Рішення № 72229007, 15.02.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8451/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Збожної О.Р.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа – Львівське міське комунальне підприємство «Айсберг» про скасування постанови,

встановив:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №45 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 06 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51 гривня, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, на думку позивача, уповноваженою особою, якою вирішувалось питання про притягнення її до відповідальності, не враховано всіх обставин справи.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з мотивів викладених у позові. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак не подав жодних доказів поважності причин неявки. Суд, на підставі п.1 ч.3 ст.205 КАС України, ухвалив розглядати справу у відсутності представника відповідача, оскільки повідомлені причини неявки судом не визнаються поважними (суду, зокрема не надано доказів неможливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника).

Представник третьої особи ЛМКП «Айсберг» особи в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, суд приходить до наступного.

Згідно постанови №45 від 06.04.2017 року /а.с.10/ ОСОБА_1 порушила правила санітарного утримання місць загального користування, а саме складує на балконі загального користування речі домашнього вжиту в будинку №55 на вул.Городоцькій у м.Львові. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів,зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається, з долученої позивачем копії Епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №1722 /а.с.37/, ОСОБА_1 в період з 10.02.2017 року по 17.02.2017 року перебувала на лікуванні в кардіологічному відділенні, тобто під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.2017 року /а.с.11/ присутня не була, а відтак відповідачем невірно відображено відомості зазначені в протоколі щодо відмови ОСОБА_1 від підпису в такому.

Згідно попередження ЛМКП «Айсберг» від 10.02.2017 року №84, ОСОБА_1 зобов’язано терміново прибрати речі домашнього вжитку з балкона загального користування по вул. Городоцькій. 55 /а.с.35/.

Однак, представником відповідача на підтвердження своїх доводів, не надано суду жодних доказів з приводу того, що посадовою особою, якою було виявлено факт даного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, зафіксовано, що таке вчинено саме ОСОБА_1, відтак не є доведеними посилання представника відповідача на вчинення вказаного діяння саме позивачем.

Суд вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону (неправомірною), є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Остаточна оцінка поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дається в постанові по справі.

Постанова (рішення) по справі про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, при складанні якого необхідно враховувати встановлені законом вимоги до змісту і форми цього документа.

У відповідності до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова має містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У цьому процесуальному документі необхідно обґрунтовувати і мотивувати юридичну оцінку обставин справи, вид і захід застосованого стягнення. Обгрунтованість постанови по справі пов’язана з повним, всебічним і об’єктивним дослідженням обставин справи, привальним застосуванням матеріально-правових і процесуально-правових норм. При цьому аргументація висновків має ґрунтуватися на даних, досліджених під час розгляду справ.

Висновок про наявність в діях (бездіяльності) особи складу адміністративного правопорушення може бути зроблено лише на підстави доказів, отриманих у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до принципу презумпції невинності обов’язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.

Однак, як видно з оскаржуваної постанови, в такій адміністративна комісія Галицької районної адміністрації Львівської міської ради обмежилась лише описом скоєного, на їх думку, правопорушення без належної мотивації оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Більше того, будь-яких доказів на підтвердження відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, не надано суду і після звернення позивача до суду, незважаючи на покладений Законом на відповідача обов’язок доказування правомірності свого рішення.

Відтак, суд не бере до уваги дані зазначені у постанові, оскільки у такій не наведено жодних належних, допустимих та достатніх доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та повно і всебічно не були дослідженні усі обставини справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність постанови №45 від 06.04.2017 року та вважає, що дану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст.241-246 КАС України, суд,

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №45 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 06 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ст.150 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51 гривня.

Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень – понесених судових витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначенихстаттями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 .

Головуючий

суддя: Стрельбицький В.В.