Ухвала суду № 72226550, 16.02.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2459/17

2/212/162/18

У Х В А Л А

16 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Борис О.Н., з участю: секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу № 212/2459/17, 2/212/162/18 за позовом ОСОБА_2 до служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1», Комунального закладу «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради», Міністерство охорони здоров'я України, департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації, Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», Міністерства соціальної політики України, Дніпропетровської обласної ради, Криворізької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2017 року представник ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищевказаним позовом.

Ухвалою від 25 квітня 2017 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті без проведення попереднього судового засідання.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У судове засідання сторони не прибули.

Відповідно до матеріалів справи, справа неодноразово призначалась до розгляду, проте позивачка та її представник до суду, будучи належним чином поінформованими про час та місце розгляду справи, неодноразово не прибували, зокрема повторно на судові засідання, які були призначені на 07.12.2017 року, 22.12.2017 року, 16.01.2018 року, 16.02.2017 року.

У судове засідання призначене на 07.12.2017 року, позивач та її представник не прибули. Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача ОСОБА_3 своєчасно та належним чином був сповіщений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 159), підтверджень щодо поважності причин його неявки суду не подав.

Розгляд справи було призначено на 22.12.2017 року 10.00 год., позивач та його представник будучи належним чином сповіщені до суду не прибули. 22.12.2017 року за допомогою електронної пошти представник позивача ОСОБА_3 направив клопотання, в якому просить судовий розгляд справи відкласти у зв'язку набранням законної сили ЦПК України та необхідністю додаткового часу для його вивчення ( а.с. 168).

У судове засідання призначене на 16.01.2018 року, позивач та його представник до суду не прибули. Представник позивача повторно направив суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для вивчення нової редакції ЦПК України ( а.с. 182).

У судове засідання призначене на 16.02.2018 року, позивач та його представник будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули, представник позивача направив суду клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для вивчення нової редакції ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду, виходячи з наступного.

Порядок вручення судових повісток врегульований ст. 130 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, з матеріалів справи вбачається, що судові повістки направлені за місцем мешкання ОСОБА_2, що зазначений у позові: АДРЕСА_1, повернуті до суду з поштовими відмітками «за закінченням терміну зберігання». Представник позивача по довіреності ОСОБА_3 про усі судові засідання сповіщався належним чином, про свідчить поштове повідомлення (а.с. 190), довідки про доставку СМС повідомлення (а.с. 178-179, 195) та особисті його заяви про чергове відкладення розгляду справи, з відомостями про обізнаність про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд з урахуванням вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, суд вважає позивача належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи, при цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили поважність причин неявки позивача та її представника у судові засідання на 07.12.2017 року, 22.12.2017 року, 16.01.2018 року та на 16.02.2018 року. Заяви про розгляд справи у їх відсутність в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. 130, 223, 257, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей № 1», Комунального закладу «Криворізький спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради», Міністерство охорони здоров'я України, департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації, Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», Міністерства соціальної політики України, Дніпропетровської обласної ради, Криворізької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Н. Борис