляді апеляційної скарги судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що з метою відновлення порушеного права Банк у 2009 році звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом про звернення стягнення на предмет застави. Позов банку було задоволено.

В подальшому державною виконавчою службою на виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.11 року у відповідача вилучено предмет застави - автомобіль BMW 5201, 1998 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та передано Банку на реалізацію.

14.04.2014 року кошти в сумі 5637,20 доларів США, що надійшли від реалізації автомобіля були розподілені на погашення витрат Банку у відповідності до п.5.2.7 договору - 1206.31 долари США; на погашення заборгованості по процентам - 3224.58 долари США та 1206.31 долари США на погашення комісії.

Згідно довідки Банку (а.с. 109), відповідач станом на 07.06.2016 року, відповідно до розрахунку заборгованості наданого Банком, має прострочену заборгованість за основним зобов'язанням - 14268.46 долари США; заборгованості по комісії - 680,89 доларів США та по пені - 49421.43 долари США.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Між сторонами існують кредитні правовідносини які регулюються договором, Цивільним кодексом України, зокрема: ст.. ст.. 1048, 1049,1050, 1054, 1055 та загальними нормами щодо виконання зобов'язань, зокрема ст.. 526,534,536 ЦК України.

Частиною 1 статті 526 визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розділом 12 Кредитно - заставного договору наданана можливість Банку, в разі неналежного виконання відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту, ініціювати звернення стягнення на заставне майно.

Позивач скористався згаданим правом. Отриману від реалізації заставного майна суму було зараховано на погашення заборгованості у черговості визначеній Договором та Законом, а тому колегія суддів дійшла висновку, що сума основного боргу в розмірі 14268.46 долари США, який залишився після зарахування коштів від реалізації предмету застави підлягає стягненню в повному обсязі.

В той же час, судом першої інстанції при розгляді справи були порушені норми процесуального права, а саме розгляд справи відбувся за відсутності відповідача, який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Повідомлення сторони про час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення в газеті може бути визнано належним лише у тому разі коли місце реєстрації або місцезнаходження особи не відоме (ч. 9 ст.74 ЦПК України, в редакції чинній на час розгляду справи).

Натомість матеріали справи містять відомості, що відповідач зареєстрована за адресою: м. Кропивницький, вул.. Луганська, 8а(а.с.27).

Розгляд справи за відсутності відповідача позбавив його можливості заявити в суді першої інстанції клопотання про застосування строків позовної давності, яке було заявлено нею у суді апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст. 268 ЦК України).

Аналізуючи у сукупності вищенаведені норми права колегія суддів дійшла висновку, що за умови участі відповідача у розгляді справи в суді першої інстанції, суд мав у відповідності до вимог ч. 1 ст. 212 ЦПК України, чинної на час розгляду справи, вирішити питання щодо інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, зокрема пропущення строку позовної давності.

Оскільки, відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України суд вирішує питання про застосування строків позовної давності лише за заявою сторони у спорі яку зроблено до винесення ним рішення, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування строків позовної давності за заявою, яку було подано стороною безпосередньо до апеляційного суду після ухвалення судом першої інстанції рішення яке оскаржується.

В той же час, колегія суддів притримуючись принципу справедливості при розгляді справи дійшла висновку щодо можливості застосування до правовідносин, що виникли між сторонами положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, і зменшити розмір пені до розмірів, які б мали бути визначені з врахуванням строку позовної давності, а саме до 10000 доларів, що в еквіваленті до національної валюти України, за курсом НБУ на день ухвалення постанови становить 268400 грн.

Зменшуючи розмір неустойки колегія суддів приймає до уваги розмір заборгованості за основним зобов'язанням, факт позбавлення відповідача можливості звернення із заявою про застосування строків позовної давності, факт звернення стягнення на предмет застави та тривалий час реалізації автомобіля Банком.

Також, колегія суддів дійшла висновку, щодо відмови у задоволенні вимоги Банку стосовно стягнення комісії, оскільки таке стягнення є незаконним.

Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові 6-1746цс16 від 16 листопада 2016 року.

Так відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Не підлягає також стягненню суми штрафів які Банк просив стягнути з відповідача, оскільки із розрахунку заборгованості, який подано Банком до суду апеляційної інстанції, наявність такої заборгованості не вбачається.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення у відповідності до положень ст.. 376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382,383, 384 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 23 лютого 2017 року скасувати.

Позов Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № KGMDA800000647 від 27.03.2008 року в сумі 24268,46 долари США, що за курсом НБУ станом на день постановлення постанови, в еквіваленті до національної валюти України (26,84 грн,), становить 651365 грн. 67 коп., із яких 14268,46 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та пеня в сумі 10000 доларів США, що в еквіваленті до національної валют України становить 268400 грн.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 9770 грн. 48 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення тільки на підставі встановленій статтею 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: С.А.Кіселик

Судді:

О.І. Чельник

В.В.Черненко