Вирок № 72230013, 16.02.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/452/18

1-кп/465/488/18

Вирок

Іменем України

16.02.2018 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова в складі ОСОБА_1

за участю секретаря Левицького М.

в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові обвинувального акта, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, що внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017140080000037 від 04 січня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

За даними обвинувального акта у кримінальному провадженні

ОСОБА_2, року 1986, місяця липня , дня 01 народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, неодноразово судимий, останній раз вироком Залізничного районного суду м. Львова 01 лютого 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох місяців арешту та який не набрав законної сили, неодружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

обвинувачується у тому, що 30.12.2017 року, близько 16 год. 40 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що його дії були не помічені іншими особами, знаходячись в торговому залі магазину «Сім – 23» по вулиці Лукаша, 6 у м. Львові, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку товарно – матеріальні цінності, які знаходяться на балансі ТОВ «Клевер Строс», а саме: 8 (вісім) шт. молочного шоколаду торгової марки «Millenium Gold» з лісовим горіхом вагою по 100 гр. кожна, загальною вартістю 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 08 коп. та 3 (три) шт.. молочного шоколаду торгової марки «Millenium Gold» з лісовим горіхом вагою по 100 гр. кожна, загальною вартістю 85 (вісімдесят п’ять ) грн.. 08 коп. У подальшому не оплативши за вищевказані товарно – матеріальні цінності, ОСОБА_2 покинув приміщення магазину «Сім – 23», чим спричинив ТОВ «Клевер Строс» матеріальну шкоду в розмірі 299 ( двісті дев’яносто дев’ять) грн.. 16 коп.

Дані дії ОСОБА_2 органами досудового слідства та процесуальним прокурором кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, тобто як злочин, передбачений ч 2 ст. 185 КК України, що суд вважає правильним.

Сторона обвинувачення - прокурор Львівської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3

Учасники судового провадження:

- потерпіла сторона: Товариство з обмеженою відповідальністю

«Клевер Сторс». Представник ОСОБА_4,

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не у повній мірі відповідає вимогам процесуального законодавства, проте така невідповідність не впливає на проведення підготовчого засідання та вирішення питань, передбачених ст.. 314 -315 КПК України.

В ході підготовчого судового засідання представник потерпілого та обвинувачений заявили клопотання про затвердження угоди про примирення, письмовий текст якої, долучили до матеріалів судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

Судом встановлено, що 16 лютого 2018 року у м. Львові представник потерпілого ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_2 уклали угоду про примирення між ними. Згідно вказаної угоди ОСОБА_2 засвідчив, що визнає неправомірність вчинених ним дій згідно яких, він 30.12.2017 року, близько 16 год. 40 хв. перебував в торговому залі магазину «Сім – 23» по вулиці Лукаша, 6 у м. Львові. У цей момент у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись тим, що його дії є не помічені іншими особами, таємно, взяв із прилавку 8 (вісім) шт. молочного шоколаду торгової марки «Millenium Gold» з лісовим горіхом вагою по 100 гр. кожна, загальною вартістю 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 08 коп. та 3 (три) шт.. молочного шоколаду торгової марки «Millenium Gold» з лісовим горіхом вагою по 100 гр. кожна, загальною вартістю 85 (вісімдесят п’ять ) грн.. 08 коп. Не оплативши за них покинув приміщення магазину «Сім – 23».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення фактичні обставини кримінального провадження підтвердив та додатково пояснив, що викрадені шоколадки віддав племінниці у цей же день, а потерпілому відшкодував вартість викраденого ним майна.

У вчиненому щиро розкаюється, просить затвердити угоду про примирення.

Представник потерпілого підтвердив факт відсутності майнових претензій до обвинуваченого, просить затвердити угоду про примирення.

За умовами угоди, сторони дійшли згоди щодо обрання міри покарання у вигляді трьох місяців арешту. При цьому, сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , дані на особу та його щире каяття у вчиненому.

В угоді сторони зазначили, що при її укладенні діють без будь – яких застережень, зміст угоди точно відповідає їх дійсним намірам, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, а також встановлені законом обмеження в результаті затвердження угоди, їм зрозумілі. У випадку невиконання чи неналежного виконання угоди, відповідно до ст.. 476 КПК України, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, судом з’ясовано, а обвинуваченим підтверджено, що він цілком розуміє свої права передбачені ч. 4 та ч. 5 ст. 474 КПК України та разом з потерпілим, кожен окремо, підтвердили суду, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.. 473 КПК України. При цьому, суд приходить до переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, без застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи будь – яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом також перевірено зміст угоди на відповідність вимогам процесуальним нормам , правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення та наявність фактичних підстав для визнання винуватості, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_2 у кримінальному правопорушенні, а також визначену ними міру покарання, у вигляді трьох місяців арешту.

В результаті перевірки в судовому засіданні угоди про примирення, судом не встановлено у ній невідповідностей інтересам суспільства, порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не

примирилися.

Судом також перевірено фактичне виконання взятого на себе за угодою зобов’язання обвинуваченим ОСОБА_2 та не вбачає підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення у порядку, передбаченому п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.. 474 КПК України.

Розглянувши зміст угоди, заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала її змісту, визначений вид та міру покарання, пояснення учасників процесу, суд приходить до переконання, що зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст.. 471 КПК України, а умови угоди іншим, зазначеним вище вимогам процесуального закону. Відтак, угода підлягає затвердженню судом.

Речові докази відсутні. Документальний доказ у вигляді диску DVD – переданий прокурором, слід зберігати при судовому провадженні.

Заподіяну матеріальну шкоду слід вважати відшкодованою у добровільному порядку.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався, в порядку ст.. 208 КПК України він не затримувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 471, 474,475, КПК України,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 16 лютого 2018 року, що укладена у м. Львові між сторонами - представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 0000037 від 04 січня 2018 року про:

- визнання ОСОБА_2 неправомірності своїх дій та вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України;

- відсутність у потерпілого претензій до ОСОБА_2 та погодження сторонами міри покарання у вигляді 3 (трьох) місяців арешту.

ОСОБА_2, року 1986, місяця липня, дня 01 народження, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 ( трьох) місяців арешту.

Строк відбування покарання за даним вироком рахувати з часу поміщення засудженого до закладу для відбуття покарання.

Документальний доказ у вигляді диску DVD, зберігати при судовому провадженні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через суд , який ухвалив судове рішення.

Суддя В. Кузь