Ухвала суду № 72229964, 13.02.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4946/17

Провадження № 22-ц/779/204/2018

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

13 лютого 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Малєєва А.Ю., Матківського Р.Й.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю: представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 -

ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 -

ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за її позовом до Коломийської міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень Коломийської міської ради та визнання недійсними договорів оренди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвали Коломийського міськрайонного суду, постановлені головуючим суддею П'ятковським В.І. 02 та 10 листопада 2017 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 02 листопада 2017 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову. Постановлено накласти арешт на земельні ділянки для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, площею відповідно 0,1479 га та 0,4388 га по АДРЕСА_1, які передані в оренду ОСОБА_3 та ОСОБА_4

10 листопада 2017 року у зв'язку із невиконанням ухвали цього ж суду від 02 листопада 2017 року через відсутність персональних даних сторін, Коломийським міськрайонним судом було постановлено нову ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_6 шляхом накладення арешту на земельні ділянки для будівництва і обслуговування інших будівель, громадської забудови (обслуговування викупленого нежитлового приміщення) з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, площею відповідно 0,1479 га та 0,4388 га по АДРЕСА_1, які передані в оренду ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з уточненням персональних даних сторін.

Не погоджуючись із даними ухвалами суду, представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, вказує представник відповідачів, позивачем не доведено, а судом першої інстанції в оскаржуваних ухвалах не мотивовано, яка саме існує загроза і яким чином може бути утруднено виконання можливого рішення про задоволення позову ОСОБА_6 А тому, вважає представник апелянтів, обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам ОСОБА_6 При цьому, представник апелянтів звертає увагу суду на те, що можливе рішення суду про задоволення позову не потребує примусового виконання, а тому відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання такого рішення суду. Крім того, представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначає, що застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову перешкоджає відповідачам вільно та безперешкодно користуватися та розпоряджатися майном, що їм належить на праві власності. Також представник відповідачів зауважує, що ОСОБА_6 з 2014 року неодноразово зверталася в судові установи за захистом своїх, на її думку, порушених прав власності на земельну ділянку, однак жодного судового рішення в її користь постановлено не було. Посилаючись на вищенаведене, представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просить оскаржувані ухвали суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_8 про забезпечення позову.

Сторони по справі ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися з невідомих причин, хоч судові повідомлення були вручені їм завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу з вищенаведених мотивів підтримав, зазначивши при цьому, що підстав для накладення арешту на земельні ділянки у суду першої інстанції не було. Однак, здійсненню яких саме прав відповідачів, які в даний час користуються спірними земельними ділянками, вказати представник не зміг.

Представник ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи що суд першої інстанції правомірно обрав застосований захід забезпечення позову. Ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її в силі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, чинного на момент постановлення оскаржуваних ухвал, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі вправі вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Коломийського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до Коломийської міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішень Коломийської міської ради про надання відповідачам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок та визнання недійсними договорів оренди.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_6 посилалася на те, що Коломийська міська рада, яка є власником спірних земельних ділянок, а отже й вправі цими земельними ділянками розпоряджатися на власний розсуд, під час судового розгляду даної справи може здійснити приватизацію вказаних ділянок на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Приймаючи до уваги те, що даний спір виник з приводу непропорційного, на думку ОСОБА_6, розподілу Коломийською міською радою земельних ділянок між сторонами, який в подальшому може привести до виділення цих ділянок відповідачам, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про ймовірність невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_6

Посилання представника апелянтів на те, що застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову перешкоджає відповідачам вільно та безперешкодно користуватися та розпоряджатися майном, що їм належить на праві власності, не заслуговують на увагу, оскільки арешт накладено на земельні ділянки, а не на споруди, які на них розташовані.

При цьому, апеляційний суд акцентує увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, і можуть бути скасовані у випадку визнання позовних вимог необґрунтованими.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а ухвали суду про забезпечення позову постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскаржуваних ухвал немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвали Коломийського міськрайонного суду від 02 листопада та 10 листопада 2018 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Повний текст ухвали складено 16 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач В.А. Девляшевський

Судді: А.Ю. Малєєв

Р.Й. Матківський