Постанова № 72232169, 15.02.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №2-р/490/6126/16-ц 15.02.2018

Провадження №22-ц/784/363/18

Провадження № 22-ц/784/363/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2018 року м. Миколаїв

справа № 2-р/490/6126/16-ц

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Яценко Л.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом, поданим ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, третя особа - ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, витребування майна, скасування запису про реєстрацію права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2017 року у складі судді Черенкової Н.П. про відмову в роз'ясненні рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

14 червня 2016 р. ОСОБА_1, який є опікуном недієздатної ОСОБА_2 і діє в її інтересах, звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 08.06.1993 року була власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 здійснив підробку договору купівлі-продажу вказаної квартири нібито укладеного 10 жовтня 2000 р. за № 127 на товарній біржі «Фенікс» між ним та ОСОБА_2, підробивши підписи посадових осіб та ОСОБА_2 05.10.2013 року ОСОБА_3 продав дану квартиру за нотаріально посвідченим договором ОСОБА_5, який, в свою чергу, 03.12.2013 року продав квартиру ОСОБА_9. Вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 15.03.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він здійснив підробку договору № 127 від 10.10.2000 року та шляхом обману заволодів спірною квартирою.

Оскільки спірна біржова угода не була підписана ОСОБА_2 та відсутнє її волевиявлення на відчуження квратири, ОСОБА_1 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 10 жовтня 2000 р. за № 127 на товарній біржі «Фенікс», витребувати у ОСОБА_4 вказану квартиру на користь ОСОБА_2, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2016 р. позов задоволено. Визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, № 127 від 10 жовтня 2000 року, що укладений на товарній біржі "Фенікс" між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним. Витребувано у ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_3, передавши її у володіння ОСОБА_2 Зобов'язано Центр надання адміністративних послуг Миколаївськї міської ради скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4

14 лютого 2017 р. ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з заявою про роз'яснення вказаного рішення. Вказував, що до теперішнього часу рішення не виконане з причин неясності порядку його виконання, а саме: є незрозумілим як Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради виконати рішення, щоб це відновило реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 Рішенням Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради № 33705087 від 03 лютого 2017 р. скасовано запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_4, однак рішенням № 33769709 від 08 лютого 2017 р. відмовлено у державній реєстрації прав власності за ОСОБА_2 через наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а саме, за відомостями державного реєстру після скасування запису про реєстрацію права власності ОСОБА_4, власником квартири значиться попередній власник ОСОБА_5

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2017 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про роз'яснення рішення суду. На думку апелянта, у резолютивній частині рішення суд повинен був вказати про скасування записів про право власності усіх наступних власників, яке було зареєстровано після ОСОБА_2, оскільки без такої вказівки неможливо виконати рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 221 ЦПК України ( в редакції, яка була чинна на час постановлення оскаржуваної ухвали), суд постановляє ухвалу про роз'яснення рішення, якщо воно є незрозумілим для осіб, які беруть участь у справі, або для державного виконавця, не змінюючи при цьому змісту рішення. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

В п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009р. зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Роз'яснення рішення не може змінювати суть рішення і торкатися питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що фактично він просить змінити резолютивну частину рішення суду шляхом внесення до нього нових даних щодо вирішення судом позовних вимог, які не були заявлені позивачем у суді першої інстанції, вказавши про скасування реєстрації права власності на спірну квартиру всіх наступних власників після ОСОБА_2

Крім того, Центром надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2016 р. в частині скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_9 - виконане, що підтверджується рішенням № 333705087 від 03 лютого 2017 р. та № 33769709 від 08 лютого 2017 р. (а.с. 150, 151).

До того ж, скасування записів про реєстрації права власності на спірну квартиру за наступними після ОСОБА_2 власниками не призведе до автоматичного відновлення реєстрації права власності на квартиру за позивачкою, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно таке право власності за ОСОБА_2 не було зареєстровано (а.с. 256-257).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у роз'ясненні рішення суду.

За такого, посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для роз'яснення рішення суду, які судом першої інстанції не були враховані, не можуть бути прийняті до уваги.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підлягає залишенню без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_8, відхилити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: І.В. Лівінський

Н.О. Шаманська

__________

Повний текст постанови складено 16 лютого 2018 року