Вирок № 72233115, 09.04.2015, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2015 р. Справа № 370/162/15-к 09.04.2015 року Справа № 370/62/15-к/370/162/15-к

Макарівський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Тандира О.В.,

при секретарі Приходько О.О.,

за участю прокурора Шабанова Є.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області кримінальні провадження № 12014110210000002 від 01.01.2014 року та №12014110210000159 від 17.03.2014 року, за яким обвинувачується

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, тимчасово не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 23.10.2000 року Подільським райсудом м.Києва за ст. 81 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, 13.05.2003 року Шевченківським районним судом м.Києва за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, 09.02.2009 року Макарівським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, 18.01.2013 року Макарівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 12.03.2014 року звільнення ОСОБА_3, від відбування покарання з випробуванням скасовано, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 395 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз вироком Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив нові умисні злочини за наступних обставин.

01.01.2014 року близько 05 години, у четвертому під’їзді житлового будинку №1 по вул. Проектна у смт. Макарів Київської області, на сходовій площадці четвертого поверху, біля квартири №54, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ножем умисно наніс ОСОБА_1, ряд тілесних ушкоджень у вигляді проникаючої колото-різаної рани плевральної порожнини зліва на межі поперекової ділянки і грудної клітки, множинних різаних ран голови, лівого вуха, обличчя, лівого плеча. Згідно висновку судово-медичного експерта № 13/д від 21.02.2014 року поранення грудної клітки, котре проникло в плевральну порожнину, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження як таке, що небезпечне для життя у момент заподіяння, і всі пошкодження (множинні рани голови, тулуба, лівого плеча) спричинені ОСОБА_1, гострим предметом, яким може бути клинок ножа.

Крім того, постановою Макарівського районного суду Київської області від 22.03.2013 року щодо ОСОБА_3, було встановлено адміністративний нагляд, та встановлено наступні обмеження: заборонити громадянину ОСОБА_3, виїзд за межі Макарівського району Київської області без дозволу на це Макарівського РВ ГУ МВС У країни в Київській області; заборонити громадянину ОСОБА_3, заходити в місця торгівлі, де здійснюється продаж спиртних напоїв на розлив; постійно перебувати по місцю проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у нічний доби з 21 год. 00 хв., до 06 год. 00 хв., ранку наступного дня; першої та третьої середи місяця у період з 09.00 год. до 11.00 год., з’являтися для відмітки до Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області за адресою: смт. Макарів, вул. Пушкіна,4, кабінет №2.

22.03.2013 року ОСОБА_3, ознайомлено із вказаними обмеженнями під час дії адміністративного нагляду та роз’яснено йому правові наслідки за порушення правил адміністративного нагляду з врученням йому повідомлення особі про його обмеження під час дії адміністративного нагляду.

17.02.2014 року ОСОБА_3, знаючи порядок та умови встановленого над ним адміністративного нагляду, усвідомлюючи правові наслідки за порушення правил адміністративного нагляду, всупереч покладених на нього обмежень під час його дії, не повідомивши працівників Макарівського РВ ГУМВС України у Київській області, порушивши вимоги ст.ст 9 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», самовільно залишив місце свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_6, маючи на меті ухилитися від адміністративного нагляду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, вину у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, та показав суду, що 01.01.2014 року перебував за місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_7, де святкував новий рік з батьками, вживав алкогольні напої, зокрема, шампанське, горілку, та близько 1 години приїхав на таксі до своєї дівчини ОСОБА_4, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_8. Перебуваючи у вказаній квартирі, також святкували новий рік. У вказаній квартирі перебували мати ОСОБА_5, бабуся, сусідка, сестра з племінником, з якими сиділи за столом, вживали спиртні напої. Близько 3 години він зібрався їхати додому, удягнувся та разом з ОСОБА_4 вишли у під’їзд будинку, спустились на перший поверх, він сів на сходах, оскільки йому стало зле. Потім зайшов потерпілий у під’їзд та одразу ударив його ногою, після чого вони зцепилися, але він погано пам’ятає. ОСОБА_5 їх розборонила, забрала його та повела на гору. При цьому потерпілий ОСОБА_1, догнав їх між четвертим і п’ятим поверхом, де знову між ними зав’язалася бійка. Бійку почав ОСОБА_1, а він лише захищався. Крім пачки цигарок та запальнички ніяких предметів, у тому числі ножа у нього не було. Під час бійки, наскільки він пам’ятає, сусіди не виходили. ОСОБА_5 в цей час побігла до себе додому кликати когось на допомогу. Хто кого бив він точно не пам’ятає і що було далі він не пам’ятає. Пам’ятає, як зайшов додому до ОСОБА_4, вмився, бо був у крові, оскільки ОСОБА_1, розбив йому носа та голову, та ліг спати. Зранку приїхала міліція та забрала його на експертизу.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3, по його обвинуваченню у нанесенні тілесних ушкоджень використав своє право давати показання у судовому засіданні у такому обсязі та такого змісту, як він вважав за потрібне.

Щодо обвинувачення його в ухиленні від адміністративного нагляду вину визнав повністю, щиро розкаялися у вчиненому, підтвердив обставини, встановлені досудовим розслідуванням.

ОСОБА_3, показав суду, що дійсно відносно нього був встановлений адміністративний нагляд, поняття та суть якого йому була відома. Його під розпис було ознайомлено з обмеженнями та наслідками невиконання цих обмежень. 17.02.2014 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також з метою ухилення від слідства, так як відносно нього діяв запобіжний захід у виді домашнього арешту, залишив місце проживання, поїхавши у м. Одесу на заробітки, а через деякий час поїхав у м. Київ, де перебував на Майдані незалежності.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, показав суду, що проживає зі своєю матір’ю ОСОБА_6, та вітчимом ОСОБА_7, АДРЕСА_1. У встановлений досудовим розслідуванням день та час, а саме близько 5 години ранку повертався додому після святкування новорічного свята. Вживав незначну кількість шампанського, але в цілому був тверезий. Зайшовши до свого під’їзду у будинку, де він проживає, на першому поверсі побачив сусідку з п’ятого поверху ОСОБА_4 та її хлопця ОСОБА_3, яким є ОСОБА_3, та якого раніше декілька разів бачив і наглядно знає, оскільки він приходив до ОСОБА_4. Він зробив їм зауваження щодо належної поведінки у під’їзді, на що ОСОБА_3, відреагував агресивно, та кинувся на нього. Він відштовхнув його, оскільки не хотів вступати з ним у конфлікт, та попрямував по сходах на четвертий поверх. Піднявшись на четвертий поверх, зупинився біля своєї квартири та почав шукати від неї ключі, в цей час почув, що ззаду хтось іде по сходах і через деякий час відчув сильний біль ззаду зліва від удару. Він повернувся, побачив ОСОБА_3, який знову замахнувся на нього з метою продовжувати наносити удари, на що він підставив руку і ОСОБА_3, йому її порізав. В подальшому ОСОБА_3, продовжив наносити йому удари ножем по тулубу та голові, скільки було ударів, він не пам’ятає, оскільки почав втрачати свідомість. Потім пам’ятає як вхідні двері його квартири відчинив його вітчим ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_3, вже біг вгору по сходах між четвертим та п’ятим поверхом. Далі не пам’ятає, оскільки втратив свідомість. Чому ОСОБА_3, вказує, що ніби то він його побив та у нього був розбитий ніс та голова не знає, так як він його не бив. На четвертому поверсі біля його квартири світла не було, але було достатньо видно від світла на третьому поверсі та на п’ятому, і він внесено впізнав, що на нього напав ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні цього злочину. В подальшому вже після лікарні, мати ОСОБА_3, приходила до його батьків та просила забрати заяву з міліції та пожаліти її сина.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, показав суду, що проживає з дружиною ОСОБА_6, та її сином ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на четвертому поверсі. У встановлений досудовим розслідуванням день, він та ОСОБА_6, спали вдома, близько 5 години ранку почули, що біля вхідних дверей до їх квартири крик та якась бійка. Він відчинивши вхідні двері до квартири, побачив, як перед ним лежить ОСОБА_1 весь у крові, при цьому, ОСОБА_3, в крові і з ножем (лезо 10-15 см.) у руках біжить по сходах вгору. Цього хлопця він упізнав, ним був ОСОБА_3, оскільки він декілька разів його бачив, як той приходив до ОСОБА_4 із п’ятого поверху. Він поніс ОСОБА_1 до квартири до ванної кімнати, у нього було порізане лице, голова, рука, куртка порізана спереду та ззаду, кров текла з усюди. В цей час забігла їх сусідка з четвертого поверху Лєна, якій він сказав дивитись на сходи, щоб ніхто не спускався з п’ятого поверху. Потім його дружина почала надавати сину першу допомогу, а він пішов на сходи, дивитися, щоб ОСОБА_3, не втік. Потім прибігла сусідка з п’ятого поверху, мати ОСОБА_5, яка почала просити не викликати міліцію та швидку, та сказала, що ОСОБА_3, також прибіг додому у крові, на що він попросив її піти до себе додому та не заважати. Потім приїхала швидка допомога, ОСОБА_1 був вже без свідомості, і він допомагав його нести до швидкої. Потім бачив, як сусідка з п’ятого поверху змивала зі стін та з підлоги між четвертим та п’ятим поверхом кров. Прибулим на виклик працівникам міліції, він вказав, що ОСОБА_3, який порізав ОСОБА_1, знаходиться на п’ятому поверсі, і вони його затримали. Потім пізніше до них зверталася мати ОСОБА_3, та просила забрати заяву з міліції, бо її сина «посадять».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, показала суду, що проживає з чоловіком ОСОБА_7, та сином ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на четвертому поверсі. У встановлений досудовим розслідуванням день, вона та ОСОБА_7, спали вдома, близько 5 години ранку почули, що біля вхідних дверей до їх квартири крик та якась бійка. З чоловіком пішли подивитися що сталося, він відкрив двері та побачили закривавленого сина під дверима. Чоловік заніс ОСОБА_1 до квартири до ванної кімнати, він був увесь у крові, у нього було порізане лице, голова, рука, куртка порізана спереду та ззаду. Вона у ванній кімнаті почала надавати йому першу допомогу, при цьому ОСОБА_1 казав, що його порізав хлопець ОСОБА_4 з п’ятого поверху, в цей час забігла їх сусідка з четвертого поверху Лєна, якій чоловік сказав дивитись на сходи, щоб ніхто не спускався з п’ятого поверху. Потім чоловік пішов на сходи, дивитися, щоб ОСОБА_3, не втік. Прибігла сусідка з п’ятого поверху, мати ОСОБА_5, яка почала просити не викликати міліцію та швидку, та сказала, що ОСОБА_3, також прибіг додому у крові, на що він попросив її піти до себе додому та не заважати. Потім приїхала швидка допомога, ОСОБА_1 був вже без свідомості, і вона допомагала його нести до швидкої та бачила, як сусідка з п’ятого поверху ОСОБА_8 миє сходи і стіни. Кров була скрізь: на підлозі біля їх вхідних дверей, стінах та сходах, які ведуть на п’ятий поверх. Потім вона поїхала із сином до лікарні на швидкій. Пізніше спілкувалась із матір’ю ОСОБА_4 – ОСОБА_8, яка їй призналась, що це вчинив ОСОБА_3, Потім пізніше до них зверталася мати ОСОБА_3, казала, що син винний, з ким не буває та просила забрати заяву з міліції, бо її сина «посадять».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9, показала суду, що проживає сама ІНФОРМАЦІЯ_9, на четвертому поверсі, поруч з квартирою ОСОБА_1. У встановлений досудовим розслідуванням день, вона спала вдома, близько 5 години ранку почула, що на біля її вхідних дверей крик та якась бійка. Вона відчинила двері та побачила ОСОБА_7, закривавленого ОСОБА_1. ОСОБА_7, поніс ОСОБА_1 до квартири до ванної кімнати, а їй сказав дивитись, щоб ніхто не йшов. Потім ОСОБА_7, повернувся, а вона пішла до ванної кімнати у квартирі ОСОБА_1 допомагати ОСОБА_6 надавати ОСОБА_1 першу допомогу. У нього було порізане лице, голова, рука, куртка порізана спереду та ззаду. Коли вони надавали допомогу ОСОБА_1, в цей час забігла сусідка з п’ятого поверху ОСОБА_8, яка почала просити не викликати міліцію та швидку, та сказала, що ОСОБА_3, також прибіг додому у крові, на що ОСОБА_7 попросив її піти до себе додому та не заважати. Потім приїхала швидка допомога, міліція, ОСОБА_1 був вже без свідомості, ОСОБА_6 поїхала із сином до лікарні на швидкій, а вона пішла додому. Також підтвердила, що на четвертому поверсі світла не було, але було видно, бо світло було на третьому та на п’ятому поверхах.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, показала судові, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з матір’ю, вітчимом, сестрами і племінницею. 01.01.2014 року близько 1 години до неї приїхав її хлопець ОСОБА_3, святкувати новий рік. У її квартирі перебували її мати, бабуся, сусідка, сестра, інша сестра з племінницею, які спали, а з іншими сиділи за столом, вживали спиртні напої, в тому числі і ОСОБА_3. Вона спиртних напоїв не вживала. Приблизно через 3 години вирішили їхати до ОСОБА_3 додому, він одягнувся та вийшов у під’їзд будинку. Одягнувшись, вона спустилась на перший поверх, ОСОБА_3 сидів на сходах, оскільки йому стало зле, він був п’яний та майже не балакав. Потім зайшов потерпілий у під’їзд, та зробив зауваження ОСОБА_3, на що вона сказала його не чіпати. Потерпілий після цього ударив ОСОБА_3 кулаком у обличчя, він прокинувся та вони почали битися. Вона їх розборонила, забрала ОСОБА_3 та за руку повела на гору. При цьому потерпілий ОСОБА_1, йшов ззаду та весь час їх провокував. Між четвертим і п’ятим поверхом, потерпілий їх наздогнав та знову почав бійку з ОСОБА_3, який лише захищався. Ніяких предметів, у тому числі ножа у нього не було. Вона в цей час побігла за матір’ю просити допомоги їх розборонити. Згодом забіг ОСОБА_3, його трусило, обличчя та голова була у крові, нічого не спитавши його вона повела його у ванну кімнату умиватися, після чого поклала спати. Її мати пішла мити стіни та підлогу від крові, щоб діти, які виходитимуть зранку цього не побачили. Зранку приїхала міліція та забрала його до відділку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10, показала судові, що того дня перебувала у ОСОБА_8 в гостях на святкуванні нового року. Близько 1 години прийшли ОСОБА_4 та її хлопець ОСОБА_3, між ними була якась сварка. Посидівши з ними за столом, де вживали спиртні напої, вони пішли. Потім зайшла ОСОБА_4, та матері сказала що б’ються та вони пішли. Що було у коридорі не чула, ОСОБА_3 у крові не бачила. Потім приїхала міліція, спілкувалися з нею, а потім знайшли ОСОБА_3 у спальні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8, показала судові, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з чоловіком, донькою ОСОБА_4, іншими доньками та онукою. 01.01.2014 року близько 1 години до ОСОБА_4 приїхав її хлопець ОСОБА_3, святкувати новий рік. В цей час у квартирі перебували вона, її мати, сусідка ОСОБА_10, її доньки з онукою. За столом сиділи в п’ятьох, в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вживали спиртні напої, в тому числі і ОСОБА_3. Десь через 3 години ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вирішили їхати до ОСОБА_3 додому, та пішли з-за столу. Олександр при цьому був у середньому ступені алкогольного сп’яніння. Приблизно через 10 хвилин зайшла ОСОБА_4 та сказала що хлопці б’ються. Виходячи з квартири, на порозі вона зіштовхнулася з ОСОБА_3, голова, обличчя та куртка якого була у крові. Також у крові була ручка вхідних дверей, якою ОСОБА_3 їх відчинив. ОСОБА_3, залишився в коридорі з ОСОБА_4, а вона пішла вниз по сходах подивитися , що сталося. Ближче до четвертого поверху на сходах та безпосередньо на четвертому поверсі на підлозі, стіні, дверях була кров, двері до квартири ОСОБА_1 були відчинені та вона увійшла. У ванній кімнаті була сусідка ОСОБА_6, яка тримала сина ОСОБА_11, він був в одязі і весь у крові. Вона запропонувала свого знайомого лікаря та просила не викликати міліцію, на що чоловік ОСОБА_6 – ОСОБА_7 почав її виганяти, і вона пішла до себе додому. По дорозі зателефонувала своєму чоловікові. ОСОБА_12 вже був вмитий, ніяких тілесних ушкоджень на ньому не було, а ОСОБА_4 його вже переодягла. Вона почала його виганяти, а потім взяла відро та ганчірку та пішла мити під’їзд, щоб діти зранку не побачили кров. Пізніше приїхав її чоловік, міліція, які зайшли до їх квартири та знайшли у спальні ОСОБА_3, якого забрали до міліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13, показав судові, що в ніч на 01.01.2014 року був на роботі, коли під ранок зателефонувала дружина та повідомила про якусь бійку, просила приїхати. Приїхавши додому, вже були працівники міліції, від яких дізнався про інцидент, та яких він запросив оглянути їх квартиру. У квартирі у їх спальні знайшли ОСОБА_3, якого міліція забрала у відділок. На четвертому поверсі бачив кров на підлозі і на стінах.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3, показала судові, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_7, разом із своїм сином ОСОБА_3 В ніч на 01.01.2014 року разом із сином святкували новий рік, вживали алкогольні напої, зокрема, шампанське, горілку, та близько 1 години ОСОБА_3 поїхав до своєї дівчини ОСОБА_4 у смт. Макарів Київської області. Що відбувалося далі не знає. По рекомендації адвоката зустрічалася із батьками потерпілого, хотіла попросити пробачення за недогляд у вихованні сина. Питала у ОСОБА_3, що сталося, він казав, що нічого не пам’ятає. Син був раніше судимий, перебував на іспитовому строку, а також відносно нього був встановлений адміністративний нагляд і він їздив до Макарівського РВ на відмітки. 17.02.2014 року він зник, куди поїхав не казав. Приходили дільничні інспектори міліції, з’ясовували де ОСОБА_3. Пізніше він телефонував, казав, що поїхав на Майдан. Вона йому казала, що його шукали з міліції, на що той сказав що нічого страшного.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14, показав судові, що здійснював адміністративний нагляд відносно ОСОБА_3, якому були постановою суду встановлені певні обмеження. Певний час він приходив на відмітки до РВ ГУ МВС у Макарівському районі, проте згодом зник. Він приходив до його матері ОСОБА_3, яка не знала де подівся її син, місце його перебування їй не відоме.

Також вина ОСОБА_3, у нанесенні потерпілому ОСОБА_1, тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні:

- рапортом від 01.01.2014 року оперативного чергового ч/ч Макарівського РВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_15, відповідно до якого в цей день до чергової частини телефоном надійшло повідомлення від невідомої особи про те, що АДРЕСА_1, близько 5 години на грунті раптово виниклих неприязних відносин невідома особа нанесла тілесні ушкодження у виді непроникаючих ран обличчя, голови, руки та спини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10 (т. 1 а.с. 6);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.01.2014 року, за яким ОСОБА_1, повідомив, що 01.01.2014 року по вул. Проектна, 1, біля його квартири, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, раніше наглядно йому знайомий ОСОБА_3, під час бійки за допомогою ножа наніс тілесні ушкодження у виді ножових порізів, внаслідок чого його було доставлено до Макарівської ЦРЛ. Очевидцем злочину був ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 7);

- протоколом огляду місця події від 01.01.2014 року, згідно якого працівниками міліції було оглянуто під’їзд №4 житлового будинку № 1 по вул. Проектна, де на четвертому поверсі та на сходах, які ведуть до п’ятого поверху та на стіні виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров. Такі ж сліди виявлені на дверях та на ручці дверей квартири № 54, що належить ОСОБА_6, на підлозі в коридорі аж до ванної кімнати, та в умивальнику ванної кімнати. У ванній кімнаті виявлено зимову чоловічу куртку-пуховик чорного кольору, яка була порізана та у слідах бурого кольору, схожа на кров, що була вилучена як речовий доказ (т. 1 а.с. 8-9);

- протоколом огляду речових доказів від 06.01.2014 року, згідно якого було оглянуто чоловічий зимовий пуховик чорного кольору, виявлений та вилучений під час огляду місця події, який зі слів ОСОБА_7, належить ОСОБА_1 Пуховик має брудний вигляд, з внутрішньої та зовнішньої сторін має плями бурого кольору, схожі на кров. Пуховик має порізи, а саме з лівої сторони, поруч з зовнішньою кишенею, на рукаві в районі плеча та передпліччя. Всі краї порізів рівні та продовжені (т. 1 а.с. 13);

- протоколом медичного огляду на стан сп’яніння від 01.01.2014 року, складеного черговим лікарем Макарівської ЦРЛ ОСОБА_16, відповідно до якого ОСОБА_3, перебуває у стані алкогольного сп’яніння, алкоголю 2,1 ‰ (т. 1 а.с. 16);

- довідкою № 4 від 01.01.2014 року Макарівської ЦРЛ, листом завідуючого Макарівським відділенням СМЕ ОСОБА_17, про те, що ОСОБА_1, був доставлений до Макарівської ЦРЛ де перебував на лікуванні з 01.01.2014 року по 24.01.2014 року заключний клінічний діагноз: проникаюча колото-різана рана плевральної порожнини зліва. Множинні різані рани голови, лівого вуха, обличчя, лівого плеча. Шок І-ІІ степеня. Тверезий. (т. 1 а.с. 17, 56);

- висновком експерта №13/д від 21.02.2014 року, згідно якого при судово-медичній експертизі з урахуванням медичних документів встановлено, що у ОСОБА_1, 01.01.14р., в 6 год 05 хв під час оперативного втручання встановлені слідуючи пошкодження: на межі поперекової ділянки і грудної клітки зліва мається поперечна рана довжиною 3 см з рівними краями, нижче рівня 12 ребра, раньовий канал якої йде косо і вверх між 11 і 12 ребрами, має довжину біля 15 см і проникає в плевральну порожнину; в лобно-тім'яній ділянці голови зліва покатована рана з рівними краями, розмірами 3,5x0,5см, на дні якої вбачається пошкодження зовнішньої пластинки кістки черепа у вигляді лінійного вдавлення на довжину рани, який в подальшому був видалений; в скроневій ділянці зліва розташована поперечна рана, розмірами 3x0,2см, яка розповсюджується на вушну раковину з пересіченням хряща вуха; в ділянці лівої вилиці мається продольно-вертикальна рана, розмірами 5x0,2см поверхневого характеру, дном якої є підшкірна клітковина; на лівому плечі в середній третині по передній і внутрішній поверхні плеча розташована глибока, поперечна рана з рівними краями, розмірами 6,5x2см, дном якої є пошкоджений м’яз (біцепс) і плечова кістка. Поранення грудної клітки, котре проникло в плевральну порожнину, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за ознакою, як небезпечне для життя. В медичній документації лікарем всі пошкодження (рани) кваліфіковані як колого-різані і різані. Пошкодження (множинні рани голови, тулуба, лівого плеча) ОСОБА_1, спричинені гострим предметом, яким може бути клинок ножа. Давність заподіяння ушкоджень може відповідати вказаному терміну, а саме 01.01.2014 року. Згідно медичного документа ОСОБА_1, при зверненні в лікувальну установу 01.01.14р., в 6 год був тверезий (т. 1 а.с. 92-95).

- вироком Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2013 року, за яким ОСОБА_3, було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 24.12.2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_7, серед інших осіб упізнав особу, яку бачив з ножем 01.01.2014 року у під’їзді свого будинку. Вказаний доказ суд вважає допустимим з огляду на вимоги ст.ст. 86, 87 КПК України, оскільки пред’явлення особи для впізнання було здійснено у відповідності до вимог ст. 228 КПК України, у присутності захисника, ніяких зауважень як з боку ОСОБА_3, так і з боку його захисника слідчому не надходило, у протоколі не відображено. Слідчий попередньо з’ясував, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитав її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи. У протоколі зазначено за сукупністю яких саме ознак свідок може впізнати особу. Особа, яка підлягає впізнанню, пред’явлена на впізнання разом з іншими особами тієї ж статі, яких було троє і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі, що підтверджується фото таблицями, доданими до протоколу. Свідок впізнав ОСОБА_3, і пояснив, за якими ознаками він його впізнав (т. 1 а.с. 151-154).

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 24.12.2014 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1, серед інших осіб упізнав особу, яка 01.01.2014 року у під’їзді свого будинку нанесла йому ножові поранення. Вказаний доказ суд також вважає допустимим з огляду на вимоги ст.ст. 86, 87 КПК України, оскільки пред’явлення особи для впізнання було здійснено у відповідності до вимог ст. 228 КПК України (т. 1 а.с. 155-158);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.12.2014 року, та ілюстративною таблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_1, розповів та показав при яких обставинах ОСОБА_3, у під’їзді його будинку по вул. Проектна, 1, у смт. Макарів Київської області (т. 1 а.с. 159-164);

- оглянутим у судовому засіданні речовим доказом - чоловічим зимовим пуховиком чорного кольору, що виявлений та вилучений під час огляду місця події 01.01.2014 року. Пуховик брудний, з внутрішньої та зовнішньої сторін має плями бурого кольору, схожі на кров. Пуховик має порізи, а саме з лівої сторони, поруч з зовнішньою кишенею, на рукаві в районі плеча та передпліччя. Всі краї порізів рівні та продовжені;

- довідкою Макарівської ЦРЛ та розрахунку вартості одного ліжко-дня, з якої вбачається, що ОСОБА_1, з 01.01.2014 року по 24.01.2014 року (всього 23 ліжко днів) перебував на лікуванні у Макарівській ЦРЛ, вартість лікування 7585,86 грн., з розрахунку 329,82 грн., вартості одного ліжко-дня (т. 1 а.с. 208-209).

За результатами судового розгляду суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку, попри невизнання вини у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_1, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3, у вчиненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки покази потерпілого ОСОБА_1, повністю узгоджуються та підтверджуються показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та усіма дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, речовим доказом.

До показів ОСОБА_3, та ОСОБА_4, суд ставиться критично, оскільки їх покази в частині бійки з ОСОБА_1, не узгоджуються із показами свідків, допитаних судом, та іншими доказами, дослідженими у засіданні. Суд також вважає, що ОСОБА_3, та ОСОБА_4, в частині бійки з ОСОБА_1, дали неправдиві покази з метою уникнення відповідальності обвинуваченого.

Посилання захисника на те, що матеріалами справи не доведено вини ОСОБА_3, у заподіянні ОСОБА_1, тілесних ушкоджень спростовано вищенаведеним, формою вини є прямий умисел. А посилання захисника, що матеріалами справи не доведено мотиву ОСОБА_3, на вчинення злочину спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами, а також показами самого ОСОБА_3, ОСОБА_4, які вказали на раптове виникнення неприязних відносин з ОСОБА_1

У зв’язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в ухиленні від адміністративного нагляду, визнання ним та захисником кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних у справі доказів за цим звинуваченням за згодою всіх учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого, допитом свідків ОСОБА_3, ОСОБА_14, показання яких відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодженні, небезпечне для життя в момент заподіяння, а також за ст. 395 КК України як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує суспільну небезпечність вчинених злочинів, ступінь їх тяжкості, один з яких відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочином, особу обвинуваченого, обтяжуючі та пом’якшуючі його покарання обставини.

ОСОБА_3, раніше неодноразово судимий за крадіжки, останній раз 18.01.2013 року засуджений вироком Макарівського районного суду Київської області, вчинив злочини в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочину.

Пом’якшуючих його покарання обставин судом не встановлено. Суд не враховує як пом’якшуючу покарання за ст. 395 КК України обставину щире каяття у вчиненому, оскільки на переконання суду воно відсутнє.

На підставі викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3, слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі та у межах санкції ст. 395 КК України у виді арешту.

При цьому, за сукупністю злочинів покарання ОСОБА_3, слід призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а остаточне покарання слід призначити на підставі ч. 1 ст.71 КК України з урахуванням невідбутого покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 18.01.2013 року шляхом часткового складання покарань.

Цивільний позов Прокурора Макарівського району в інтересах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні, Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_3, про стягнення 7585,86 грн., витрат на лікування потерпілого ОСОБА_1, у період з 01.01.2014 року по 24.01.2014 року підлягає задоволенню на підставі ст. 1191 ЦК України.

Судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів визначити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ст. 395 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі, за ст. 395 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за вироком Макарівського районного суду від 18.01.2013 року, остаточне покарання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обраховувати з моменту затримання – з 22.12.2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити незмінним – тримання під вартою.

Цивільний позов Прокурора Макарівського району в інтересах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні, Макарівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_3 про стягнення 7585,86 грн., витрат на лікування потерпілого – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (р/р 35420004000884, банк ГУДСКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 01994698, МФО 821018) 7585,86 грн., витрат на лікування потерпілого.

Речові докази у справі: чоловічий зимовий пуховик чорного кольору, що виявлений та вилучений під час огляду місця події 01.01.2014 року, що переданий на зберігання до камери схову Макарівського РВ до прийняття остаточного рішення по справі – слід знищити.

Вирок може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 393, 394 КПК України у строки, встановлені ст. 395 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України, а саме по закінченню строку на його оскарження, якщо не надійшла апеляційна скарга. В інакшому разі після його перегляду апеляційним судом.

Головуючий О.В. Тандир