Рішення № 72226639, 15.02.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/350/17

Провадження № 2/183/189/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Майної Г. Є.,

з секретарем – Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. З липня 2014 року їх сім'я фактично розпалась, з того часу вони проживають окремо, деякий час вона мала близькі стосунки з іншим чоловіком. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано. 24 грудня 2016 року позивач народила доньку Ніколь. Оскільки дитина була народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, відповідно до п. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України батьком дитини записали відповідача. Позивач стверджує, що відповідач не є батьком дитини, а тому просить суд виключити з актового запису № 29 від 17 січня 2017 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчиненого Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, даних про батька – ОСОБА_2, а також зобов'язати Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести відповідні зміни до актового запису про народження.

21 лютого 2017 року позивачем подано клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 21 лютого 2017 року клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено, призначено у цій справі судову генетичну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

12 липня 2017 року на адресу суду повернута без виконання ухвала суду від 21 лютого 2017 року про призначення судової генетичної експертизи, у зв'язку з неявкою відповідача на експертизу.

Ухвалою суду від 12 липня 2017 року провадження у справі поновлено.

01 вересня 2017 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову і розгляд справи за його відсутності.

05 лютого 2018 року представником позивача ОСОБА_4 заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_5, яке ухвалою суду від 05 лютого 2018 року задоволено.

Позивач в судове засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. 01 вересня 2017 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову і розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши надані письмові докази, а також матеріали цивільної справи № 183/3674/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, прийшов до наступного висновку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем до 29 серпня 2016 року (а.с. 6).

24 грудня 2016 року позивач народила доньку Ніколь і 17 січня 2017 року зареєструвала її народження, про що Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис № 29 від 17 січня 2017 року та видано відповідне свідоцтво про народження серії І-КИ № 631748 (а.с. 5, 8). Батьком дитини відповідно до ч. 2 ст. 122 Сімейного кодексу України записаний відповідач.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступних норм права.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Сімейного кодексу України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 138 Сімейного кодексу України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Ураховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що між сторонами виник спір щодо визначення походження дитини, і приймаючи до уваги норми законодавства й обставини, встановлені судом під час розгляду справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у матеріалах справи відсутня заява іншої, ніж відповідач, особи про своє батьківство відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Показання ж в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 про те, що її сестра – позивач ОСОБА_1 з літа 2014 року не проживала однією сім'єю зі своїм чоловіком – відповідачем ОСОБА_2, а зустрічалась з іншим чоловіком, і народила доньку Ніколь від чоловіка на ім'я ОСОБА_4, який забирав їх з пологового будинку, не є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом, на підставі якого суд може встановити обставини, що підтверджують заявлені позовні вимоги, і постановити рішення про задоволення позовних вимог, а також не виключають обов'язку подання іншою, ніж відповідач, особою заяви про своє батьківство відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд ставить під сумнів справжність підпису відповідача в заяві про визнання позовних вимог і подання цієї заяви ним особисто.

Недоведення позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позбавляє суд можливості визначитися з питанням щодо порушення, невизнання або оспорення прав позивача будь-якою особою під час державної реєстрації народження дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 76-82, 141-142, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстрованим або знятим з реєстрації у Дніпропетровській області не значиться), третя особа Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Українська 7-а; код ЄДРПОУ 40340814) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Г.Є. Майна