Рішення № 72231959, 16.01.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/75/17

Провадження № 2/486/36/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі : головуючого – судді - Савіна О.І.

при секретарі – Коршак О.В.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Южноураїнського міського суду Миколаївської області від 06.07.2005 р. йому, відповідачу, яка є його донькою, та її матері визначений порядок користування трикімнатною квартирою № 33 в будинку № 13 по вул. Енергобудівників в м. Южноукраїнськ Миколаївської області. Йому була виділена кімната площею 12,7 кв.м, а ОСОБА_4 та її матері – кімната площею 17,7 кв.м., в третій кімнаті проживав його батько. За домовленістю з ним в 2009 році після смерті батька відповідач та її мати (його колишня дружина) зайняли кімнату батька. Щоб уникнути скандалів колишнього подружжя, які викликалися спільним проживанням в одному житловому приміщенні, він придбав суміжну квартиру № 34 у вказаному будинку та зробив прохід через лоджію в свою кімнату в квартирі № 33, а прохід до інших приміщень в квартирі № 33 закрив перегородкою, при цьому не порушуючи права відповідача та її матері. 27.12.2016 р. відповідач зі своїм хлопцем приїхали з м. Одеса та близько 12-00 год. з застосуванням фізичної сили зламали дану перегородку, пошкодивши цілісність перегородки дверного отвору та самого отвору, а також обробку стіни, виділеної йому кімнати. Для фіксації даної події та здійснення правової оцінки діям відповідача ним були викликані працівники поліції, які провели перевірку обставин даної події, складу злочину в діях відповідача не встановили та пояснили, що такі інциденти вирішуються в судовому порядку. Згідно висновкам експерта про вартість майна йому завдана шкода в розмірі 7 051,60 гривень. Просить суд стягнути з відповідача на його користь суму матеріальної шкоди в розмірі 7 051,60 гривень та судові витрати: витрати на проведення незалежної оцінки спричиненої шкоди – 1200 гривень та судовий збір – 640 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що саме відповідач поламала перегородку. До того ж для перепланування житлового приміщення потрібні відповідні дозвільні документи, а в даному випадку позивач зробив прохід через лоджію, не маючи на це вказаних документів. Зазначила, що балкон є у сумісному користуванні. А тому, позовні вимоги є безпідставними.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що позивач ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_4 та її мати ОСОБА_5 є співвласниками трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.07.2005 р. був визначений порядок користування вказаним житлом, а саме: ОСОБА_5 разом з донькою ОСОБА_4 виділено в користування кімнату площею 17,8 кв. м, ОСОБА_3 виділено в користування кімнату площею 12,7 кв.м, кухню, ванну, туалет та коридор залишено в загальному користуванні. Дане рішення суду набрало законної сили 09.08.2005 р. (а. с. № 14).

Щоб уникнути скандалів з колишньою дружиною – ОСОБА_5, які викликалися через спільне проживання в одному житловому приміщенні, позивач придбав суміжну з вищезазначеною квартирою квартиру № 34 та зробив прохід через лоджію до виділеної йому в користування кімнати в квартирі № 33, а прохід до інших приміщень цієї квартири закрив перегородкою.

27.12.2016 р. відповідач зі своїм хлопцем приїхали з м. Одеса та близько 12-00 год. з застосуванням фізичної сили зламали дану перегородку, пошкодивши цілісність перегородки дверного отвору та самого отвору, а також обробку стіни, виділеної позивачу кімнати. Для фіксації даної події та здійснення правової оцінки діям відповідача позивачем були викликані працівники поліції, які провели перевірку обставин даної події, складу злочину в діях відповідача не встановили та пояснили, що такі інциденти вирішуються в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що дверний отвір в кімнаті площею 12,7 кв.м в квартирі АДРЕСА_2 був утеплений мінватою, зашитий гіпсокартоном, зашпатльований, пофарбований та обклеєний шпалерою, а також прилегла стіна, стіна оздоблена стельовим та стіновим плінтусом. Роботи були виконанні в жовтні 2016 року та (повторно) у грудні 2016 року (а. с. № 15).

Згідно висновкам експерта про вартість майна ринкова вартість робіт та матеріалів по відновленню перегородки кімнати становить 7 051,60 гривень (а. с. № 15).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної шкоди.

За ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ч. 1 ст. 1192 ЦК України).

З копії висновку за матеріалами перевірки від 27.12.2016 р., здійсненої Южноукраїнським ВП Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області, вбачається, що 27.12.2016 р. о 13-40 год. до поліції надійшло повідомлення від невстановленої особи, що за вищевказаною адресою проводять ремонтні роботи, що заважають відпочинку. Під час проведення перевірки по даному факту опитаний ОСОБА_3 пояснив, що він почув, що у замуровані ним до своєї кімнати двері хтось сильно б’є, коли гіпсокартон розбили, то він через отвір побачив свою доньку, яка розбила перегородку. Опитана ОСОБА_4 пояснила, що вона приїхала з навчання та побачила, що вхід до кімнати, через яку можна потрапити на балкон замурований, хоча судом було заборонено мурувати вхід, їй це не сподобалося та вона взяла молоток і почала вибивати гіпсокартон, коли в стіні з’явився отвір вона побачила свого батька ОСОБА_3, який викликав поліцію. За результатами проведеної перевірки не виявлено фактів скоєння кримінальних правопорушень (а. с. № 113).

Твердження представника відповідача про те, що позивачем не доведено, що саме відповідач поламала перегородку, спростовуються вказаним висновком поліції, в якому зазначено, що опитана ОСОБА_4 пояснила, що вона взяла молоток і почала вибивати гіпсокартон. Даний висновок оскаржений не був.

Що стосується доводів представника відповідача про перебування балкону у сумісному користуванні, вихід на який знаходиться в кімнаті, виділеній ОСОБА_3, то вони залишилися не підтвердженими, оскільки в рішенні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 06.07.2005 р., яким був визначений порядок користування вказаним житлом, лише кухня, ванна, туалет та коридор залишені в загальному користуванні (а. с. № 14). Інших доказів суду не надано.

Посилання представника відповідача на те, що для перепланування житлового приміщення потрібні відповідні дозвільні документи і позивач зробив прохід через лоджію, не маючи на це вказаних документів, як на обставини, якими обґрунтовує невизнання позову, то вони не можуть бути прийняті судом, оскільки в даному випадку позовні вимоги стосуються відшкодування матеріальної шкоди завданої позивачу незаконними діями відповідача і у даному випадку не ставиться питання про незаконність встановлення позивачем перегородки.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України с суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 640 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а. с. № 1), та витрати, пов’язані з розглядом справи – 1 200 гривень (а.с. № 18).

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 7 051,60 гривень (сім тисяч п’ятдесят одна гривня шістдесят копійок) та судові витрати: судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень та витрати, пов’язані з розглядом справи – 1 200 (одна тисяча двісті) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_6