Ухвала суду № 72226497, 14.02.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4531/17

№ 1-м/183/1/18

14 лютого 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Мороховець О.В.,

секретаря Нікітіної К.Є.,

за участю прокурора Козлова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідності із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И Л А :

13 вересня 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке мотивоване тим, що вироком Совєтського районного суду м. Ростова-на-Дону від 05.07.2016 року з урахуванням змін внесених апеляційною ухвалою Ростовського обласного суду від 23.08.2016 року ОСОБА_1, було засуджено за ч.1 ст.30, п. "г" ч.4 ст. 228.1 (готування до незаконного збуту наркотичних засобів, вчинене у великому розмірі) КК РФ до 9 років 10 місяців позбавлення волі. 10 серпня 2017 року відповідно до наказу № 2546/5 Міністерством юстиції України було прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого ОСОБА_1 на підставі ст. 606 КПК України, ст. 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та запиту № 06-82078/17 Міністерства юстиції РФ від 11.07.2017 року, у зв'язку з чим, необхідно визначити норми (статті, частини статей) КК України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення та строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі зазначених судових рішень.

В судовому засіданні прокурор, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, та висловив свою позицію щодо приведення зазначених судових рішень відносно ОСОБА_1 у відповідності із законодавством України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України обґрунтоване й підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, яка ратифікована Україною 22.09.1995 року і набула чинності для України з 01.01.1996 року та ст.606 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно до листа ДМС України від 15.12.2016 року №6.4/14828-16 місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 в Україні встановлено за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Івано-Михайлівка, вул. Папаніна, буд.19, засуджений ОСОБА_1 написав заяву та виявив бажання про його переведення для подальшого відбуття покарання в Україні. На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ ВК №15 УФСВП Росії по Ростовській області, де він характеризується задовільно, за станом здоров’я - здоровий, працездатний та може слідувати етапом (а.с.42,44,45).

Відповідно до довідки ФКУ ВК №15 УФСВП Росії по Ростовській області, кінець строку відбуття покарання у ОСОБА_1 - 16.09.2025 року, умовно - достроково 3/4 - 02.04.2023 року (а.с.22).

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №2546/5 від 10.08.2017 року Міністерством юстиції України було прийнято рішення про прийняття громадянина України ОСОБА_1 з Російської Федерації в Україну для подальшого відбування покарання, призначеного вироком Совєтського районного суду м. Ростова-на-Дону від 05.07.2016 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Ростовського обласного суду від 23.08.2016 року.

Відповідно до п. b) ч. 1 ст. 9 Конвенції компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 даної Конвенції, якою передбачено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган:

a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно

викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку;

b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом;

c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і

d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Відповідно до вироку Совєтського районного суду м. Ростова-на-Дону від 05.07.2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 30, п. "г" ч.4 ст. 228.1 КК РФ до 10 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і без штрафу з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишений без зміни до набрання вироку законної сили.

Термін покарання ОСОБА_1 рахується з моменту проголошення вироку, тобто з 05 липня 2016 року. Зарахувано в строк відбування покарання час його затримання і тримання під вартою, як запобіжного заходу в період з 17.11.2015 року по 04.07.2016 року включно.

Згідно до апеляційної ухвали Ростовського обласного суду від 23.08.2016 року вирок Совєтського районного суду м. Ростова-на-Дону від 05.07.2016 року відносно ОСОБА_1 змінено.

Знижено призначене ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.30, п. "г" ч.4 ст. 228.1 КК РФ та призначено покарання у вигляді 9 років 10 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишено - без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України засудженому слід визначити статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку Російської Федерації.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1)якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2)якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 30 КК РФ, як приготування до злочину, тобто підшукування, виготовлення чи пристосування особою засобів чи знарядь вчинення злочину, підшукування співучасників злочину, змова на вчинення злочину або інше умисне створення умов для вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з не залежних від цієї особи обставинами. За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 15 КК України, як замах на злочин, тобто вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ, як готування до незаконного збуту наркотичних засобів, вчинене у великому розмірі, за зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 307 КК України, як незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою незаконного збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Таким чином, за вироком Совєтського районного суду м. Ростова-на-Дону від 05.07.2016 року зміненого апеляційною ухвалою Ростовського обласного суду від 23.08.2016 року ОСОБА_1, слід вважати засудженим:

- за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, та визначити йому покарання у виді 9 років 10 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі. При цьому суд враховує, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Однак, беручи до уваги вимоги ст. 11 Конвенції та ч.ч. 3,4 ст. 610 КПК України щодо неможливості погіршення становища засудженого вироком суду Російської Федерації в порівнянні із законодавством України, суд не вбачає правових підстав визначати інше покарання.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 05.07.2016 року. Зарахувати у строк відбування покарання час тримання ОСОБА_1 під вартою з 17.11.2015 року по 04.07.2016 року відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, чинним законодавством України не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією «Про передачу засуджених осіб» від 21.03.1983 року, ст. 610 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим:

За вироком Совєтського районного суду м. Ростова-на-Дону від 05.07.2016 року зміненого апеляційною ухвалою Ростовського обласного суду від 23.08.2016 року:

- за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, та визначити йому покарання у виді 9 років 10 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 05.07.2016 року. Зарахувати у строк відбування покарання час тримання ОСОБА_1 під вартою з 17.11.2015 року по 04.07.2016 року відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя О.В. Мороховець