Рішення № 72228624, 08.02.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

08.02.2018

Справа 337/4336/17

Провадження № 2/337/157/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Куліш Л.Е

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ЖБК «Метизник-2» про визнання втратившим право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

У позові вказала, що її чоловіку ОСОБА_4 на сім’ю із трьох осіб була надана квартира АДРЕСА_1. На підставі розпорядження голови Хортицької районної адміністрації від 29.02.2000 року № 583 надано дозвіл на оформлення приватної власності на квартиру АДРЕСА_1. 10.04.2017 року ОСОБА_2 помер. Вона є єдиним спадкоємцем, так як син ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька на її користь. На даний час в квартирі зареєстровані вона, її син - ОСОБА_5, , онук- Лаврусенко А.А. та її двоюрідна сестра ОСОБА_3, яка з січня 2013 року в квартирі не проживає. Просила визнати ОСОБА_3М , такою що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою № 74 в будинку № 44 по вул.Задніпровській у м.Запоріжжі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала. Суду пояснила, що вона у 2012 році у квартиру прописала свою двоюрідну сестру для оформлення пенсії, яка проживала у квартирі до січня 2013 року, після чого виїхала у Росію, з цього часу вона жодного разу не приїздила та у квартирі не проживала, тому просить позов задовольнити та визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою.

Адвокат ОСОБА_1 позов підтримала, просить його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3М у судове засідання неодноразово не з’явилася, поважну причину не явки суду не повідомила, про слухання справи сповіщалася належним чином, шляхом надсилання рекомендованими листами на адресу реєстрації судових повісток, копії позову та додатків до нього, але вона тривалий час не з'являлася у відділення зв'язку за отриманням повісток та інших документів, про що на поштовому конверті зроблено відповідний запис.

У відповідності до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Як вбачається з довідки адресно-довідкового підрозділу УДМС в Запорізькій області від 14.11.2017 року, ОСОБА_3М зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, (вул.Задіпровська), 44, кв. 74, саме за цією адресою відповідачка повідомлялася про слухання справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_3

Представник третьої особи ЖБК «Метизник-2» у судове засідання не з’явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, думку адвоката, свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст.. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № 639 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про смерть І-ЖС№ 388083, ОСОБА_4 помер 10.04.2017 року, про що складений відповідний актовий запис № 2504 (а.с.9).

Як вбачається з заяви ОСОБА_5, він відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до довідки адресно - довідкового сектору Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 14.11.2017 року, ОСОБА_3М зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, (вул.Задіпровська), 44, кв. 74 (а.с. 28).

Згідно актів ЖБК «Метизник-2» про не проживання особи від 18.10.2017 року, 11.10.2017 року, ОСОБА_3М не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з січня 2013 року (а.с.14, 15).

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона сусідка ОСОБА_2, проживає з нею на одній площадці. З ОСОБА_3 вона не знайома. Приблизно у 2013 році, вона у квартирі позивачки бачила жінку, хто ця жінка вона у ОСОБА_2 не питала, бачила її один раз. На теперішній час в квартирі проживає ОСОБА_2 з онуком.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона з 1971 року знайома з ОСОБА_2 Вона часто телефонує їй та буває у неї вдома, приблизно один раз на тиждень. З ОСОБА_3 вона знайома, бачила її у ОСОБА_2 один раз у грудні 2012 року. У 2013 році вони проводжали ОСОБА_3 з сумками, бо вона уїхала, більше вона її не бачила. З 2013 року по теперішній час вона ніколи не бачила ОСОБА_3

На підставі ст. 405 ЦК України, члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право зайняти, визначається його власником.

Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник користується, володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник згідно вимог ст.16, 319, 321, 391 ЦК України має право вимагати усунення відповідних перешкод шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, в тому числі і шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_3М у спірній квартирі не проживає з січня 2013 року, що підтверджується доказами, які є у матеріалах справи та пояснення ми свідків, відзив на позов відповідачка суду не надала, тому, відповідно до ст. 405 ЦК України її необхідно визнати такою, що втратила право користування вказаним житловим приміщенням.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою № 74 у будинку № 44 по вул. Василя Сергієнка ( Задніпровській) у м.Запоріжжі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: Г.Є. Гнатик