Ухвала суду № 72233567, 15.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3458/14-к Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 11-кп/780/170/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 15.02.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду

кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Зіміної В.Б.

суддів: Гриненка О.І., Семенцова Ю.В.

секретаря судового засідання: Безух І.Ю.

прокурора: Ляшенка Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в межах кримінального провадження №12014110100000558 апеляційну скаргу прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2017 року; -

в с т а н о в и л а:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2017 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, батька неповнолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до двох років чотирьох місяців позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового складання покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 2 років 5 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з моменту фактичного затримання та взяття його під варту за попереднім вироком суду, тобто з 06.06.2017 року.

Цивільний позов ПАТ «Нова Лінія», заявлений до ОСОБА_2 залишений без розгляду.

Вироком вирішено питання щодо судових витрат.

Згідно із вироком, кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинене за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, раніше вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, 06.03.2014 року, близько 14.00 год., перебуваючи в торговому центрі №6 ПрАТ «Нова Лінія», що розташований в м. Борисполі Київської області, по вул. Горбатюка, 2, знаходився у відділі продажу «Інструменти» з полицями, де розміщені різного роду побутові інструменти. В цей час, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного вказаному торговому центру.

Переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та поряд немає представників охорони, обслуговуючого персоналу та клієнтів даного торгового центру, ОСОБА_2, діючи повторно, умисно та з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу взяв з полиці шуруповерт акумуляторний «PRS 14,4 LI-2 Nano, 14,4 В», загальною вартістю 1500 грн., після чого даний шуруповерт помістив між рукою та тілом надягнувши зверху курточку. Після цього, ОСОБА_2 покинув приміщення торгового центру №6 ПрАТ «Нова Лінія», пройшовши через стійку касового апарату не розрахувавшись за вказаний шуруповерт та вийшов за територію торгового центру.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, у зв’язку з чим, обвинувачений завдав торговому центру №6 ПрАТ «Нова Лінія» матеріальної шкоди на суму 1500 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_2 покарання змінити та вважати його засудженим за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі і на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року, ОСОБА_2 остаточно вважати засудженим до 2 років 5 місяців позбавлення волі.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, яке, на його переконання, виразилося в тому, що остаточне покарання ОСОБА_2 було визначене за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, хоча злочин, за який ОСОБА_2 засуджений оскаржуваним вироком він вчинив 06.03.2014 року, тобто до постановлення попереднього вироку Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року.

Таким чином, на думку апелянта, остаточне покарання ОСОБА_2 необхідно призначити за сукупністю вчинених злочинів, на підставі ч.4 ст. 70 КК України.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив її задовольнити;

перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду в дебатах, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які не заперечувались також і обвинуваченим, досліджувались за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню та перегляду не підлягають.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_2 судом першої інстанції остаточне покарання за сукупністю вчинених ним злочинів, в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, і прокурором не оскаржується.

Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при визначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року, який ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.10.2017 року залишений без змін, ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України на підставі ч.1 ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 2 років 4 місяців позбавлення волі (а.с. 72-80).

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2017 року остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 визначено на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за вироком, що оскаржується, частини покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 5 (п’ять) місяців. Однак, приймаючи рішення про визначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ст.71 КК України, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що злочин, за який він засуджений останнім вироком, був вчинений 06.03.2014 року, тобто до ухвалення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2017 року року відносно ОСОБА_2

За таких обставин, суд першої інстанції мав би застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, та визначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вчинених ним злочинів, але суд при ухваленні вироку відносно ОСОБА_2 зазначеної норми кримінального закону не застосував, на що обґрунтовано звертає увагу прокурор у своїй апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора та необхідність задоволення поданої скарги шляхом зміни оскаржуваного вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2017 року, відповідно до п.4 ч.1 ст.408 КПК України та на підставі п.4 ч.1 ст.409 КПК України.

На підставі викладеного, ст. 70 КК України, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України колегія суддів;-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2017 року, ухвалений відносно ОСОБА_2 – змінити в частині призначення покарання.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання із покаранням, призначеним ОСОБА_2 вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06 червня 2017 року, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 5 (п’ять) місяців.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_1

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4