Ухвала суду № 72233047, 15.02.2018, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №388/213/15-ц провадження № 4-с/403/1/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

з участю:

заявника ОСОБА_1,

представника Долинського районного відділу ДВС ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка Кіровоградської області скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Долинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Долинське відділення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрник-Кіровоградщина», Приватне сільськогосподарське підприємство «Лідер-Агро», про визнання неправомірними дій начальника Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_6 та державного виконавця Павика Дениса Петровича, скасування винесених під час виконавчого провадження рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій начальника ОСОБА_6 та державного виконавця Павик Д.П. Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі – Долинський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 від 09.08.2016 року за виконавчим документом №388/213/15-ц від 03.08.2016 року, складення трьох копій актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року в частині звернення стягнення на незнятий урожай посівів соняшника та кукурудзи заявника, як боржника, а також скасування вказаних постанови про відкриття виконавчого провадження та трьох копій актів опису та арешту майна.

Викладені в скарзі вимоги щодо визнання неправомірним дій начальника та державного виконавця Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та складення актів опису й арешту майна і їх скасування обгрунтовані тим, що: постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2016 року була винесена державним виконавцем з порушенням трьохденного строку, встановленого законом для прийняття державним виконавцем такого рішення після надходження заяви про примусове виконання; копія постанови не була направлена боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення; жодного повідомлення про відкриття виконавчого провадження та заборгованість, а також повідомлення про виклик і роз’яснення прав, скаржник не отримував; постанова про відкриття виконавчого провадження та копії актів опису та арешту майна були складені з порушенням процедури та способу їх складення, передбачених Інструкцією з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 року; акти опису та арешту майна, належного боржнику ОСОБА_1 не містять всіх необхідних відомостей, визначених законодавством; державним виконавцем взагалі не виносилась постанова про арешт коштів чи майна по виконавчому провадженню; державним виконавцем було порушено порядок звернення стягнення на майно боржника, передбачений ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки арешт був накладений на вирощений та незнятий урожай з усіх посівів соняшника та кукурудзи без надання можливості боржнику визначити те майно, на яке в першу чергу доцільно при необхідності звернути стягнення; вартість посівів на п’яти орендованих ним земельних ділянках загальною площею 19,5 га, є значно вищою, ніж сума заборгованості, яка підлягає стягненню в примусовому порядку; державним виконавцем накладено арешт на посіви незнятого урожаю соняшника та кукурудзи, належного боржнику, що порушує вимоги Додатку до Закону України «Про виконавче провадження», яким заборонено звертати стягнення за виконавчими документами на насіння, необхідне для чергової сівби та незнятий урожай - в осіб, які займаються сільським господарством.

В судовому засіданні 29.01.2018 року заявнику ОСОБА_1 було оголошено склад суду, роз"яснено право заявляти відводи та те, що розгляд поданої ним скарги буде здійснюватись згідно норм ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15.12.2017 року. В подальшому участі в судових засіданнях заявник не приймав. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся в передбаченому законом порядку.

В судовому засіданні представник Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області скаргу ОСОБА_1 вважав безпідставною та прохав суд відмовити в її задоволенні.

Заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрник-Кіровоградщина», Приватне сільськогосподарське підприємство «Лідер-Агро» в судове засідання по розгляду скарги не з’явились, своїх представників для участі у розгляді скарги не направили. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись у встановленому ст.128 ЦПК України порядку. Про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомили.

Заінтересована особа Долинське відділення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області в судове засідання по розгляду скарги ОСОБА_1 свого представника не направило. Згідно письмового клопотання представника, останній прохав провести розгляд скарги без його участі. Вважає дії державного виконавця під час опису та арешту майна боржника правомірними (а.с.136,137 Том 2).

За вказаних обставин, виходячи з положень ч.2 ст.450 ЦПК України, суд приходить до висновку про відсутність перешкод для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, дослідивши зміст поданої заявником ОСОБА_1 скарги, письмові докази, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що 09.08.2016 року державним виконавцем Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_7 винесена постанова серія ВП №51875340 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №388/213/15-ц, виданого 03.08.2016 року Долинським районним судом, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: вул.Шкільна, 25 с.Василівка, на користь ОСОБА_3 заборгованості по орендній платі за 2013-2014 роки в сумі 11110 грн., пені 594 грн. та судових витрат в розмірі 2455,44 грн., а всього: 14159,44 грн. (а.с.7 Том 1).

Зі змісту вказаної постанови судом також встановлено, що вона була винесена державним виконавцем за результатами розгляду заяви про примусове виконання, поданої стягувачем ОСОБА_3 05.08.2016 року. Боржнику ОСОБА_1 був встановлений строк до 15.08.2016 року для самостійного виконання рішення, роз’яснено наслідки його невиконання у наданий строк. Зазначено про направлення копії постанови сторонам виконавчого провадження. Також роз’яснено порядок та строки оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження та право сторін ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою мережі інтернет із зазначенням ідентифікатора для такого доступу (а.с.7 Том 1).

Згідно відміток на конверті про направлення поштового відправлення, останнє було надіслано 10.08.2016 року на адресу боржника ОСОБА_1, зазначену у виконавчому документі (а.с.8). Письмових доказів на підтвердження направлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення боржнику матеріали виконавчого провадження не містять.

Судом по справі також встановлено, що постановою державного виконавця Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_7 від 16.08.2016 року виконавче провадження ВП №51875340 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №45983141 щодо стягнення із боржника ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб грошових сум (а.с.52, 104 Том 1).

Відповідно до акту опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складеного державним виконавцем Павиком Д.П. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №45983141 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 68237,08 грн., описано та накладено арешт на посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086 та №0064 загальною площею приблизно 2,50 га та кукурудзи, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086 та №0064 загальною площею 6,90 га, які належать на праві оренди ОСОБА_1 (а.с.10-11 Том 1).

Згідно акту опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складеного державним виконавцем Павиком Д.П. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №45983141 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 68237,08 грн., описано та накладено арешт на посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №2354 та №2356 загальною площею 7,8478 га, які належать на праві оренди ОСОБА_1 (а.с.14-15 Том 1).

Також судом встановлено, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №45983141 щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 68237,08 грн., описано та накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Василівської сільської ради, кадастровий номер 3521981900:02:000:5016 площею 2,00 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.12-13 Том 1).

З приводу вимоги скаржника ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника та державного виконавця Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 від 09.08.2016 року та скасування вказаної постанови суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час вчинення державним виконавцем дій, які є предметом оскарження в суді) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових) осіб, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень ч.ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Судом по справі встановлено, що скаржник ОСОБА_1, на обгрунтування вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження серія ВП №51875340 від 09.08.2016 року, зазначає, що вказана постанова була складена із значними порушеннями, а саме: 1) постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем Павиком Д.П. не протягом трьохденного строку з дня надходження до нього заяви про примусове виконання виконавчого документа 05.08.2016 року, а лише на четвертий день – 09.08.2016 року та не була направлена йому, як боржнику, не пізніше наступного робочого дня рекомендованим повідомленням з повідомленням про вручення, що порушує вимоги ч.ч.2, 5 ст.25, ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»; 2) не отримання ним до 08.09.2016 року повідомлення про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 та наявну заборгованість, а також не отримання ним повідомлення про виклик до державного виконавця та роз’яснення його прав, що є порушенням ст.ст.5, 7 Закону, відповідно до яких державний виконавець зобов’язаний роз’яснювати сторонам їх права і обов’язки, що, на думку скаржника, призвело до позбавлення його права на самостійне виконання рішення в передбачений законом строк у добровільному порядку та уникнення примусового виконання і стягнення з нього виконавчого збору, інших витрат, та істотно зменшило права боржника як сторони у виконавчому провадженні; 3) в зазначений державним виконавцем строк до 15.08.2016 року боржник не міг об’єктивно скористатись наданим йому правом в семиденний строк добровільно виконати рішення суду і це без урахування періоду часу поштового обігу, оскільки про спірну постанову про відкриття виконавчого провадження дізнався лише 08.09.2016 року; 4) постанова про відкриття виконавчого провадження не відповідає п.1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки вступна частина не містить зазначення – за зведеним виконавчим провадженням прізвища, ім’я та по батькові боржника – фізичної особи, дати об’єднання виконавчих проваджень; мотивувальна частина не містить мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення із посиланням на закон чи інший нормативно-правовий акт; постанова не затверджена начальником відділу та не скріплена печаткою ВДВС Долинського РУЮ.

Оцінюючи наведені скаржником аргументи та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 та державного виконавця Павик Д.П. щодо винесення 09.08.2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №№51875340 неправомірними та скасування вказаної постанови, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.17 Закону «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. До виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, належать, зокрема, виконавчі документи, що видаються судами (п.1 ч.2 ст.17 Закону).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст.19 Закону).

Згідно положень ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» інші виконавчі документи можуть бути пред’явленні до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки для пред’явлення до виконання виконавчого документа встановлюються для судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти виконавчий документ до виконання і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п’ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з дослідженої судом постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної державним виконавцем Павик Д.П. 09.08.2016 року, стягувач ОСОБА_3 звернувся із заявою про примусове виконання судового рішення 05.08.2016 року. При цьому підставою відкриття виконавчого провадження є виконавчий лист №388/213/15-ц, виданий 03.08.2016 року Долинським районним судом, та зазначено, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 07.07.2016 року (а.с.7 Том 1).

З огляду на викладене, державний виконавець Павик Д.П. при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження діяв в межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», оскільки до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, належить виконавчий документ, виданий судом; останній був пред’явлений стягувачем ОСОБА_3 в межах строку пред’явлення такого документа до виконання (протягом року, починаючи з 08.07.2016 року); державним виконавцем не була встановлена невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим Законом і виконавчий документ був пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби – Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області за місцем проживання боржника ОСОБА_1.

Також, суд не вбачає підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної державним виконавцем 09.08.2016 року, виходячи з доводів, наведених скаржником ОСОБА_1, оскільки вказана постанова винесена у порядку, передбаченому Законом і її зміст відповідає вимогам нормативно-правових актів, що визначають організацію примусового виконання рішень.

Так, зі змісту ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження має бути винесена державним виконавцем протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа. Судом встановлено, що стягувач ОСОБА_3 звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового рішення 05.08.2016 року (календарний день тижня – п’ятниця), а тому трьохденний строк для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження мав включати саме робочі дні, а не вихідні, якими є субота та неділя (відповідно 06 та 07 серпня 2016 року). З огляду на викладене, винесення державним виконавцем вказаної постанови 09.08.2016 року мало місце протягом передбаченого Законом трьохденного строку, який охоплює лише робочі дні, і включення скаржником ОСОБА_1 до цього строку двох вихідних днів, та як наслідок, обгрунтування цим порушенням необхідності скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам Закону.

Також суд вважає безпідставними посилання скаржника ОСОБА_1 на недостатність семиденного строку, наданого державним виконавцем для самостійного виконання рішення, дослівно, «… і це без урахування періоду часу поштового обігу…», оскільки встановлення державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження саме такого строку відповідає вимогам ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», яка імперативно встановлює строки, які державний виконавець має вказати у постанові та протягом яких боржник має самостійно виконати рішення.

Виходячи з викладеного, державним виконавцем у відповідності до Закону був визначений семиденний строк для самостійного виконання боржником рішення, оскільки виконання останнього не було пов’язане з примусовим виселенням боржника, що передбачає збільшення такого строку до 15 днів, та вірно зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. При цьому суд звертає увагу, що Законом не передбачено визначення початку строку для добровільного виконання рішення саме з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Даючи оцінку доводам скаржника ОСОБА_1 про невідповідність змісту вступної та резолютивної частин винесеної державним виконавцем 09.08.2016 року постанови про відкриття виконавчого провадження вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 (в редакції, що діяла на час вчинення державним виконавцем дій, що є предметом оскарження в суді)(далі-Інструкції), суд приходить до висновку про їх безпідставність, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.1.5, 1.5.1 Розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа; за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого винесено постанову); резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копію постанови; строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.

З дослідженого в судовому засіданні змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2016 року судом встановлено, що остання відповідає вказаним вище вимогам та містить всі обов’язкові реквізити: номер виконавчого провадження ВП №51875340; вступну частину, в якій зазначені: назва постанови – про відкриття виконавчого провадження; дата видачі та місце її винесення: 09.08.2016 року, Долинська; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову – державний виконавець Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_7; назва виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивну частину документа: виконавчий лист №388/213/15-ц, виданий 03.08.2016 року Долинським районним судом, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: вул.Шкільна, 25 с.Василівка, на користь ОСОБА_3, адреса: вул.Шкільна, 28 с.Василівка, заборгованості по орендній платі за 2013-2014 роки в сумі 11110 грн., пені 594 грн. та судових витрат в розмірі 2455,44 грн., а всього:14159,44 грн.; мотивувальну частину, в якій зазначено про те, що документ вступив в законну силу (набрав чинності) 07.07.2016 року, заява про примусове стягнення подана 05.08.2016 року та посилання на норми ст.ст.17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження»; резолютивну частину із зазначенням прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови: державним виконавцем прийнято рішення відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №388/213/15-ц, виданого 03.08.2016 року Долинським районним судом, зазначено про направлення копії постанови сторонам виконавчого провадження та те, що постанова може бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її одержання.

Крім того, до постанови також були внесені й інші відомості, визначені Законом, зокрема, щодо встановлення боржнику строку для самостійного виконання рішення та роз’яснено сторонам право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за адресою в мережі Інтернет, із зазначенням такої адреси та ідентифікатора для доступу.

При цьому суд вважає безпідставними посилання скаржника ОСОБА_1 на невідповідність змісту постанови вимогам Інструкції, оскільки в ній не вказані за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, оскільки п.5 Інструкції встановлює вимоги до постанови як окремого документа в цілому, не розмежовуючи вимоги до обов’язкових реквізитів постанови про відкриття провадження та про об’єднання виконавчих проваджень у зведене. Крім того, виходячи із порядку прийняття державним виконавцем рішень з примусового виконання виконавчих документів та передбаченого Законом строку для здійснення виконавчого провадження, державний виконавець спочатку відкриває виконавче провадження за відповідним виконавчим документом, і лише після цього, за наявності стосовно того самого боржника інших виконавчих проваджень, вирішує питання про приєднання останнього виконавчого документа до зведеного виконавчого провадження. З огляду на викладене, у постанові про відкриття провадження не може зазначатись прізвище, ім’я та по батькові боржника фізичної особи та дата об’єднання виконавчих проваджень у зведене, оскільки наявність цих реквізитів не є обов’язковою саме для постанови про відкриття виконавчого провадження та може мати місце не на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, а на стадії об’єднання виконавчих проваджень та в подальшому приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього у часі виконавчого документа.

Також суд не приймає до уваги як таке, що може бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, не зазначення державним виконавцем в резолютивній частині вказаної постанови прізвища, імені та по батькові фізичних осіб, яким направляється копія постанови, оскільки державним виконавцем зазначено про направлення її копії сторонам виконавчого провадження, повні відомості про яких, в тому числі і прізвище, ім’я, по батькові боржника та стягувача, зазначені у вступній частині постанови.

Крім того, вказуючи на порушення вимог Закону та Інструкції щодо не затвердження постанови про відкриття виконавчого провадження начальником відділу ОСОБА_6 та не скріплення її печаткою відділу державної виконавчої служби, скаржник не наводить посилання на відповідну правову норму, яка передбачає такий порядок, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про необгрунтованість вказаних доводів скаржника.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п.п.ґ п.1.5.1 Розділу І Інструкції примірники (копії) постанови лише у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою.

До таких постанов, належать зокрема, постанови: про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (п.3.13.1 Розділу ІІІ Інструкції), про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (п.7.3.1 Розділу VII Інструкції), про зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (п.12.4 Розділу ХІІ Інструкції).

Крім того, суд звертає увагу скаржника, що відповідно до п.1.12.3 Розділу І Інструкції постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов’язково зазначається в документі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження серія ВП №51875340 від 09.08.2016 року була винесена державним виконавцем Павиком Д.П. правомірно, відповідно до закону та в межах наданих йому повноважень, а тому скарга в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Павика Д.П. щодо винесення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження та її скасування задоволенню не підлягає.

Крім того, з урахуванням положень ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», та приймаючи до уваги, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 від 09.08.2016 року була винесена державним виконавцем Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_7, який в подальшому і здійснював виконавчі дії в межах зведеного виконавчого провадження по стягненню з боржника ОСОБА_1 коштів на загальну суму 68237,08 грн., вимоги скаржника в частині визнання неправомірними дій начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 щодо винесення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження, не підлягають задоволенню за безпідставністю.

Разом з тим, судом по справі також встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2016 року була направлена на адресу боржника ОСОБА_1 простою кореспонденцією (а.с.8 Том 1).

Належних доказів на підтвердження направлення заявнику вказаної постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали виконавчого провадження не містять і вказана обставина не спростована в судовому засіданні при розгляді скарги представником Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З огляду на викладене, державним виконавцем Павиком Д.П. оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику ОСОБА_1 з порушенням вимог ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», однак, на думку суду, неналежне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження (порушення порядку направлення боржнику повідомлення про відкриття виконавчого провадження) не може бути підставою для скасування самої постанови про відкриття виконавчого провадження, з урахуванням того, що вказана постанова була винесена на підставі та в строки, передбачені Законом, і містить всі обов’язкові реквізити.

Разом з тим, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 останній прохав визнати неправомірними дії державного виконавця Павика Д.П. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та її скасування, крім іншого, у зв’язку з порушенням останнім вимог закону, зокрема, ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження».

З пояснень представника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, наданих в судовому засіданні, та з поштового конверта, що міститься в матеріалах виконавчого провадження, дослідженого судом, вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику простою поштою, що, у даному випадку, не можна вважати правомірними діями.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що доводи скаржника в частині неправомірності дій державного виконавця Павика Д.П. при направленні постанови про відкриття виконавчого провадження заслуговують на увагу.

З приводу вимоги скаржника ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 та державного виконавця Павика Д.П. щодо складання трьох копій актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року, якими було накладено арешт на вирощений і не знятий урожай усіх посівів соняшника та кукурудзи боржника ОСОБА_8 та їх скасування, суд приходить до наступних висновків.

У поданій до суду скарзі заявник ОСОБА_1 прохає суд визнати неправомірними дії щодо складення трьох копій актів та їх скасування.

Відповідно до п.1.5 Розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом, крім іншого, складання актів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається зі змісту скарги, заявник вважає неправомірними дії державного виконавця та начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області саме щодо проведених державним виконавцем дій з опису та арешту належного йому майна, і, як наслідок, скасування складених за їх результатом трьох актів опису та арешту майна, копії яких були направлені йому засобами поштового зв"язку.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги зміст скарги ОСОБА_1; положення п.1.5.2 Інструкції, якими передбачено складання акта та його примірників, які в наступному надаються (надсилаються) учасникам виконавчого провадження; з урахуванням того, що копія (примірник) акту є похідним від самого акту і її скасування не створює жодних правових наслідків для сторін виконавчого провадження, в тому числі і поновлення порушеного права боржника, суд приходить до висновку про оскарження заявником ОСОБА_1 саме актів опису та арешту майна боржника та дій державного виконавця по їх складанню.

Приймаючи до уваги викладене, судом по справі встановлено, що вказані вище вимоги скаржника ОСОБА_1 обгрунтовані тим, що три акти опису та арешту майна були складені з порушенням вимог: 1) п.п.1.5.2 Інструкції від 02.04.2012 року, а саме: не зазначення в них всіх необхідних відомостей, зокрема, таких, як підстава для їх складання, кількість аркушів, на яких складені акти, не викладено мети та завдань складання акта, суті і характеру проведених виконавчих дій, встановлених фактів, подій, а також у разі потреби висновків та пропозицій; у кінці акта не зазначені відомості про кількість його примірників та кому вони надсилаються, копії актів не підписані сторонами; 2) 4.2.1 Інструкції, а саме: не зазначення відмінних ознак кожного предмета, внесеного в акт, паспортних даних та місця проживання особи, якій майно передано на зберігання; 3) п.4.2.2 Інструкції, а саме: не зазначення осіб, що були присутні під час складання актів із зазначенням їх статусу у виконавчому провадженні, місця проживання, посад та інших наявних даних; 4) п.4.2.5 Інструкції, а саме: в копіях актів не зазначено, що перший примірник залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку на першому примірнику акта; 5) ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки копії постанови про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику, однак вказана обов’язкова постанова взагалі не виносилась по виконавчому провадженню; 6) державний виконавець не надав можливості боржнику попередньо визначити майно, на яке можливо було при необхідності звернути стягнення, зокрема, майно домашнього вжитку; 7) вартість посівів не знятого врожаю соняшнику та кукурудзи на п’яти орендованих боржником земельних ділянках загальною площею 19,25 га є значно вищою, ніж сума заборгованості перед стягувачем ОСОБА_3 – 14159,44 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку; 8) державним виконавцем накладено арешт на посіви незнятого врожаю соняшника та кукурудзи, належного боржнику, що порушує вимоги Додатку до Закону України «Про виконавче провадження», яким заборонено звертати стягнення за виконавчими документами на насіння, необхідне для чергової сівби та незнятий урожай – в осіб, які займаються сільським господарством.

Даючи оцінку наведеним скаржником доводам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.5.2 Інструкції текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням – повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об’єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.

Відповідно до п.п.4.2.1 Інструкції в акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі-зберігач); відмітка про роз’яснення зберігачеві майна обов’язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Згідно п.п.4.2.2 Інструкції акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками.

Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то акт опису та арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку на першому примірнику акта.

Таким чином, з аналізу положень п.1.5.2 та п.п.4.2.1 Інструкції щодо змісту акту, як рішення, що його приймає державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, вбачається, що п.1.5.2. передбачає загальні вимоги до тексту акта, необхідність зазначення яких може відрізнятися залежно від факту чи дії, які посвідчує такий акт. Натомість п.4.2.1 вказаної Інструкції імперативно встановлює ті відомості, зазначення яких є обов’язковим при складанні саме акту опису та арешту майна і вказаним вище вимогам складені державним виконавцем два акти опису й арешту майна від 18.08.2016 року, якими описано та накладено арешт на: посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 2,50 га; посіви кукурудзи, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 6,90 га; посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №2354, №2356 загальною площею 7,8478 га, відповідають.

Так, з дослідженого в судовому засіданні змісту зазначених двох актів опису й арешту майна від 18.08.2016 року судом встановлено, що вони містять: повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) боржника ОСОБА_1, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, в межах якого зведеного виконавчого провадження здійснюється опис та арешт майна; вступну частину, в якій зазначені: назва акта – опис й арешт майна; дата та місце його складення: 18 серпня 2016 року, земельні ділянки №1086, №2086, №0064 Василівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області; прізвище, імені та по батькові державного виконавця, а саме: державний виконавець Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_7; підстава для складання акта: примусове виконання зведеного виконавчого провадження №45983141 про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб, та держави грошових коштів на загальну суму 68 237,08 грн.; перелік осіб, що були присутні під час його складання із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, їх місце проживання, зокрема, в актах зазначено про проведення опису у присутності понятих: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 С.О. із зазначенням їх місця проживання, стягувача ОСОБА_3, що вбачається з їх підпису на останніх аркушах актів; констатуючу частину, в якій зазначені суть і характер проведених виконавчих дій, а саме: проведення опису та накладення арешту на майно; у кінці акта зазначено про те, що копію акту опису та арешту майна отримав ОСОБА_3, а боржнику ОСОБА_1 акт опису та арешту майна буде направлено поштою; акт підписаний всіма особами, які брали участь у його складанні: державним виконавцем, стягувачем та понятими (а.с.10-11, 14-15 Том 1).

Крім того, на виконання п.п.4.2.1 Інструкції в актах опису та арешту майна від 18.08.2016 року щодо опису та накладення арешту на посіви соняшника та кукурудзи, вказані: назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки, зокрема, в актах зазначені: види культури – соняшник та кукурудза, порядкові номери земельних ділянок, на якій вони знаходяться, площі земельних ділянок, їх місце розташування та кадастрові номери, вказівку на те, що земельні ділянки належать ОСОБА_1 на праві користування; прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані, місце проживання особи, якій майно передано на зберігання, а саме: ОСОБА_3, підпис останнього про прийняття майна на відповідальне зберігання та попередження його про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна; відсутність зауважень або заяв, що були присутні при описі.

Посилання скаржника на порушення п.4.2.5. Інструкції в частині неповідомлення боржника про складення актів опису та арешту майна і вручення їх останньому під розписку, не є правовою підставою для їх скасування, оскільки, як вбачається зі змісту супровідного листа від 22.08.2016 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копії актів опису та арешту майна були надіслані скаржнику ОСОБА_1 засобами поштового зв’язку та отримані ним 27.08.2016 року, що відповідає вимогам п.1.5.2 Інструкції (а.с.9, 94 Том 1).

Безпідставним є також посилання скаржника на положення ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не надіслання йому державним виконавцем копії постанови про арешт коштів та майна боржника не пізніше наступного робочого дня після її винесення у зв’язку із тим, що вказана обов’язкова постанова взагалі не виносилась по даному виконавчому провадженню, оскільки ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Таким чином, законодавець передбачає можливість накладення арешту на майно боржника також шляхом проведення опису такого майна і накладення на нього арешту без винесення відповідної постанови.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно п.п.3.19, 3.20 Розділу ІІІ Інструкції надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями ст.31 Закону. Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі.

З огляду на викладене, державним виконавцем було дотримано вимог закону щодо направлення копій актів опису та арешту майна боржника супровідним листом на адресу, зазначену у виконавчому документі, що відповідає вимогам ст.31 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1, останній прохав визнати неправомірними дії начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 та державного виконавця Павика Д.П. щодо складання трьох актів опису та арешту майна і їх скасування, крім іншого, у зв’язку з порушенням при їх складанні вимог п.6 Додатку до Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачена заборона звернення стягнення за виконавчими документами на незнятий урожай в осіб, які займаються сільським господарством.

Даючи оцінку вказаним доводам скаржника в частині неправомірності дій державного виконавця Павика Д.П. при складанні двох актів опису й арешту майна від 18.08.2016 року, якими описано та накладено арешт на: посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 2,50 га; посіви кукурудзи, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 6,90 га; посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №2354, №2356 загальною площею 7,8478 га, та наявності у зв’язку з цим підстави для їх скасування, суд приходить до наступного висновку.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначений Главою 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на час вчинення державним виконавцем дій, що є предметом оскарження в суді).

Згідно положень ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов’язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, крім іншого, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби – обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (ч.ч.1, 2, 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.

Зі змісту п.6 Додатку до Закону України «Про виконавче провадження» «Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами» вбачається, що стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети, що належать боржникові на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідні для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, зокрема, насіння, необхідне для чергової сівби (осінньої і весняної), та незнятий урожай – в осіб, які займаються сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки» сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) – вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов’язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Таким чином, наведена вище правова норма п.6 Додатку до Закону України «Про виконавче провадження» не розповсюджується на осіб, які не займаються сільським господарством та на земельні ділянки, на які накладено стягнення. Отже, законодавець виключає звернення стягнення не знятого врожаю лише в фізичних осіб, які займаються сільським господарством і виключно щодо земельних ділянок, на які не накладено стягнення.

Судом по справі встановлено, що згідно двох актів опису й арешту майна від 18.08.2016 року, державним виконавцем Павик Д.П. були описані та накладено арешт на: посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 2,50 га; посіви кукурудзи, розташовані на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 6,90 га; посіви соняшника, розташовані на земельних ділянках №2354, №2356 загальною площею 7,8478 га, які належать ОСОБА_1 на праві оренди.

Відповідно до ч.7 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п’ять днів після накладення арешту.

Зазначені вище два акти опису та арешту майна від 18.08.2016 року містять встановлені державним виконавцем обмеження права користування майном та вказівку на те, що описане майно буде передане на реалізацію не раніше 23.08.2016 року, тобто з дотриманням передбаченого ч.7 ст.57 Закону п’ятиденного строку після накладення арешту, який встановлюється законом саме при вирішенні питання про вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації, тобто фактично державним виконавцем зазначається термін збору врожаю сільськогосподарських культур, а не посівів, передача яких на реалізацію є неможливою.

Крім того, суд звертає увагу, що в двох актах опису та арешту майна від 18.08.2016 року, яким державним виконавцем були накладені арешт на посіви соняшника та кукурудзи, зазначено про те, що сорт, стадію розвитку посівів та загальний аналіз буде визначено спеціалістом (експертом).

За змістом ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів).

Разом з тим, державним виконавцем, який не є спеціалістом з питань агрономії та не має відповідної освіти, без залучення експерта або спеціаліста під час проведення опису та накладення арешту на посіви скаржника, на власний розсуд була визначена стадія розвитку соняшника без врахування його сорту, що з урахуванням вказаної державним виконавцем дати, не раніше якої майно буде передане на реалізацію, свідчить про стадію дозрівання (повної стиглості) саме урожаю, а не посівів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб – підприємців є відкритою.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань скаржник ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який здійснює діяльність щодо вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Державна реєстрація фізичної особи-підприємця була проведена Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 22.07.2011 року, номер запису: 24240000000002107 (а.с. 167-171 Том 2).

Разом з тим, з матеріалів зведеного виконавчого провадження, а саме: виконавчих листів, вбачається лише про стягнення з боржника грошових коштів як фізичної особи-підприємця, без вказівки на вид діяльності, яким він займається.

Таким чином, скаржник ОСОБА_1 є особою, яка займається сільським господарством, а саме: вирощуванням зернових культур та насіння олійних культур; на земельні ділянки, які знаходяться в нього в оренді стягнення не накладені, а тому дії державного виконавця Павика Д.П. щодо проведення опису та накладення арешту на посіви соняшнику та кукурудзи 18 серпня 2016 року, не можна вважати правомірними, оскільки вони вчинені не у відповідності до закону.

При цьому суд не приймає до уваги твердження представника Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області про те, що проведення арешту посівів, належних боржнику, не є зверненням стягнення в розумінні закону, оскільки вилучення та реалізація цього майна державним виконавцем не здійснювалась, з огляду на те, що арешт майна включений законодавцем до Глави 4 Закону України "Про виконавче провадження", яка регламентує саме порядок звернення стягнення на майно боржника, арешт майна накладається з метою реального виконання судового рішення і самим державним виконавцем в актах опису та арешту майна вказано орієнтовну дату передачі майна для реалізації.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 в частині скасування двох актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року, якими проведено опис та накладено арешт на посіви соняшника і кукурудзи, оскільки вказані акти складені державним виконавцем з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема порядку звернення стягнення на майно боржника, передбаченими ст.ст.52, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, судом при розгляді скарги встановлено, що заявником ОСОБА_1 в прохальній частині скарги зазначено про скасування трьох актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року, якими було накладено арешт і описано не вирощений і не знятий урожай усіх посівів соняшника та кукурудзи боржника із орендованих ним п"яти земельних ділянок.

Натомість дослідженням змісту вказаних актів судом встановлено, що лише два акти опису та арешту майна від 18.08.2016 року стосуються накладення арешту на посіви соняшника та кукурудзи, а третій акт опису та арешту майна був складений державним виконавцем щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, належної заявнику ОСОБА_1 на праві власності, і не містить жодних відомостей про опис та арешт посівів соняшнику та кукурудзи, в тому числі і на вказаній земельній ділянці (а.с.12-13 Том 1).

Отже, фактично, заявник ОСОБА_1 не вказує на неправомірність опису та накладення арешту на належну йому земельну ділянку, однак з урахуванням того, що останній ставить вимогу про скасування саме трьох актів опису та арешту майна боржника від 18.08.2016 року, до переліку яких входить і акт опису та арешту земельної ділянки, суд вважає за необхідне надати оцінку зазначеній обставині та з метою усунення будь-яких суперечностей щодо правомірності дій державного виконавця Павика Д.П. щодо складання вказаного акту опису та арешту майна від 18.08.2016 року, яким було накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, що належить на праві власності ОСОБА_1, та його скасування, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов’язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону «Про виконавче провадження».

Згідно положень ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, крім іншого, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За змістом ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.

З положень ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна – будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Судом по справі встановлено, що державним виконавцем 18.08.2016 року було описано і накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Василівської сільської ради, кадастровий номер 3521981900:02:000:5016 площею 2,00 га, право власності на яку посвідчено державним актом на землю ЯН №699472 від 23.03.2011 року, та яка належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.12-13 Том 1).

Крім того, вказаний акт опису та арешту земельної ділянки від 18.08.2016 року відповідає вимогам п.п.1.5.1 Інструкції щодо відомостей, які має містити акт, як рішення, що приймається державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження; п.4.2.1 Інструкції – щодо зазначення в ньому назви кожного внесенного в акт предмета та його відмінні ознаки, зокрема, в акті зазначено: призначення земельної ділянки, на території якої сільської ради вона знаходиться, її кадастровий номер, площу, серію та номер правовстановлюючого документа, підтверджуючого право власності на земельну ділянку боржника, прізвище, ім’я та по батькові, паспортні дані, місце проживання особи, якій майно передано на зберігання, а саме: ОСОБА_3, підпис останнього про прийняття майна на відповідальне зберігання та попередження його про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна; відсутність зауважень або заяв, що були присутні при описі; п.п.4.2.2 Інструкції - щодо підпису акту всіма особами, які брали участь у його складанні: державним виконавцем, стягувачем та понятими.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище правових норм Закону України «Про виконавче провадження», які не встановлюють заборони накладення стягнення на належну боржнику земельну ділянку площею 2,00 га, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний акт опису та арешту вказаної земельної ділянки від 18.08.2016 року, був складений державним виконавцем Павиком Д.П. правомірно, відповідно до закону та в межах наданих йому повноважень, а тому скарга в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Павика Д.П. щодо складання вказаного акту опису та арешту майна і його скасування задоволенню не підлягає.

При цьому суд не приймає до уваги як таке, що може бути підставою для скасування акту опису та арешту земельної ділянки від 18.08.2016 року, посилання заявника на відсутність дати у надісланій на його адресу копії акту з огляду на наступне.

Як вбачається з акту опису та арешту майна, яким було накладено арешт на земельну ділянку скаржника ОСОБА_1, та який мається в матеріалах виконавчого провадження, останній був складений 18.08.2016 року.

Як пояснено в судовому засіданні представником Долинського РВ ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області, не зазначення в направленій на адресу боржника копії акту дати його складення обумовлене тим, що вказаний акт разом з іншими двома актами складався при виїзді державного виконавця безпосередньо до земельних ділянок, і в подальшому при виготовленні копій акту до однієї із них ненавмисно, помилково не було внесено дату складання, що не може бути підставою для скасування самого акту, оскільки він складений за участі понятих та стягувача, які були присутні в цей же день – 18.08.2016 року при складанні інших двох актів опису та арешту майна, що підтверджується їх підписами.

З огляду на зміст акту опису та арешту земельної ділянки, дослідження інших двох актів опису та арешту майна, складених 18.08.2016 року, судом по справі встановлено, що акт опису та арешту майна від 18.08.2016 року, який мається в матеріалах виконавчого провадження і яким було описано та накладено стягнення на земельну ділянку боржника ОСОБА_1 за часом його складення, а саме: з 17 год. 19 хв. по 17 год. 30 хв. та суб’єктним складом осіб, присутніх при проведенні цих виконавчих дій, зокрема, двох понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, стягувача ОСОБА_3, а також за участі землевпорядника Василівської сільської ради ОСОБА_11, не суперечить та перебуває у послідовному зв’язку з іншими двома актами опису та арешту майна боржника ОСОБА_1, складеними 18.08.2016 року.

При цьому зазначені в кінці акта опису та арешту земельної ділянки особи: державний виконавець, стягувач, поняті та особа, яка була залучена до проведення виконавчих дій, своїми підписами підтвердили дані, що містяться у вказаному акті, зокрема, і дату його складення.

Крім того, за змістом супровідного листа, яким вказані три копії актів опису та арешту майна були направлені скаржнику ОСОБА_1 вбачається, що на його адресу були направлені копії: акту опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складеного на земельних ділянках №2354, №2356 про опис та арешт посівів соняшника на 2 арк.; акту опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складеного на земельній ділянці №5016 про опис та арешт земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на 2 арк.; акту опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складеного на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 про опис та арешт посівів соняшника та посівів кукурудзи на 2 арк. (а.с.9 Том 1).

Згідно положень ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» боржник, як сторона виконавчого провадження, має право, крім іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Відповідно до п.п.2.12, 2.12.1 Розділу ІІ Інструкції сторона виконавчого провадження (її представник) можуть знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі ДВС у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до державного виконавця. За бажанням сторони виконавчого провадження (її представника) ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення, за резолюцією начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

З огляду на викладене, скаржник ОСОБА_1, як сторона виконавчого провадження, у разі будь-якого сумніву щодо змісту направлених на його адресу актів опису та арешту майна не був позбавлений можливості ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження з метою їх уточнення.

Щодо вимоги скаржника ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 щодо складання трьох актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1.5 Розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження саме державний виконавець приймає рішення, в тому числі, і шляхом складання актів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень п.п.10.1 Розділу 10 Інструкції контроль у виконавчому провадженні здійснюється відповідно до статей 83-86 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом ч.1 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

При цьому згідно ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій начальника Долинського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_6 щодо складання трьох актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року не підлягає задоволенню за безпідставністю, оскільки нормами чинного законодавства України чітко регламентовано порядок здійснення контролю у виконавчому провадженні, а скаржником не доведено якими саме безпосередніми діями ОСОБА_6 були порушені його права як сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене, скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

Відповідно до роз"яснень п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Приймаючи до уваги зазначене, та з урахуванням того, що інші судові витрати, пов"язані з розглядом скарги, відсутні, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 89, 258, 259, 260, 263, 273, 353, 354, 450, 451 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Долинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Долинське відділення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрник-Кіровоградщина», Приватне сільськогосподарське підприємство «Лідер-Агро», про визнання неправомірними дій начальника Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_6 та державного виконавця Павика Дениса Петровича, скасування винесених під час виконавчого провадження рішень - задоволити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7 в частині недотримання порядку направлення на адресу боржника ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 від 09.08.2016 року.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій начальника Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_6 та державного виконавця Павика Дениса Петровича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 від 09.08.2016 року - відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51875340 від 09.08.2016 року, винесеної державним виконавцем Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7 за виконавчим документом №388/213/15-ц від 03.08.2016 року - відмовити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7 в частині складення двох актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року щодо проведення опису та арешту посівів соняшника, розташованих на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 2,50 га; посівів кукурудзи, розташованих на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 6,90 га; посівів соняшника, розташованих на земельних ділянках №2354, №2356 загальною площею 7,8478 га, які належать ОСОБА_1 на праві оренди.

Скасувати акт опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складений державним виконавцем Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7, щодо проведення опису та арешту посівів соняшника, розташованих на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 2,50 га; посівів кукурудзи, розташованих на земельних ділянках №1086, №2086, №0064 загальною площею приблизно 6,90 га, що належать на праві оренди ОСОБА_1.

Скасувати акт опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складений державним виконавцем Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7, щодо проведення опису та арешту посівів соняшника, розташованих на земельних ділянках №2354, №2356 загальною площею 7,8478 га, які належать ОСОБА_1 на праві оренди.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій, скасування акта опису та арешту майна від 18.08.2016 року, складеного державним виконавцем Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_7, щодо проведення опису та арешту земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Василівської сільської ради, кадастровий номер 3521981900:02:000:5016 площею 2,00 га, право власності на яку посвідчено державним актом на землю ЯН №699472 від 23.03.2011 року, та яка належить на праві власності ОСОБА_1,- відмовити.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій начальника Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_6 щодо складання трьох актів опису та арешту майна від 18.08.2016 року – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст ухвали суду складений 16.02.2018 року.

Суддя Устинівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_12