Ухвала суду № 72227631, 16.02.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/648/18 Справа № 201/18497/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Джерелейко О.Є.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

16 лютого 2018 року м. Дніпро

Суддя - доповідач Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2, ознайомившись з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 січня місяця 01 дня, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

встановила:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 березня 2018 року.

Не погодившись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач вважає, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з вимог апеляційної скарги, обвинувачений ОСОБА_3 оскаржує ухвалу щодо продовження запобіжного заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

За таких обставин, на підставі ст. 392 КПК України, ухвали про застосування або продовження запобіжного заходу, окремому апеляційному оскарженню не підлягають. Зазначений висновок не суперечить практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Харченко проти України»), оскільки зі зміною кримінального процесуального законодавства змінився підхід до порядку застосування тримання під вартою у судовому провадженні, та періодичний судовий контроль у порядку ст. 331 КПК України, забезпечує дотримання прав обвинуваченого за ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи, що обвинуваченим подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому у відкритті провадження за вищевказаною апеляційною скаргою необхідно відмовити.

Заборона на окреме оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження, закріплена у ч. 2 ст. 392 КПК України. Постановлена ухвала не визначена КПК України як така, що підлягає окремому оскарженню. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, суддя-доповідач

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду впродовж трьох місяців з дня її постановлення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області: ОСОБА_2