
Справа № 279/1836/17
РІШЕННЯ
іменем України
12 лютого 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Коренюка В.П.,
при секретарі Подвисоцькій Т.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 у місті Коростені Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
17 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії ГУНП у Житомирській області щодо відмови в прийнятті та направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-групи інвалідності; зобов'язати ГУНП у Житомирській області прийняти і надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850; визнати протиправними дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та не направлення їх до Міністерства внутрішніх справ України; зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їй ІІІ-групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві представник позивача ОСОБА_2., який діє згідно з довіреністю від 9 лютого 2017 року, зазначив про розгляд справи без участі позивача та її представника.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких письмових заяв щодо позиції з приводу поданого позову ОСОБА_1 не направили.
Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію", який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з п.5 р.ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Відповідно до п.15 р.ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 по 6 листопада 2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України та з 7 листопада 2015 року по 20 грудня 2016 року проходила службу в Національній поліції України (вислуга років на день звільнення складає у календарному обчисленні - 9 років 2 місяці 18 днів).
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 131/102 від 30 листопада 2016 року військово-лікарської комісії УМВС України Житомирської області в результаті медичного огляду капітана поліції ОСОБА_1 встановлено діагноз, захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ; непридатна до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Даними Виписки з акту огляду МСЕК від 17 січня 2017 року підтверджується той факт, що ОСОБА_1 встановлена ІІІ-група інвалідності довічно, із значенням, що захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
ОСОБА_1 подала заяву (рапорт) до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області та ГУНП в Житомирській області з вимогою щодо отримання одноразової допомоги у зв'язку з тим, що отримала ІІІ-групу інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
Листом ГУНП у Житомирській області від 30 січня 2017 року №195/29/05-2017 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги.
Листом голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2017 року №195/29/05-2017 повернуто без розгляду матеріали на виплату одноразової грошової допомоги. (Відповідно до змісту вказаного листа, основною підставою для відмови у позитивному вирішенні заяви ОСОБА_1 зазначено те, що постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 не поширюється на працівників поліції.
Не погоджуючись з діями ГУ НП в Житомирській області, а також управління МВС України в Житомирській, ОСОБА_1 звернулася до суду, оскільки вбачає, що відповідачі діяли не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20 грудня 1990 року, чинного на час захворювання позивачем, встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 707 від 12 травня 2007 року затвердив "Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції".
Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року затверджений "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", що додаються, та установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до "Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Виплата одноразової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 23 Закону України "Про міліцію" має відбуватись в порядку та на умовах, встановлених "Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Згідно з пунктом 1 зазначеного вище Порядку та умов № 850 від 21 жовтня 2015 року він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
ОСОБА_1 17 січня 2017 року встановлено ІІІ-групу інвалідності.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-УІІІ від 02 липня 2015 року. З прийняттям зазначеного Закону втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Згідно з п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до ч.2 ст.97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (п. 15) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а відмови відповідачів у виплаті зазначеної допомоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прямо суперечать положенням Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з пунктом 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, враховуючи наведене вище, а також те, що позивач зверталася як до ГУНП в Житомирській області, так і до УМВС України в Житомирській області із заявами про виплату одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію".
Конституційний суд України, в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3 рп/203 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18 березня 2014 по справі №21-11а14, прийнятій у подібних правовідносинах, у разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянуто, та відповідного рішення не прийнято, - суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.
Тобто, належним захистом порушеного права позивача, у даному випадку, є зобов'язання відповідачів забезпечити розгляд питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
Отже, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5-12, 192-194, 229, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо відмови в прийнятті та направленні до Міністерства внутрішніх справ України висновку із додатками про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІІ-групи інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Житомирській області прийняти і надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням їй ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Визнати протиправними дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та не направлення їх до Міністерства внутрішніх справ України.
Зобов'язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області прийняти та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок із додатками щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їй ІІІ-групи інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП - НОМЕР_1.
Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місцезнаходження - м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37;
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, місцезнаходження - м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області В. П. Коренюк
Судове рішення № 72228047, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 12.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 279/1836/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: