Рішення № 72229849, 14.02.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/7174/17

2-о/465/19/18

РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого –судді: Мартинишин М.О..

при секретарі: Потюк В.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, з участю заінтересованих осіб: Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Залізничний районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про встановлення фактів, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду, з заявою про встановлення фактів. Свою заяву мотивує тим, що вона народилася 26.01.1980 року у м.Львові та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який як і його батько за національністю є «поляк» та відповідно і вони належать до польської національності. Однак в актових записах про народження її батька та її національність батька невірно вказано «українець» замість «поляк», а відповідно в актових записах про укладення шлюбу, про розірвання шлюбу та народження її сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 також не зазначено польської національності. Окрім цього, у особистих документах відрізняється прізвище її із батьком та дідусем, а саме в останніх прізвище зазначено «Ціхановський», а її прізвище «Цихановська», тому вважає такі помилки виникли при перекладі.

З народження вони виховуються у польських традиціях, родина святкує польські свята, відвідують костел та вважають себе поляками за національністю. Однак уся їх родина, проживала на території України та за своє життя ретельно приховувала своє походження у зв’язку з загрозою репресій їх родині та при цьому не приділяли даному питання уваги, щоб не відрізнятись своєю національністю. З приводу чого в актовому записі про народження її батька, його батьки по-батькові сина не вказали.

Оскільки їх родичі були поляками, а тому вважає, що вони також мають право на відновлення національності своїх предків та на внесення змін до правовстановлюючих документів із зазначенням належності до польської національності, відновивши свою дійсну національність, як це передбачено Законом України «Про національні меншини в Україні».

Окрім цього, встановлення факту польського походження їм необхідне для впорядкування документів, для реалізації особистих прав - підтвердження польського походження їх роду, цей факт має юридичне значення, оскільки з 2007 року ОСОБА_5 громадянам України польського походження надаються окремі пільги та гарантії, а ситуація що склалась, позбавляє її та їх нащадків права скористатись вказаними правами, а тому вона змушена звернутися з даною заявою до суд захистом свого права та інтересу. Просить заяву задоволити.

У судове засідання заявник не з’явилася, однак подала заяву 14.02.2018р. з якої видно, що вона просить заяву заслухати у її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі та просить таку задовольнити на підставі наявній у справі доказів, а тому суд вважає, що заяву слід слухати у її відсутності на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.

Представник заінтересованої особи- Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.

Представник заінтересованої особи- Залізничного районного у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області у Львівській області у судове засідання не з’явився, однак направив листа 06.02.2018 року, з якого вбачається, що просить справу заслухати у його відсутності, а тому суд вважає, що заяву слід слухати у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі учасників процесу, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася 26.01.1980 року у м.Львові та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який як і його батько за національністю є «поляк» та відповідно і належали до польської національності.

Як вбачається із метрики вінчання та архівної довідки виданої Центрального державного архіву України, м.Львів від 25.09.2017 року №Ц-20(а.с.12-13), що у метричній книзі греко-католицької парафії с. Артасів, повіт Жовква, Львівського воєводства за 1899-1902, 1914-1938рр. виявлено про одруження батьків ОСОБА_6(діда заявника) - 19 лютого 1928 року, с Артасів, будинок 77, наречений ОСОБА_7, римо-католицького віросповідання, 24 роки та ОСОБА_8, греко-католицького віросповідання, 23 роки.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України за №00017970003 від 26.04.2017 року(а.с.11) вбачається, що у діда заявника ОСОБА_6 в графі «національність батька» вказаний «поляк».

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України за №00017969876 від 26.04.2017 року(а.с.10) вбачається, що у батька заявника ОСОБА_3 не вказано його по-батькові.

Як вбачається із свідоцтва про народження заявника серія IIІ-СГ №2633190 від 02.03.1980 року(а.с.8) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України за №00017969876 від 26.04.2017 року(а.с.10), що в таких помилково не зазначено, що заявник та її батько належить до польської національності.

Крім цього, суд також приходить до висновку, що з об’єктивних причин у свідоцтві про одруження заявника від 31.07.2003 року 1-СГ №156723 від 31.07.2003 року та свідоцтві про народження сина заявника - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 Серія 1-СГ №032262 від 24.01.2006 року(а.с.7) взагалі не зазначено польської національності.

Згідно ст.11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України мають право вільно обирати і відновлювати національність. Примушення громадян у який би то не було формі до відмовлення від своєї національності не допускається.

Оскільки заявника родичі були поляками, а тому заявник та її нащадки також мають право на відновлення національності своїх предків та на внесення змін до правовстановлюючих документів із зазначенням належності до польської національності, відновивши свою дійсну національність, як це передбачено Законом України «Про національні меншини в Україні».

Встановлення факту польського походження заявнику необхідно для впорядкування документів, для реалізації особистих прав - підтвердження польського походження їх роду, цей факт має юридичне значення, оскільки з 2007 року ОСОБА_5 громадянам України польського походження надаються окремі пільги та гарантії, а ситуація що склалась, позбавляє заявника та її нащадків скористатись вказаними правами.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" №5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Також судом встановлено, що у особистих документах заявника відрізняється прізвище її із батьком та дідусем, а саме в останніх прізвище зазначено «Ціхановський», а її прізвище «Цихановська», так як такі виникли при перекладі. Тому з метою уникнення проблем, та врегулювання розбіжностей у документах заявнику даний факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Зі змісту п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадського стану» від 07.07.1995 року № 12 вбачається, що при розгляді справ про встановлення неправильності в актовому записі про народження суди мають враховувати, що він зокрема повинен містити відомості про національність і громадянство батьків, а якщо їх не було внесено - актовий запис має бути доповнено.

Відповідно до абз. 4 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності в актах громадського стану» від 07.07.1995 року № 12 питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема, щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Відтак, оскільки національність особи визначається національністю її батьків, яка зазначається в актових записах про народження особи, то єдиним шляхом встановлення та визначення національності особи є внесення доповнень чи змін в актовий запис про її народження щодо національності її батьків за умови відсутності таких відомостей або їх недостовірності.

Крім того, згідно з п. 2.16.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

У відповідності до абз. 3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року суд може встановити факти, які і за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.

Статтею 269 ЦК України встановлено, що особисті немайнові права належать кожній особі від народження або за законом.

Згідно зі ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Статтею 300 ЦК України визначено, що фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх кордонних народів і національних меншин України.

Згідно із ст. 6 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що законом не визначено іншого порядку встановлення даних фактів, він має бути встановлений в судовому порядку.

Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.

Окрім цього, встановлення даних юридичних фактів в достатній мірі захистить інтереси заявника та відповідатиме завданням цивільного судочинства, визначеним у ст.2 ЦПК України.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами.

Проаналізувавши дані, що знаходяться в матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до переконання, що обставини на які покликається заявник у заяві знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах, а тому, вимоги, викладені у заяві підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4, є дідом ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за національністю є «полька» та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 за національністю є «поляк».

Внести зміни в актовий запис №1612 від 22.09.1958 року про народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, складений Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в графі «національність батька» вказати - «поляк» замість «українець».

Внести зміни в актовий запис №1616 від 02.03.1980 року про народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3, складений Львівським міський відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в графі «національність батька» вказати - «поляк» замість «українець».

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 15.02.2018 року.

Суддя Мартинишин М.О.