Рішення № 72228176, 16.02.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1451/17

Провадження № 2/282/91/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судового засідання: Грушак І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2 до Любарської селищної ради про право власності на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка вказує, що 04 листопада 2007 року в с.Коваленки Любарського району Житомирської області помер її чоловік ОСОБА_3.

Згідно з чинним цивільним законодавством, вона являється спадкоємицею майна померлого чоловіка. Серед спадкового майна є будинок з господарськими будівлями за №42 по вулиці Центральній в селі Коваленки Любарського району, який ОСОБА_3 успадкував по заповіту ОСОБА_4, але за життя не оформив його. Дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею, в порядку спадкоємства за законом, права власності на садибу в тому числі земельні ділянки загальним розміром 0,42 га.) №42 по вул.Центральній в с.Коваленки Любарського району Житомирської області.

Представник позивачки у судове засідання на розгляд справи не з’явився, в наявній в матеріалах справи заяві вказав, що позовні вимоги своєї довірительки підтримує в повному об’ємі та просить справу слухати у його відсутності.

Представник Любарської селищної ради у підготовче судове засідання на розгляд справи не з’явився, однак надіслав лист у якому зазначив, що заявлені позовні вимоги визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

15 травня 1971 року виконавчим комітетом Панасівської сільської ради було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, після чого дружині було присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_3.

04 листопада 2007 року в с.Коваленки Любарського району у віці 68 років помер ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ТП №075916.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на його майно, спадкоємцем якого, є позивачка, яка своїми діями прийняла спадщину, оскільки проживала разом із ним, а у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Серед спадкового майна є житловий будинок з господарськими будівлями за №42 по вулиці Центральній в селі Коваленки Любарського району.

Вказаний будинок за даними книг по господарського обліку Панасівської сільської ради належав ОСОБА_4, який по завершенні будівництва зареєстровано шляхом відкриття особового рахунку в погосподарській книзі за 1950 рік, що стверджується довідкою №429 від 16.11.2017 року, виданою Панасівською сільською радою.

Крім того, на підставі рішення Панасівської сільської ради від №36 від 16.12.1993 року, ОСОБА_6 було передано у приватну власність земельну ділянку загальним розміром 0,42 га.

З свідоцтва про смерть серії І-ТП №220476 вбачається, що ОСОБА_4 помер 04.06.2003 року в с.Коваленки Любарського району Житомирської області.

Згідно заповіту, посвідченого 30 липня 1998 року секретарем Панасівської сільської ради, ОСОБА_4, все своє майно заповів ОСОБА_3, який вступив у фактичне володіння спадковим майном, оскільки доглядав за житловим будинком та обробляв земельну ділянку, які належали покійному ОСОБА_4, що стверджується довідкою №2574, виданою Любарською селищною радою 20.12.2017 року.

Постановою державного нотаріуса Романівської державної нотаріальної контори №682/02-31 від 26.10.2017 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №42, що розташований по вул.Центральній в с.Коваленки Любарського району, у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_3 на це нерухоме майно.

Довідка №1035 від 20.07.2017 року видана Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації вказує, що на будинок №42 по вул.Центральній в с.Коваленки Любарського району, правовстановлюючі документи не оформлені, право власності не зареєстроване.

Відповідно до ст.346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст.331 ЦК України – право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року “ Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, зазначено, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

За ст.120 ЗК України – до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що за даними Панасівської сільської ради ОСОБА_4 належав житловий будинок за №42 по вул.Центральній в с.Коваленки Любарського району, який був успадкований ОСОБА_3, а позивачка є спадкоємицею майна останнього за законом, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. ст.ст.76-80, 89, 211, 247, 263 - 265, 271 – 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, ст.120 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, в порядку спадкоємства за законом по смерті чоловіка – ОСОБА_3, померлого 04 листопада 2007 року в с.Коваленки Любарського району, право власності на садибу (в тому числі земельні ділянки загальним розміром 0,42 га) за №42 по вул.Центральній в с.Коваленки Любарського району Житомирської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_7