Постанова № 72228695, 15.02.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/10730/17 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/737/18 Геєць Ю.В.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача фінансових послуг,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача фінансових послуг, в якому просив суд зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», що має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не отриманих коштів за вкладом ОСОБА_3 по рахунку НОМЕР_1 розміщеному в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» в сумі 10 000 грн. та стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року провадження у справі закрито.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із неповерненням Банком через уповноважену особу частини вкладу позивачу за договором від 25.01.2016 року. Просить скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для провадження її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача фінансових послуг, в якому просив суд зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», що має право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині не отриманих коштів за вкладом ОСОБА_3 по рахунку НОМЕР_1 розміщеному в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» в сумі 10 000 грн. та стягнути судові витрати по справі.

Тобто ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом не до суб'єкта владних повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а до ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛОВСЬКИЙ» Волкова О. Ю.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що характер спірних правовідносин, суб'єктивний склад сторін, зміст заявлених вимог, дають зробити висновок, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно роз'яснень викладених у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд є юридичною особою публічного права, є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне /справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ проводиться за правилами іншого судочинства/, по-друге, суб'єктний склад такого спору /однією зі сторін є, як правило, фізична особа/.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України учасниками справи є сторони, треті особи.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, Фонд є юридичною особою публічного права. Однак, при цьому не з'ясував, чи пред'явлені до Фонду позивачем, будь-які вимоги. Однак, суд першої інстанції закриваючи провадження у справі, не виконав вимоги ч. 1 п.п. 2, 3 ст. 269 ЦПК України, щодо змісту ухвали, навів лише норми цивільного та адміністративного процесуального законодавства та залишив поза увагою суть питання, що вирішується судом та не зазначив мотиви з яких суд дійшов такого висновку.

З урахуванням викладеного, колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю є передчасним, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Дата складання повної постанови 16 лютого 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: