Ухвала суду № 72229341, 14.02.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1031/18 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Категорія зап. захід Доповідач Шевченко В. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області у складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Білоус Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Житомирі апеляційні скарги прокурора Радушинського В.В., та адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06 лютого 2018 року щодо

ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні №12018060000000039,

за участю:

прокурора Радушинського В.В.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7,

підозрюваного ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_8 Еніша ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі прокурор Радушинський В.В. просить зупинити дію ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.02.2018 у кримінальному провадженні №12018060000000039 від 03.02.2018року в частині визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн., до прийняття рішення по суті апеляційної скарги.

Також просить скасувати ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 06.02.2018 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та обрати підозрюваному ОСОБА_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Не оспорюючи фактично встановлених судом обставин справи та підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає ухвалу незаконною в частині визначення застави.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, є неможливим.

Вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України.

Вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування та 28.07.2016 був оголошений у міжнародний розшук і лише після розшуку був затриманий працівниками поліції.

Зазначає, що перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та на даний час не були встановлені. Зокрема, на теперішній час слідством не встановлено місце знаходження вогнепальної зброї, з якої підозрюваний здійснював п'ять пострілів в приміщенні кафе «Ромка». Існує ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального провадження, з метою штучного створення доказів та уникнення у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варто відносно ОСОБА_5, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, відмовити.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що 04 лютого 2018 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_10 в ІТТ Житомирського відділу поліції здійснив повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12018060000000039 від 03.02.2018 р. громадянину ОСОБА_11, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12, складену старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_9, погодженого прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_13

В зв’язку з тим, що затриманий ОСОБА_14 не володіє українською мовою, частково розуміє російську мову, адвокатами ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до початку здійснення повідомлення про підозру було подано клопотання старшому слідчому Іванисько С.В. про залучення сертифікованого перекладача для роз'яснення прав підозрюваного та суті повідомлення про підозру рідною мовою ОСОБА_5. Однак, старший слідчий Іванисько C.B., не розглянувши подане клопотання, не залучивши сертифікованого перекладача, здійснив повідомлення про підозру на державній мові у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тим самим порушив право на захист підозрюваного. Вважає бездіяльність старшого слідчого Іванисько C.B. щодо незалучення сертифікованого перекладача для перекладу з української мови на азербайджанську та ненадання процесуальних документів ( повідомлення про підозру та прав підозрюваного) в переводі з української мови на азербайджанську, незаконною та такою, що ставить під сумнів обґрунтованість повідомленої підозри.

Відповідно до ст.277 КПК України процесуальні дії щодо складення і вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа, котра має відповідні процесуальні повноваження. Однак, вказана вимога закону органами досудового слідства не виконана. З повідомлення про підозру від 04.02.2018 року вбачається, що цей документ складено старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_9 Проте повідомив про підозру ОСОБА_5 старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_10, що суперечить вимогам ст.ст. 276-278 КПК України.

Враховуючи зазначені обставини, вважає, що ОСОБА_5 не може вважатися таким, що повідомлений про підозру та набув статусу підозрюваної особи, а обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Послався на те, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Оскільки взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки, вважає, що є підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді - домашнього арешту, що не було враховано слідчим суддею.

Слідчим суддею не було проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та норми міжнародного права.

Вважає, що визначивши при обранні запобіжного заходу заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 528600 грн., суд не врахував той факт, що ОСОБА_5 на даний час ніде не працює, розмір застави є непомірно великим.

Зазначає, що розмір застави, який би забезпечив належну процесуальну поведінку ОСОБА_5, повинен бути визначений у 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, в сумі 140960грн.

Посилається на те, що в ухвалі слідчий суддя жодним чином не обґрунтував, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 06 лютого 2018 року частково задоволено клопотання старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 03 лютого 2018 року з 19 год. 10 хв.

Встановлено строк дії ухвали до 04.04.2018 року до 19 год. 10 хв.

Одночасно визначено розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України, у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою.

Підозрюваний або заставодавець мають право внести кошти на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №12018060000000039 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області №37317049000277 (код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ГУ ДКСУ у Житомирській області, м. Житомир, банк - ДКС України, м. Київ).

3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:

-прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

-заборонено спілкуватися зі свідками, потерпілими, іншими особами у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено в межах строків досудового розслідування до 04.04.2018 року.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором у судовому засіданні доведено обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_5 підозри та наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо загрози переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливості при перебуванні на волі знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, місцезнаходження яких не встановлено, а також неможливість запобігання зазначених ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.

Звертаючись із клопотанням про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий послався на те, що органами досудового розслідування встановлено, що в достовірно невстановлений час, день та місці ОСОБА_5, маючи умисел на незаконне придбання боєприпасів та вогнепальної зброї, незаконно придбав десять патронів та вогнепальну зброю невстановленого зразка, яка призначена для відстрілу патронів калібру 9 мм.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5, утримуючи при собі вогнепальну зброю невстановленого зразка та п'ять бойових припасів близько 15 години 23.05.2016 прибув до кафе «Ромка», що розташоване по вул. Домбровського, 25, в м. Житомирі.

Не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_5, перебуваючи у вказаному кафе, здійснив п'ять пострілів із вогнепальної зброї невстановленого зразка та, утримуючи її при собі, з даного місця зник в невідомому напрямку.

25.05.2016 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: Житомирська область, м. Житомир, майдан Визволення 1 кв. 21 виявлено та вилучено 5 патронів калібру 9 мм., які відповідно до висновку експерта №1/2462 являються боєприпасами до стрілецької вогнепальної зброї та які ОСОБА_5 зберігав без передбаченого на те дозволу.

03лютого 2018 року за підозрою у носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_5.

04 лютого 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого дозволу, за ознаками ч.1 ст.263 КК України.

На даний час в Богунському районному суді м. Житомир розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_15 яке мало місце 23.05.2016 в приміщенні кафе «Ромка», що розташоване по вул. Домбровського 25 в м. Житомир за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

По вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_5 було оголошено в міжнародний розшук, так як він переховувався від органів досудового розслідування.

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, а тому застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для запобігання ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який підтримали апеляційну скаргу та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_7, які підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання слідчого та застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано виходив з доведеності підстав для застосування саме такого виняткового запобіжного заходу у зв’язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя повно дослідив обставини кримінального провадження та обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Зокрема, виходив з того, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням підозрюваного під вартою, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, може знищити, сховати або спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Обґрунтовуючи пред’явлену ОСОБА_5 підозру, слідчий у клопотанні послався на докази, зібрані у кримінальному провадженні, а саме: на протокол огляду місця події від 23.05.2016; протокол огляду трупа ОСОБА_16; протокол обшуку від 25.05.2016 (проведеного в рамках кримінального провадження №12016060000000068), висновками судово-балістичних експертиз №1/2389, №1/2484, №1/2462 (проведених в рамках кримінального провадження №12016060000000068); протокол затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України.

Вказані докази були належним чином перевірені слідчим суддею.

Доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що слідчим суддею при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу не враховано відсутність обгрунтованої підозри, спростовуються матеріалами провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1(c) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення О'Нага v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України врахував вагомість наявних в матеріалах кримінального провадження доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, які б давали підстави для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, було прийнято до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років.

Обґрунтовуючи наявність передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, слідчий суддя правильно врахував, у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, який раніше судимий за вчинення умисного злочину з корисних мотивів, не одружений, не працює, легальних джерел доходу не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків.

Разом з тим, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_5 28 липня 2016 року був оголошений у міжнародний розшук у зв'язку з підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.115 КК України.

Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, при прийнятті оскаржуваного рішення перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 щодо не проведення слідчим суддею аналізу всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, є безпідставними.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що при прийнятті рішення, суд повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства та у відповідності з вимогами ст.194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, даних про його особу, обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прийняв вмотивоване рішення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Також апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляційних скарг прокурора щодо відсутності підстав для застосування застави та захисника щодо занадто великого розміру застави, оскільки вказані доводи не ґрунтуються на вимогах закону.

Частиною 3 статті 183 КПК України встановлено обов’язок слідчого судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) грн., слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення, пославшись на те, що з урахуванням вищезазначених ризиків саме такий розмір здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Доводи, на які посилаються апелянти в своїх апеляційних скаргах, були предметом ретельного дослідження слідчим суддею та перевірені під час розгляду провадження в апеляційному суді.

Доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що при постановленні оскаржуваної ухвали були допущені порушення норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для її скасування щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Керуючись ст. 404, 407,422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Радушинського В.В. та адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06 лютого 2018 року щодо ОСОБА_5, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: