Ухвала суду № 72231806, 17.02.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1822/18

Провадження № 1-кс/369/496/18

У Х В А Л А

іменем України

17.02.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Усатова Д.Д.,

при секретарі Ярмак О.В.,

слідчого Потаповського О.Є.

за участю прокурора Стасюк Ю.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Горького), 142 кв. 76, у кримінальному провадженні № 12018110200000981 від 15.02.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3, звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, юристом 1 класу ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Горького), 142 кв. 76, у кримінальному провадженні № 12018110200000981 від 15.02.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий свої вимоги мотивує тим, що 15.02.2018 року, близько 18 години, (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, шляхом підбору ключа, незаконно проникли до будинку №81 СТ «Оріон» с. Музичі, Києво-Святошинського району, Київської області, що належить ОСОБА_8, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 12 300 доларів США, 7500 грн., чоловічий годинник виробництва Швейцарія, золоті вироби, ноутбук «Тошиба», мобільний телефон «Леново», чим заподіяли ОСОБА_8 матеріальні збитки на суму близько 650 000 грн.

15.02.2018 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, вчиненій у великих розмірах.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 15.02.2018, протоколом огляду речових доказів від 16.02.2018, протоколами допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 Окрім того, ОСОБА_1 було затримано безпосередньо після вчинення злочину.

З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 причетний до таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у житло, вчиненої у великих розмірах.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об’єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об’єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

У ході досудового розслідування задля об’єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не має постійного місця проживання в Києво-Святошинському районі, не має міцних соціальних зв’язків, відтак, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував задоволенню клопотання, мотивуючи тим, що воно необґрунтоване, відсутні докази наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просить відмовити в задоволенні клопотання, застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 має онкологічне захворювання, яке потребує постійного нагляду у лікаря.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до висновку, що клопотання слідчого обґрунтоване, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами ч. 1 ст.177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що 15.02.2018 року, близько 18 години, (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, шляхом підбору ключа, незаконно проникли до будинку №81 СТ «Оріон» с. Музичі, Києво-Святошинського району, Київської області, що належить ОСОБА_8, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 12 300 доларів США, 7500 грн., чоловічий годинник виробництва Швейцарія, золоті вироби, ноутбук «Тошиба», мобільний телефон «Леново», чим заподіяли ОСОБА_8 матеріальні збитки на суму близько 650 000 грн.

15.02.2018 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, вчиненій у великих розмірах.

Ризик, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-який із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що органам досудового розслідування місце знаходження всіх викрадених речей, заявлених потерпілим, не відоме, а тому є підстави вважати, що підозрюваний зможе знищити або будь-яким іншим чином розпорядитися значною частиною викраденого майна та грошових коштів.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на нього, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов’язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного місця проживання;

- підозрюваний не має міцних соціальних зв’язків на території України;

- підозрюваний не має постійного місця роботи.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,186,193, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Горького), 142 кв. 76, зі слів раніше судимого в 2011 році Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі Міністерства юстиції України “Київський слідчий ізолятор” строком на 60 днів, а саме: до 15.04.2018 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 650 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Горького), 142 кв. 76, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 15 квітня 2018 (включно).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12