Ухвала суду № 72228773, 16.02.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1

Справа № 335/12984/17

2-а/335/45/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження процесуального строку 16 лютого 2018 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Запорізького обласного військового комісаріату до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання постанов державного виконавця та зобов’язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 26.10.2017 до суду надійшла позовна заява Запорізького обласного військового комісаріату до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якій позивач просить визнати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та стягнення витрат виконавчого провадження від 23.06.2017 № 52892212, про відкриття виконавчих проваджень №№ 54199244, 54199194 від 26.06.2017, зобов’язати державного виконавця скасувати вказані постанови. Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2017 позовна заява залишена без руху із наданням позивачеві строку на усунення її недоліків.

Відповідно до ухвали від 27.10.2017 позивачеві необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення змісту позовних вимог відповідно до вимог статті 105 КАС України, надання платіжного документа про сплату судового збору на суму 2 560,00 грн., зазначення обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та доказів їх наявності, надання доказів відправки відповідачу копії позовної заяви з додатками, надання документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

20.11.2017 надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог від 17 листопада 2017 року, в якій просив: поновити строки звернення з адміністративним позовом та прийняти справу до розгляду; продовжити строк для сплати судового збору; задовольнити позовні вимоги та визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та самовільне збільшення розміру виконавчого збору незаконними; скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №52892212 від 23.06.2017.

Ухвалою від 21.11.2017 позивачеві продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 3200 гривень, надання документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, – до 08.12.2017 включно. Копію вказаної ухвали позивач отримав 14.12.2017, про що наявне рекомендоване поштове повідомлення. Ухвалою від 22.12.2017 позивачеві продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 3200 гривень, надання документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, – до 10.01.2018 включно. 29.12.2017 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача на виконання ухвали суду від 08.12.2017, в якому посилається на те, що попередніми ухвалами по справі було визначено суму судового збору до сплати у розмірі 2560,00 грн., яку на момент надходження ухвали суду від 21.11.2017 було сплачено, за платіжним дорученням від 05.12.2017 № 3858, тому виникла потреба для доплати суми судового збору у розмірі 640,00 грн. Крім цього, представник позивача у клопотанні зазначив, що Запорізький ОВК являється розпорядником коштів третього ступеню, та згідно з п. 16 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2013 № 389, фінансування військових комісаріатів здійснюється за рахунок кошторису Міноборони України. Позивачем було направлено до вищого керівництва запити на вирішення питання щодо додаткового фінансування, необхідного для оплати сум судового збору, але фінансування за відповідними статтями видатків бюджету не проводилося. Посилаючись на ч. 1 ст. 133 КАС України, представник позивача просив відстрочити доплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Проте, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Тобто, Законом України «Про судовий збір» не передбачено права суду на відстрочення сплати судового збору у випадках, не передбачених цим Законом.

Крім цього, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» доведено до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», за якою якщо бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

На підставі вищевикладеного, суд вважає клопотання представника Запорізького обласного військового комісаріату необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, Запорізькому обласному військовому комісаріату необхідно доплатити судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Разом із тим, за ухвалами суду від 27.10.2017, від 21.11.2017 та від 22.12.2017 позивачеві було необхідно надати до суду документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог.

Однак, станом на 16.02.2018 позивачем не надано до суду документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог.

Зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлений судом строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, вважаю за можливе продовжити позивачеві процесуальний строк на усунення недоліків – до 28.02.2018 включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 121, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя У Х В А Л И В: В задоволенні клопотання представника Запорізького обласного військового комісаріату про відстрочення сплати судового збору – відмовити. Продовжити Запорізькому обласному військовому комісаріату строк на усунення недоліків позовної заяви до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №52892212 від 23.06.2017 шляхом доплати судового збору у розмірі 640 гривень, надання та документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, – до 28 лютого 2018 р. включно, роз’яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Шалагінова