
Справа № 484/3956/17
Провадження № 2/484/199/18
У Х В А Л А
про призначення судово-медичної експертизи
16 лютого 2018 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Маржиної Т.В.
за участю секретаря судового засідання – Мирошниченко Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Медичний центр «Агапіт», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2,
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 452 870 грн., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 31.05.2012 року звернулася за медичною допомогою до ПП «МЦ «Агапіт» зі скаргами на біль у правому гомілковостопному суглобі, де її спрямували до лікаря хірурга ОСОБА_2, який встановив їй діагноз: «Деформуючий артроз правого гомілковостопного суглобу» і призначив їй лікування та реографію нижніх кінцівок. За результатами реографії від 01.06.2012 року їй було діагностовано судинну дистонію нижніх кінцівок; варикозне розширення вен нижніх кінцівок. Призначене лікування вона пройшла.
16.09.2013 року вона знову звернулася до лікаря хірурга ОСОБА_2, який без направлення її на аналізи встановив діагноз: «ОСОБА_3, що формується, поперекове пласкостоп’я. Вальгусне викривлення перших пальців. Деформуючий артроз суглобів стопи нижніх суглобів нижніх кінцівок» та призначив лікування, яке вона пройшла.
Призначене лікування не давало результатів, у зв’язку з чим 19.10.2013 року вона знову звернулася до лікаря хірурга ОСОБА_2, який призначив сильніше лікування, але стан її здоров’я не поліпшився, біль тривав, порушився сон та хода і 08.06.2014 року вона знову звернулася до того ж лікаря, який знову без огляду та належного обстеження встановив діагноз: «Деформуючий артроз лівого гомілковостопного суглоба і суглоба стопи». Наступного разу на прийомі 17.11.2014 року лікар встановив діагноз: «Деформуючий артроз лівого кульшового і колінного суглобів», однак лікування не було ефективним. Стан здоров’я погіршувався, вона фактично втратила можливість самостійно пересуватися і звернулася до лікаря терапевта цього ж Медичного центру, який після огляду одразу направив її на обстеження, яке вона пройшла 16.02.2015 року в медичному діагностичному центрі ТОВ «ДЦ Медекс» в м. Києві, де їй було проведене магнітно-резонансну томографію поперекового крестцового відділу хребта і виявлено МР ознаки остеохондрозу міжхребетних дисків L1-L2, L2-L3, K3-L4,L4-L5,L5-S1; кіста тарлова на рівні S2. Того ж дня лікар-ревматолог ТОВ «Клініка сучасної ревматології» в м. Києві ОСОБА_4 після огляду за результатами досліджень терміново направила її до ТОВ «МДЦ МРТ», де вона пройшла магнітно-резонансну томографію кульшового суглобу і було виявлено: «Остеоартроз лівого кульшового суглобу Ш ступеня; пізня стадія асептичного некрозу (фрагментація) головки лівої стегнової кістки; остеоартроз правого кульшового суглобу П-Ш ступеня; рання стадія асептичного некрозу головки правої стегнової кістки», після чого 18.02.2015 року їй було рекомендовано проконсультуватись з лікарем ортопедом на предмет ендопротезування лівого кульшового суглобу.
26.03.2015 року лікар ортопед-травматолог ДУ «Інститут травмотології та ортопедії НАМН України» к.м.н. ОСОБА_3 поставив діагноз: «Двобічний асептичний некроз обох голівок кульшових суглобів. Деформуючий коксартроз 3-4 ст» та рекомендував оперативне втручання – тотальне ендопротезування.
Вважає, що погіршення стану її здоров’я відбулося через некваліфіковане лікування її лікарем хірургом ПП «Медичний центр «Агапіт» ОСОБА_2, який не провів і не призначив їй необхідного обстеження, внаслідок чого не встановив правильного діагнозу, а відповідно і не призначив їй правильного лікування; не дотримався Клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим з остеоартрозом, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 676 від 12.10.2006 року.
Через погіршення стану здоров’я за рекомендацією ортопеда-травматолога 21.04.2015 року вона звернулася до ТОВ «Центр травматології та ортопедії» (Чернівецький центр травматології та ортопедії шведсько-українська клінгіка «Angelholm»), який спеціалізується на ендопротезуванні, де їй здійснили діагностичну процедуру – денситометрію з висновком: «Структурно-функціональний стан кісткової тканини відповідає остеоартрозу» і рекомендовано оперативне втручання (безцементне ендопротезування лівого кульшового суглоба). 22.04.2015 року у вказаному центрі їй було здійснено оперативне втручання – ендопротезування лівого кульшового суглоба та призначене післяопераційне лікування препаратом «Акласта» у зв’язку з тим, що щільність кісткової тканини її кульшових суглобів склала лише 73% від норми.
10.08.2016 року вона звернулася до того ж центру з метою ендопротезування правого кульшового суглобу, а 11.08.2016 року їй було проведено таку операцію з призначенням подальшого лікування.
Згідно довідки № 260618 від 17.10.2016 року медико-соціальною експертною комісією їй встановлено П групу інвалідності.
30.03.2015 року вона звернулась до відповідача з претензією і просила відшкодувати їй вартість необхідного лікування внаслідок погіршення стану здоров’я через некваліфіковану медичну допомогу лікаря ОСОБА_2, однак директор ПП «МЦ «Агапіт» відмовив їй, проявив неприязне ставлення, відмовив її родичам у медичному обслуговуванні.
За наведених обставин вважає, що внаслідок некваліфікованого обстеження і лікування працівником відповідача завдано шкоди її здоров’ю, вона стала інвалідом П групи; відчула фізичний біль, душевні страждання, понесла витрати на додаткові обстеження, лікування та протезування; змінився звичайний уклад її життя; вона втратила можливість працювати, здійснювати підприємницьку діяльність; втратила довіру до медичних працівників, нормальні життєві зв’язки; вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір матеріальної шкоди позивач визначила у 252 870 грн., з яких 10 500 грн. – вартість послуг з ендопротезування лівого кульшового суглоба, 106 760 грн. – вартість комплектуючих для ендопротезування; 13 000 грн. – вартість медичного препарату «Акласта», 10 500 грн. – вартість послуг з ендопротезування правого кульшового суглоба; 112 110 грн. – вартість комплектуючих для ендопротезування.
Розмір моральної шкоди позивач оцінила у 200 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 повністю підтримала позов, просила його задовольнити. Стверджувала, що ОСОБА_1 виконувалися всі приписи лікаря ОСОБА_2, вона пройшла всі призначені обстеження, виконала всі рекомендації щодо лікування; у період лікування у ПП «МЦ «Агапіт» до інших лікарів не зверталася; суду надала всі наявні у неї медичні документи, пов’язані з обстеженнями, лікуванням, протезуванням.
Відповідач позов не визнав, письмово виклав свої заперечення /а.с.64/. Представник відповідача ПП «Медичний центр «Агапіт» - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечувала, мотивуючи тим, що позивач дійсно зверталася за медичною допомогою до ПП «Медичний центр «Агапіт» у зазначені в позові дати, але вперше 31.05.2012 року вона скаржилася на біль у правому гомілковостопному суглобі близько трьох тижнів. Після огляду їй було встановлено діагноз: «Деформуючий артроз правого гомілковостопного суглобу», призначено рентгенографія гомілковостопного суглобу, необхідне лікування, а також реовазографія нижніх кінцівок. Наступного разу ОСОБА_1 звернулася лише 16.09.2013 року – через 15 місяців і скаржилася на біль та набряк в області склепіння лівої ступні протягом тижня. Їй встановлено діагноз «ОСОБА_3, що формується, поперечна плоскостопість, вальгусне відхилення перших пальців. Деформуючий артроз суглобів ступнів», призначене лікування; вказано на можливість розвитку артрозу в інших суглобах нижніх кінцівок та рекомендоване рентгенологічне обстеження великих суглобів нижніх кінцівок. Далі позивач звернулася 19.10.2013 року, відмітила покращення самопочуття, від рекомендованого обстеження інших суглобів відмовилася. Їй було призначене додаткове лікування.
Наступного разу 08.06.2014 року через 8 місяців ОСОБА_1 поскаржилася на біль у лівому гомілковостопному суглобі за три тижні до звернення. Їй встановлено діагноз: «Деформуючий артроз лівого гомілковостопного суглобу та суглобів ступні. Поперечна пласкостопість», призначене лікування. Востаннє позивач звернулася через п’ять місяців 17.11.2014 року, вперше поскаржилася на біль у лівому кульшовому та лівому колінному суглобах протягом останніх трьох тижнів. Встановлено діагноз: «Деформуючий артроз лівого кульшового та лівого колінного суглобів», призначене лікування, направлено на рентгенологічне дослідження кульшових та колінних суглобів. але пацієнт до лікаря більше не зверталася. Такий діагноз було підтверджено в лютому 2015 року у клініках м. Києва і додатково виявлено асептичний некроз головок стегнових кісток, яке є тяжким дегенеративно-дистрофічним захворюванням, пов’язаним з порушенням кровообігу та обмінних процесів; відбувається внаслідок порушення кровообігу у голівці стегнової кістки, може розвиватися протягом кількох тижнів, але може мати й миттєву форму і сформуватися протягом кількох днів. Передбачити такий процес або запобігти йому неможливо. Також відповідач послався на висновок клініко-експертної комісії Управління охорони здоров’я Миколаївської ОДА, згідно якого лікування пацієнтки в ПП «МЦ «Агапіт» надавалося відповідно до «Амбулаторно-клінічних стандартів надання медичної допомоги травматологічним та ортопедичним хворим (дорослим)», затверджених наказом МОЗ України від 28.12.2007 року № 507.
За таких обставин представник відповідача вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв’язок між лікуванням позивача у ПП «Медичний центр «Агапіт» та виникненням у неї двостороннього асептичного некрозу голівки стегнової кістки з подальшою інвалідізацією. Діагностика і лікування ОСОБА_1 за показниками та симптоматикою на момент її звернення за медичною допомогою здійснювалося кваліфіковано і в повному обсязі, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача відшкодування матеріальної та моральної шкоди, адже такої шкоди з його вини позивачу не заподіяно.
Судом від сторін та медичних закладів витребувані всі оригінали медичних документів, пов’язаних з обстеженнями та лікуванням ОСОБА_1, про які відомо.
Сторонами заявлено, що ними надані всі наявні у них документи, які стосуються предмету позову.
Представником позивача заявлено, що ОСОБА_1 виконувала всі рекомендації та призначення лікаря ОСОБА_2, зверталася до нього своєчасно, об’єктивно розказувала про свої відчуття та стан.
Третьою особою ОСОБА_2 заявлено суду, що направлення на обстеження він не записував в амбулаторній картці ОСОБА_1 Вони видавалися ОСОБА_1 на руки і вона мала здати їх особі, яка проводить обстеження. Всі результати обстежень, аналізів та сама амбулаторна картка залишилися на руках у ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з 2007 року працює молодшою медичною сестрою у ПП «Медичний центр «Агапіт», знайома з позивачем. Саме вона порадила їй звернутися до ПП «МЦ «Агапіт» років 5-6 назад, коли та поскаржилася на біль у нозі. Позивач лікувалася у лікаря ОСОБА_2 Після лікування говорила, що їй стало краще. Потім знову було погіршення, вона знову зверталася до лікаря і розказувала їй, що ОСОБА_2 призначив дороге лікування, на що вона порадила їй не робити всього, що призначив лікар. Чи виконувала ОСОБА_1 всі призначення лікаря – не знає.
Третя особа ОСОБА_2, який був допитаний судом в якості свідка, пояснив суду, що працює лікарем хірургом ПП «Медичний центр «Агапіт» та лікарем хірургом для надання невідкладної медичної допомоги у Первомайській центральній районній лікарні. Його пояснення ідентичні запереченням відповідача. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 не скаржилася на біль у колінних або кульшових суглобах, тому він не призначав обстеження таких суглобів, але роз’яснював їй, що хвороба може поширитися на ці суглоби.
У запереченнях проти позову ОСОБА_2 послався на те, що ОСОБА_1 вилучила зі своєї картки результати аналізів, данні рентгеографії правого гомілковостопного суглобу, представила висновок рентгеографії правого кульшового суглобу, яке не проводилося.
Свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що працює лікарем-рентгенологом у Первомайській ЦМБЛ. 31.05.2012 року він робив рентгенологічне дослідження правого гомілковостопного суглобу ОСОБА_1 у двох проекціях за направленням лікаря ОСОБА_2 згідно запису № 843 в Журналі запису рентгенологічних досліджень. Висновок дослідження: початкові ознаки деформуючого артрозу. Під час дослідження отримана ефективна еквівалентна доза близько 0,02 мзв, яка не застосовується для кульшового суглобу.
Представник позивача ОСОБА_5 з метою вирішення питань щодо правильності встановлення діагнозу, належного медичного обстеження, вірного обрання засобів та методів лікування, виявлення причинно-наслідкового зв’язку між діями (бездіяльністю) ПП «Медичний центр «Агапіт» та наслідками у вигляді ушкодження здоров’я ОСОБА_1, просила призначити у справі судово-медичну експертизу /а.с.130/, на вирішення якої просила поставити наступні питання: 1.1. Чи є записи лікаря ОСОБА_2 в амбулаторній картці ОСОБА_1 достатніми, інформативними та такими, що містять описання об’єктивних даних?
1.2. Чи було належним і достатнім медичне обстеження, встановлені діагнози; чи вірно обрані засоби та методи лікування ОСОБА_1 відповідно даних в її амбулаторній картці за 31.05.2012 року, 16.09.2013 року, 19.10.2013 року, 08.06.2014 року, 17.11.2014 року з урахуванням подальшого ускладнення здоров’я та необхідності ендопротезування кульшових суглобів?
1.3. Чи було дотримано лікарем ОСОБА_2 вимоги нормативно-правових актів у галузі охорони здоров’я та надання медичної допомоги, медичних стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги для ОСОБА_1 у зазначені дати? Якщо ні, що саме не було дотримано і в чому воно полягало?
1.4. Чи повинен був лікар ОСОБА_2 призначити додаткові обстеження та/або вчинити інші необхідні дії, враховуючи незадовільний стан здоров’я та відсутність позитивної динаміки при лікуванні ОСОБА_1 протягом більше ніж 2,5 років та встановлення ним різних діагнозів? Якщо так, то які саме?
1.5. Чи наявний причинно-наслідковий зв’язок між діями/бездіяльністю відповідача, тяжким розладом здоров’я ОСОБА_1, встановленими діагнозами, обраними засобами та методами обстеження та лікування у зазначені вище дати у ПП «МЦ «Агапіт» лікарем ОСОБА_2 та наслідками, а саме: захворюванням на остеопороз лівого кульшового суглобу Ш ступеня; пізня стадія асептичного некрозу (фрагментація) головки лівої стегнової кістки; остеоартроз правого кульшового суглобу П-Ш ступеня, рання стадія асептичного некрозу головки правої стегнової кістки та як наслідок ендопротезування лівого та правого кульшових суглобів?
1.6. Чи своєчасно був встановлений діагноз деформуючий артроз кульшових суглобів лікарем ОСОБА_2?
1.7. Протягом якого часу остеоартроз і асептичний некроз переходить від початкових ознак до Ш-1У стадії остеоартрозу та пізньої стадії асептичного некрозу?
1.8. Що таке блокада як засіб лікування у даному випадку? Яку дію вона має: знеболювальну чи лікувальну? Які препарати застосовують при блокаді? Коли її можна застосовувати? Як часто її можна застосовувати? Чи є протипоказання для її застосування?
1.9. Чи існують препарати або інші методи для відновлення кровотоку до головки стегна?
1.10. Чи є остеотомія та декомпресія методами відновлення кровотоку до головки стегна? На яких стадіях їх доцільно застосовувати?
1.11.Чи потребує теперішній стан здоров’я ОСОБА_1, неодноразове операційне втручання, П група інвалідності додаткових зусиль для ОСОБА_1 для організації свого життя, подальшого лікування, застосування спеціальних медичних препаратів, приладів, засобів тощо?
1.12. Чи існує в даний час можливість повного відновлення стану здоров’я ОСОБА_1?
Представник позивача також просила зобов’язати експерта у разі встановлення обставин, по яких не поставлені питання але вони мають значення для справи, викласти свої міркування про такі обставини і включити їх до висновку.
Представник відповідача ОСОБА_6 проти призначення судово-медичної експертизи не заперечувала, але просила поставити лише одне питання: Чи могло лікування, призначене лікарем хірургом ОСОБА_2 для лікування деформуючого артрозу гомілковостопних суглобів, яке зазначене в амбулаторній картці ОСОБА_1, зашкодити її здоров’ю і призвести до утворення асептичного некрозу головок стегнових кісток? /а.с.139/.
Третя особа ОСОБА_2 проти проведення експертизи не заперечував, але вважав запропоновані позивачем питання незрозумілими з медичної точки зору і такими, що не дадуть можливості встановити істину у справі. Просив поставити експертам питання, запропоноване відповідачем /а.с.154/. Надалі 15.02.2018 року запропонував додаткові питання:
1. Чи є асептичний некроз головок стегнових кісток, що виник у ОСОБА_1, наслідком лікування, що їй проводилося в МЦ «Агапіт» з приводу деформуючого артрозу гомілковостопних суглобів у період з 31.05.2012 року по 17.11.2014 року?
2. Чи є прямий причинно-наслідковий зв’язок між лікуванням, що проводилося ОСОБА_1 в МЦ «Агапіт» згідно встановленого їй діагнозу, що зафіксовано в амбулаторній карті, та виниклим у неї асептичним некрозом головок стегнових кісток?
3. Чи може бути причинами виникнення асептичного некрозу головок стегнових кісток у ОСОБА_1: аномалією розвитку кровопостачання головок стегнових кісток; хронічні мікротравми та перевантаження, які виникають протягом життя; хронічні інтоксикації; невиконання призначень лікарі?
4. Чи міг настати некроз головок стегнових кісток протягом часу, який минув після останнього звернення в МЦ «Агапіт» 17.11.2014 року до 17.02.2015 року, коли було встановлено діагноз: «асептичний некроз головок стегнових кісток» методом магнітно-резонансної томографії в МЦ МРТ м. Київ?
Для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в галузі медицини. Сторонами не надано висновків експертів. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 105 ЦПК України для встановлення характеру і ступеню ушкоджень здоров’я призначення експертизи є обов’язковим. Судом зібрані всі матеріали про обстеження, діагнози та лікування ОСОБА_1, про які повідомлено сторонами.
Враховуючи наведене, для встановлення наявності захворювань у ОСОБА_1, правильності їх діагностики, лікування, причин виникнення, а також встановлення наявності або відсутності причинно-наслідкового зв’язку між діями лікаря та захворюванням ОСОБА_1, на підставі ст. ст. 103, 104, 105, 112 ЦПК України суд вважає за необхідне призначити в наданій справі комісійну судово-медичну експертизу.
На вирішення експертів слід поставити питання, запропоноване відповідачем і деякі питання, запропоновані третьою особою та представником позивача, оскільки більшість із запропонованих ними питань входять до предмету дослідження, необхідного для вирішення інших питань. Також слід поставити питання, визначені судом.
Доручити проведення експертизи слід Державній установі «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я». Оскільки справа стосується дій медичного закладу та лікаря, що працює в Миколаївській області, суд вважає недоцільним доручати проведення експертизи регіональним експертам.
При цьому на підставі п.5 ч.1 ст. 252, п.9 ч.1 ст. 253 ЦПК України суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи до отримання висновку експертів.
Керуючись ст. ст. 103, 104, 105, 111, 252, 253, 259, 260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Призначити в наданій справі комісійну судово-медичну експертизу, провадження якої доручити експертам ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України» (м. Київ, вул. Оранжерейна, 9, Шевченківський район).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за відмову виконати обов’язки експерта та за ст. 385 КК України за дачу заздалегідь неправдивого висновку.
На вирішення експертів поставити такі питання:
1. Виходячи з наявних медичних даних, які захворювання були у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 01.06.2012 року? станом на 16.09.2013 року? станом на 19.10.2013 року? станом на 08.06.2014 року? станом на 17.11.2014 року? станом на 18.02.2015 року? та станом на 26.03.2015 року?
2. Виходячи з наявних медичних даних, чи правильно, своєчасно і ефективно проводив обстеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, лікар хірург ПП «Медичний центр «Агапіт» ОСОБА_2?
3. Виходячи з наявних даних, чи правильно і своєчасно лікар хірург ПП «Медичний центр «Агапіт» ОСОБА_2 встановив діагноз захворювань ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2?
4. Чи дозволяла кваліфікація лікаря ОСОБА_2 та об’єктивні данні встановити правильні діагнози ОСОБА_1?
5. Чи правильно, своєчасно та ефективно лікар ОСОБА_2 призначив і проводив лікування ОСОБА_1?
6. Виходячи з наявних фактичних даних, чи можна стверджувати, що ОСОБА_1 виконала усі рекомендації та призначення лікаря ОСОБА_2 та пройшла повний курс призначеного ним лікування?
7. Якщо є недоліки в обстеженні, діагностиці і лікуванні ОСОБА_1 лікарем ПП «Медичний центр «Агапіт» ОСОБА_2, то в чому вони полягають і як вплинули на стан пацієнта або яка їх роль у виникненні у ОСОБА_1 захворювання: двобічного асептичного некрозу обох голівок кульшових суглобів; деформуючого коксартрозу 3-4 ст. та інвалідності ОСОБА_1?
8. Яка причина виникнення захворювання двобічного асептичного некрозу обох голівок кульшових суглобів; деформуючого коксартрозу 3-4 ст. та інвалідності ОСОБА_1?
9. В разі наявності недоліків в обстеженні, діагностиці і лікування ОСОБА_1 лікарем ОСОБА_2, чи наявний причинний зв’язок між такими недоліками та виникненням двобічного асептичного некрозу обох голівок кульшових суглобів; деформуючого коксартрозу 3-4 ст. та інвалідності ОСОБА_1? Чи була у лікаря в такому випадку можливість передбачити несприятливі наслідки своїх дій?
10. Чи могло захворювання ОСОБА_1: двобічний асептичний некроз обох голівок кульшових суглобів; деформуючий коксартроз 3-4 ст. та інвалідність ОСОБА_1 виникнути і за умови правильного лікування її попередніх захворювань?
В розпорядження експертів надати цивільну справу № 484/3956/17, № провадження 2/484/199/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Медичний центр «Агапіт», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2, разом з диском звукозапису судового процесу, а також зібрані судом оригінали медичних документів. Висновок експерта разом із справою та медичними документами по виконанню повернути до суду (55213, Миколаївська область, вул. Івана Виговського, 18, тел.(05161) 4-24-07).
На час проведення експертизи провадження в наданій справі зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст ухвали складений 16.02.2018 року.
СУДДЯ:
Судове рішення № 72231535, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 16.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 484/3956/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: